Справа №:359/3506/19

Провадження №: 1-кп/755/51/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       "24" січня 2022 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді                                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судових засідань                                          ОСОБА_4 ,

провівши відкрите судове засідання у залі судових засідань Дніпровського районного в суду м. Києва за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110140000678 від 11 травня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого генеральним директором фірми «Паскаль», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

04 листопада 2010 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, з випробуванням та встановленим іспитовим строком на 3 роки;

15 липня 2013 рок вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 5 ст. 185 КК України до 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, 02 грудня 2014 року звільнений від відбування основного покарання ухвалою Апеляційного суду Харківської області на підставі ЗУ «Про амністію», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 і п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.209 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого заступником директора БК «Некст-Буд», розлученого, маючий на утриманні двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянин України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289, ст.290, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора                                          ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 – адвоката ОСОБА_10 ,

представника потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 – адвоката ОСОБА_13 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокатів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

захисника обвинуваченого  ОСОБА_6  – адвоката                        ОСОБА_16 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_17 ,

обвинувачених                                          ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, без застосування застави, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, які дають підстави вважати, що останні можуть продовжувати злочинну діяльність, будучи обізнаними з покаранням за вчинені ними кримінальні правопорушення, кожен з них може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення; більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених.

Представник потерпілого ОСОБА_9 – адвокат ОСОБА_10 , повністю підтримали позицію прокурорів та просили продовжити обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, без застосування застави.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокати ОСОБА_15 та ОСОБА_14 категорично заперечили щодо задоволення клопотань прокурора, просили змінити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_16 категорично заперечив щодо продовження його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив змінити ОСОБА_6 діючий запобіжний захід на запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_17 категорично заперечував щодо продовження його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що його підзахисний хворіє, стан його здоров`я постійно погіршується, він не отримує належного лікування. Крім того, на даний час троє його неповнолітніх дітей проживають у сім`ї сусідів, оскільки дружина ОСОБА_7 вже місяць перебуває на стаціонарному лікуванні, а дідусь помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Тому він просить обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачені підтримали позиції своїх захисників.

При обговоренні клопотання адвоката ОСОБА_17 , адвокати та обвинувачені його повністю підтримали, прокурор та представник потерпілого заперечували.

Обговоривши у судовому засіданні клопотання прокурора та клопотання адвоката, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжних заходів та визначення їх виду, колегія суддів враховує вимоги кримінального процесуального законодавства України та висновки Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам : 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання ; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні; 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються, відповідно до вимог ст.12 КК України, у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачене покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі до 15 років та у виді довічного позбавлення волі.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання  за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Крім того, у цьому провадженні ще не були допитані свідки обвинувачення, потерпілі та їх представника, не досліджені докази на не допитані свідки сторони захисту.

Також, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, вік, стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зав`язків та їх майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються; на даний час, відповідно до встановленого порядку дослідження доказів, не допитані потерпілі, їх представники, свідки, покази яких суд повинен сприймати безпосередньо, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на те, що на даний час триває судовий розгляд, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків в судовому засіданні не встановлено та учасниками не доведено, - колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу виді тримання під вартою.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 колегією суддів, на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.

Враховуючи норми кримінального процесуального закону, обставини вчинення інкримінованих обвинуваченим діянь та наслідки їх вчинення, колегія суддів не знаходить підстав для зміни ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш м`який.

Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для визначення обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розміру застави у цьому кримінальному провадженні.

Щодо тверджень адвоката ОСОБА_17 про те, що на даний час неповнолітні діти ОСОБА_7 перебувають без нагляду, то адвокатом не надано будь-яких даних на підтвердження того факту, що дружина обвинуваченого перебуває у лікарні. У судовому засіданні на уточнення суду адвокат повідомив, що він по мобільному телефону спілкується з дружиною ОСОБА_7 , однак, ніяких документів про перебування у лікарні вона йому не надала.

Допитаний за клопотанням адвоката свідок ОСОБА_18 не надав суду жодних даних на підтвердження адреси свого постійного проживання. Свідок усно повідомив, що проживає у дачному кооперативі і діти обвинуваченого зараз проживають у їх сім`ї, однак даних на підтвердження цього фату суду надано не було.

Адвокат та свідок на запитання суду відповіли, що не повідомляли державні органи про те, що діти перебувають без батьківського нагляду та потребують опіки.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає за необхідне довести цю інформацію для перевірки та, у разі необхідності, для належного реагування до Служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної адміністрації та голови Макарівської селищної ради Київської області.

Крім того, адвокат ОСОБА_17 при обговоренні питання про продовження його підзахисному запобіжного заходу постійно звертає увагу судів на хронічні хвороби ОСОБА_7 та погіршення його стану здоров`я, неотримання належного лікування в умовах слідчого ізолятору.

На підтвердження своїх доводів адвокат знову надав висновки лікарів датовані січнем -лютим 2020 року.

Зі змісту відповідей Начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області вбачається, що за період з 2018 по січень 2020 року ОСОБА_7 проводилися огляди лікарями-фахівцями та обстеження у спеціалізованих закладах МОЗ щодо хронічних хвороб.

21 серпня 2019 року з ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім.ак. Стражеска» отримано відповідь про те, що враховуючи діагноз ОСОБА_7 відсутні підстави для лікування у відділенні гіпертонічної хвороби їх закладу. При необхідності можливо отримати консультативну допомогу в межах поліклініки закладу.

23 вересня 2019 року ОСОБА_7 отримав консультацію лікаря-кардіолога, старшого наукового співробітника « ІНФОРМАЦІЯ_7 » НАМН, к.м.н.

23 жовтня 2019 року ОСОБА_7 був оглянутий сумісно завідувачем інфарктного відділення №2 Олександрівської клінічної лікарні м. Києва, доцентом кафедри внутрішньої медицини № 2 НМУ ім. Богомольця та офтальмологом, за результатами огляду призначено консервативне лікування.

15 січня 2020 року був консультований лікарями-фахівцями лікарями Броварської багатопрофільної лікарні, за результатами огляду запропоновано продовження лікування, призначене лікарями Олександрівської лікарні.

З 29 січня по 17 лютого 2020 року знаходився на лікуванні у Київській лікарні швидкої медичної допомоги.

ОСОБА_7 отримує призначене лікування під контролем лікарів, стан здоров`я дозволяє приймати участь у судових засіданнях. ОСОБА_7 знаходиться на обліку у медичній частині з приводу наявних у нього хронічних захворювань.

Крім того, як вбачається з даних, що містяться у висновку комісійної судово-медичної експертизи за № 54/К від 30 липня 2020 року (т.п.13 а.с.159-201), яка була проведена під час розгляду кримінального провадження Броварським міськрайонним судом Київської області, та була предметом неодноразового дослідження судом: «На час обстеження ОСОБА_7 загальний стан його здоров`я та клінічний перебіг наявних у нього захворювань є стабільним, середнього ступеню тяжкості, без ознак небезпечних явищ для життя, він усвідомлює свої дії, керує ними, за станом свого здоров`я не потребує стаціонарного лікування. Пацієнт потребує постійного амбулаторного нагляду з боку лікарів невролога та кардіолога, з дотриманням призначених ними лікувальних заходів із проходженням періодичних профілактичних курсів лікування.

Щодо визначення ступеню тяжкості захворювання, то в медичній науці немає офіційної кваліфікації захворювань по ступеню тяжкості. Крім того, практично будь-яке захворювання, за умови несвоєчасного звернення пацієнта за медичної допомогою, неналежного лікування, недотримання лікувально-охоронного режиму або з багатьох інших причин може становити загрозу життю.

З іншого боку, при своєчасному наданні науково-обґрунтованої допомоги, дотримання пацієнтом відповідного лікувально-охоронного режими, своєчасного проходження профілактичних курсів лікування та інших рекомендації лікарів, навіть при наявності хвороб, що становлять загрозу для життя, людина тривалий час може вести активний образ життя без помітної втрати працездатності.»

У період з 03 листопада по 04 листопада 2022 року, при вирішенні питання про продовження строків тримання ОСОБА_7 під вартою, за його проханням до суду тричі викликалася карета швидкої медичної допомоги, ОСОБА_7 з різними діагнозами забирали до лікарні, а після огляду там фахівцями, ОСОБА_7 повертали до приміщення суду, з зазначенням відсутності підстав для його госпіталізації.

Будь-яких інших даних про погіршення стану здоров`я ОСОБА_7 чи необхідності лікування за період 2020 -2022 року з філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області до суду не надходило та не було надано адвокатом на підтвердження його клопотання.

У той же час, з урахуванням вищенаведеного, виходячи з норм чинного національного та міжнародного законодавства, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 продовжує утримуватися у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, з метою перевірки тверджень адвоката, що стан здоров`я ОСОБА_7 погіршується, йому не надається належна медична допомога, та з метою недопущення порушень прав ОСОБА_7 , - колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов`язати ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та Філію державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м.Києві та Київській області забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_7 , та надання йому медичної допомоги з урахуванням результатів проведених йому досліджень та наявних у нього хронічних захворювань.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 199, 369-372, 376, 395 КПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 262, ч. 3 ст.28 і п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 209 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 24 березня 2022 року (включно).

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ч.3 ст. 28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 24 березня 2022 року (включно).

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.289, ст. 290, ч.3 ст. 262, ч.3 ст. 28 і п.6 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 24 березня 2022 року (включно).

Зобов`язати  ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та Філію державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м.Києві та Київській області забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_7 , та надання йому медичної допомоги з урахуванням результатів проведених йому досліджень та наявних у нього хронічних захворювань, відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я від 10.02.2012 року №239/5/104.

Копію даної ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та негайно направити для організації її виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України і Філії державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м.Києві та Київській області.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя                                         ОСОБА_1                                        

Судді:                                                         ОСОБА_2

ОСОБА_3