ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2011 року Справа № 14/119(4/164)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),
суддів: Герасименко І.М., Сизько І.А.
при секретарі: Врона С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Савченко О.А. представник, довіреність №116 від 18.01.11;
від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2010р. у справі №14/119(4/164)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м.Дніпропетровськ
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", Кіровоградська область, м. Долинська
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина", Кіровоградська область, Долинський район, с. Березівка
про стягнення 86 170грн.35 коп.
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2010р. у справі №14/119(4/164) (суддя Колодій С.Б.) товариству з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Агросфера” відмовлено в задоволенні позову про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі-СТОВ)"Лан", як поручителя за договором поруки №472-ПОР від 26.04.2007р., заборгованості по оплаті товару, отриманого на підставі договору купівлі-продажу №472-СКЧ від 26.04.2007р. в сумі 78810грн.30коп., пені за порушення строків оплати в сумі 2229грн.82коп. та відсотків за користування товарним кредитом в сумі 5130грн.23коп.;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що згідно з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, якому було доручено проведення повторної судової комісійної комплексної технічно-почеркознавчої експертизи у даній справі договір поруки від імені СТОВ”Лан” підписано не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису останнього, з того, що на час підписання вказаного договору названа особа не перебувала на посаді керівника товариства, а також з того, що особа, яка підписала договір поруки від імені СТОВ”Лан” не мала на це ніяких повноважень, тобто відсутня згода товариства щодо всіх істотних умов, встановлених законодавством для даного виду правочинів, у зв”язку з чим, такий договір слід вважати неукладеним;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Агросфера" подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги;
- у поданій скарзі йдеться про те, що факт відповідності договору поруки №472-ПР від 26.04.2007р. вимогам закону встановлений рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2009р. у справі №4/156, цей факт має преюдиційне значення і не був врахований господарським судом при розгляді даної справи, про те, що до висновку повторної експертизи необхідно ставитись критично, оскільки останній спростовує тільки підпис ОСОБА_1, а стосовно відбитку печатки СТОВ”Лан” експерти висловилися одностайно і такий висновок не може мати для суду заздалегідь встановленої сили, про те, що на виконання вимог ст.92 ЦК України СТОВ”Лан” мало довести, що ТОВ”Агросфера” знало чи за всіма обставинами не могло не знати про можливість обмеження підписанта ОСОБА_1, про те, що копія трудової книжки ОСОБА_1 та витяги з Єдиного реєстру на СТОВ”Лан” не є доказом обізнаності позивача на час укладання договору поруки в обмеженні повноважень ОСОБА_1, оскільки його трудова книжка взагалі перебувала на іншому підприємстві, а відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи, а також про те, що доказом підписання договору керівником підприємства є завірений печаткою підпис директора юридичної особи;
- представник відповідача в судове засідання не з’явився, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника;
- третя особа письмові пояснення по суті скарги не надала, її представник в судове засідання не з’явився.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2007р. ТОВ"Агросфера"(продавцем) та СТОВ"Родина"(покупцем) укладено договір №472-СКЧ, на підставі якого продавець зобов’язався передати, а покупець - прийняти та оплатити насіннєвий матеріал (надалі-товар).
Відповідно до п.4.1 договору покупець зобов’язався також до дати передачі товару перерахувати продавцю суму попередньої оплати в розмірі 5 процентів від вартості партії товару, а до 15.08.2007р. –суму оплати в розмірі 35 процентів від вартості партії товару.
На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит строком до 15.10.200р. на умовах оплати 18 процентів річних за користування кредитом та здійснює нарахування процентів на суму заборгованості.
В п.7.1 договору встановлена відповідальність покупця за порушення термінів оплати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
На виконання умов договору купівлі-продажу позивач передав третій особі насіннєвий матеріал на загальну суму 78810грн.30коп.
Зобов’язання за договором купівлі-продажу в частині проведення повної та своєчасної оплати товару третьою особою не виконані.
Станом на 21.11.2007р. заборгованість по оплаті складала 78810грн.30коп. у зв”язку з чим позивачем нарахована пеня в сумі 2229грн.82коп.. Також позивачем нараховані відсотки за користування товарним кредитом в сумі 5130грн.23коп.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2008р. у справі №3/457 перелічені суми грошових коштів стягнуті з СТОВ”Родина” на користь ТОВ”Агросфера”, про що видано відповідний наказ.
28.03.2008р., у зв”язку з невиконанням вказаного рішення та на підставі договору поруки 3472-ПОР від 26.04.2007р., позивач звернувся до СТОВ”Лан”, як поручителя за цим договором, з вимогою про виконання ним зобов’язань за договором купівлі-продажу шляхом перерахування протягом 3 банківських днів з моменту отримання цієї вимоги грошових коштів в сумі 86170гшрн.35коп.
Залишення направленої вимоги без виконання слугувало визначальним для звернення ТОВ”Агросфера” з позовом до господарського суду щодо стягнення сум заборгованості, пені та процентів за користування товарним кредитом з СТОВ”Лан”.
В обґрунтування позову покладені обставини щодо укладання 26.04.2007р. договору поруки №472-ПОР, предметом якого сторони визначили зобов”язання поручителя –СТОВ Лан” перед кредитором –ТОВ “Агросфера” солідарно відповідати за виконання боржником – СТОВ“Родина” своїх зобов”язань по основних договорах, передбачених у розділі 2 цього договору стосовно погашення (сплати) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі і в строк згідно з основними договорами; сплати процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основних договорів та процентів за користування грошовими коштами; сплати неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основних договорів.
Згідно з п.2.1 договору поруки під основними договорами в цьому договорі розуміються договір купівлі-продажу №472-СКЧ від 26.04.2007 р. та договір купівлі-продажу №472-КЧ від 26.04.2007 р.
Відповідно до п.8.1 договору купівлі-продажу №472-СКЧ від 26.04.2007р. в забезпечення належного виконання зобов”язання покупця за цим договором продавець приймає поруку відповідно до договору поруки №472-ПОР від 26.04.2007 р., а згідно з п.1.3 договору поруки поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов”язаннях боржника перед кредитором по основному договору та по додаткових угодах до нього, які можуть бути укладені сторонами в майбутньому, а саме: у разі невиконання боржником зазначених зобов”язань, зобов”язується сплатити наявну заборгованість на тих же умовах як і боржник. При цьому кредитор має право вимагати виконання обов”язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Одночасно слід зазначити, що згідно з ч.ч.1, 3 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
За приписами ст.207 названого Кодексу правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ст.241 Кодексу правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Отже, зі змісту наведеної норми випливає, що вона застосовується у випадках, коли спірний правочин вчиняється представником особи (в силу вимог законодавства чи на підставі довіреності), яка, натомість, вийшла за межі повноважень, наданих їй законом чи довіреністю.
Щодо досліджуваної справи, то відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №11362\11619 від 24.02.2010 р. підписи від імені ОСОБА_1 у рядку “Поручитель” у правому нижньому куті лицевої сторони та в рядку “Директор” графи “Поручитель” на зворотній стороні у договорі поруки №472-ПОР від 26.04.2007р. виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1
Матеріали справи свідчать також і про те, що на час підписання договору поруки №472-ПОР від 26.04.2007р. керівником СТОВ“Лан” був ОСОБА_2, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників СТОВ “Лан” №4 від 24.06.2003 р., наказом №9а-к від 24.06.2003 р., протоколом зборів учасників СТОВ “Лан” №2 від 22.08.2007 р.
ОСОБА_1, який в договорі поруки №472-ПОР від 26.04.2007 р., зазначений як керівник СТОВ “Лан”, на 26.04.2007р. згідно з записами №№39-41 в трудовій книжці працював директором та виконавчим директором приватного підприємства “Глорія” (с.Писанка Долинського району Кіровоградської області), і лише з 17.10.2007 р. став директором СТОВ “Лан”, що підтверджує інформація АРМ ЄДРПО України відносно керівників СТОВ “Лан”, надана державним реєстратором Долинської райдержадміністрації №93 від 22.10.2009 р., рішення учасника СТОВ “Лан” №1 від 17.10.2007 р., наказ СТОВ “Лан” №51 від 17.10.2007 р., запис №42 в трудової книжки ОСОБА_1
Будь-яких доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 на 26.04.2007 р. був допущений до роботи у товаристві, більш того до керівництва СТОВ “Лан” сторонами в процесі розгляду справи не надано.
З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, господарським судом зроблено правильний висновок про неможливість застосування, у даному випадку , положень ч.3 ст.92 та ст.241 Цивільного кодексу України з огляду на те, що договір поруки №472-ПОР від 26.04.2007р. вчинено особою, яка не була представником СТОВ”Лан”.
Наведені норми можуть бути застосовані лише у разі, коли сторону правочину представляє особа з перевищенням повноважень щодо представництва юридичної особи.
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У цьому зв”язку господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, правомірно визначив договір поруки 3472-ПОР від 26.04.2007р. неукладеним з посиланням на відсутність у особи, яка підписала останній відповідних повноважень і на відсутність згоди СТОВ”Лан” щодо всіх істотних умов, встановлених для даного виду правочинів.
Правочин, який фактично не укладався не може породжувати будь-яких правових наслідків, а в даному випадку зобов”язань СТОВ “Лан” перед ТОВ “Агросфера” по погашенню заборгованості СТОВ “Родина” по договору купівлі –продажу №472-СКЧ від 26.04.2007 р.
Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Посилання скаржника на факт відповідності договору поруки вимогам закону, який встановлений рішенням господарського суду Кіровоградської області у справі №4/156 колегією суддів визнані безпідставними тому, що оціночні судження, зроблені судом при вирішенні іншої справи не мають преюдиційного значення для розгляду даної справи в порядку ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно колегія суддів погоджується з прийняттям господарським судом до уваги тверджень експертів по розбіжностях висновків повторної експертизи з висновками первинної експертизи №3139\02, 03 від 03.12.2008 р. в частині судово-почеркознавчого дослідження і поясненням цих розбіжностей різною оцінкою встановлених збіжностей почеркових ознак, а також тим, що експертом, який проводив первинну експертизу не у повному обсязі були виявлені розбіжності почеркових ознак.
Так, згідно з ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи скаржника про причетність гр.ОСОБА_1 до діяльності СТОВ”Лан” і зайняття відповідної посади колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки не підтверджені в установленому порядку відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.
Відносно посилань скаржника на скріплення спірного договору поруки печаткою СТОВ”Лан” слід зазначити, що таке скріплення не вказує на те, чи уповноваженою особою його вчинено.
Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
ПОСТАНОВИВ :
- рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2010р. у справі №14/119(4/164) залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя І.М.Герасименко
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 03.02.2011р