Справа № 168/739/21

Провадження № 2-а/168/2/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань - Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Львівській обласні про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративних стягнень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень серії БАВ № 279734 від 15 жовтня 2021 року; серії БАВ № 279732 від 15 жовтня 2021 року; серії ЕАО № 5033171 від 15 листопада 2021 року, за вчинення адміністративних правопорушень за частинами 1, 3 статті 122 КУпАП.

Позов мотивований тим, що відносно позивача було винесено три постанови: 15 жовтня 2021 року серії БАВ №279734 та серії БАВ № 279732, від 15 листопада 2021 року серії ЕАО №503371 та накладено адміністративні стягнення у виді штрафів в розмірі 340,00 грн, 340,00 грн. та 680 грн. відповідно.

Вважає постанови незаконними, оскільки вони внесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без всебічного, об`єктивного дослідження обставин, є необґрунтованими та підлягають скасуванню. Тому просить їх скасувати. Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження про допущення ним ПДР України.

Ухвалою судді Старовижівського районного суду Волинської області від 07 грудня 2021 року відкрито провадження у справі. Поновлено позивачу ОСОБА_1 строк для оскарження постанов у справі про адміністративні правопорушення. Та призначено судове засідання на 14.00 год. 14 грудня 2021 року.

В зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 11.00 год. 24 січня 2022 року.

Представник відповідача -Департаменту патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Львівській обласні в судові засідання, призначені на 14.00 год. 14 грудня 2021 року, на 11.00 год. 24 січня 2022 року та на 09.00 год. 31 січня 2022 року не з`явився. Про причини неявки не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань та відзиву до суду не надсилав.

В судовому засіданні 24 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 та його представник Гнідець О.М. позов підтримали. Просили постанови скасувати. Пояснили, що копію постанов у день складання йому вручені не були та не були направлені йому відповідачем рекомендованим листом за допомогою засобів поштового зв`язку. 26 листопада 2021 року на заяву адвоката Іванова О.О., управлінням патрульної поліції надано йому копії оскаржуваних постанов. Запису із відеореєстратора, як зазгначено відповідачем у листі, надано не було. Звернув увагу, що відзив на позов від відповідача він не отримував.

В судове засідання, відкладене на 09.00 год. 31 січня 2022 року сторони не з"явилися. Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат О.О.Іванов подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Крім цього, подали клопотання про долучення доказів щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно частини 4 статті 229 КАС України

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Стаття 9 КУпАП встановлює, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (в тому числі за частинами 1,3 статті 122 КУпАП) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2021 року інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Горгутом П.В. винесено постанову серії БАВ № 279734 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП ОСОБА_1 . Накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень. За те, що позивач ОСОБА_1 15 жовтня 2021 року о 15.29 год. в м.Львів по вул.Ш.Руставелі,2 керуючи автомобілем «BMW X6», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «в`їзд заборонено» та здійснив рух у забороненому напрямку. Чим порушив вимоги пункту 8.4 (в)ПДР України. Із постанови слідує, що від отримання копії постанови позивач відмовився.

Крім цього, із постанови серії БАВ № 279732 від 15 листопада 2021 року, винесеної поліцейським взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП капралом поліції Коновал С.А., вбачається, що ОСОБА_1 15 листопада 2021 року о 15.29 год. в м.Львів по вул.Зелена,6, керуючи автомобілем «BMW X6», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» та повернув праворуч на вул.Ш.Руставелі. Чим порушив вимоги пункту 8.4 (г) ПДР України. Та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. Від отримання копії постанови позивач відмовився.

Із постанови серії ЕАО №5033171 від 15 листопада 2021 року слідує, що ОСОБА_1 15 листопада 2021 року о 15.29 год. в м.Львів по вул.Ш.Руставелі,2, керуючи автомобілем «BMW X6», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8. Чим порушив вимоги пункту 17.1 ПДР України. Та вчинив адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 122 КУпАП. За що інспектором 4 роти 1 батальйону молодшим лейтенантом поліції Ватаманюком М.І. накладено штраф на позивача в розмірі 680 грн. Від отримання копії постанови позивач відмовився.

Згідно відповіді Управління патрульної поліції у Львівській області від 26 листопада 2021 року № 4941/41/12/02-2021 працівниками управління патрульної поліції у Львівській області департаменту патрульної поліції 15 листопада 2021 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5033171 за частиною 3 статті 122 КУпАП, постанову серії БАВ №279732 за частиною 1 статті 122 КУпАП, постанову серії БАВ №279734 за частиною 1 статті 122 КУпАП. Із відповіді слідує, що відеозапис події з портативних відеореєстраторів та відеореєстратора, встановленого у службовому транспорті працівників збережений та надається позивачеві на USB флеш накопичувачі.

Згідно із статтею 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, частиною 4 зазначеної статті на суд покладається обов`язок вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанов, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно КУпАП.

Позивач заперечує скоєння правопорушень, в яких його звинувачують, при цьому заперечував це і під час складання інспекторами спірних постанов. Крім того, позивач акцентував увагу на тому, що відповідачем будь-яких доказів вчинення ним адміністративних правопорушення, передбачених частинами 1, 3 статті 122 КУпАП, надано не було.

Представник відповідача не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позов. Що суд згідно частини 4 статті 159 КАС України кваліфікує як визнання позову.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши вказані обставини, суд приходить до висновку, що крім постанов про накладення адміністративних стягнень, які не є доказом у справі про адміністративні правопорушення, суд не вбачає належних доказів, у розумінні статті 251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення, або не вчинення позивачем інкримінованих йому правопорушень.

Тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративних стягнень по справі про адміністративні правопорушення серії БАВ № 279734 від 15 жовтня 2021 року; серії БАВ № 279732 від 15 жовтня 2021 року; серії ЕАО № 5033171 від 15 листопада 2021 року, та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити. Оскаржувані постанови визнати протиправними та скасувати з мотивів порушення відповідачем права позивача на закон. Провадження у справі закрити.

Справи про адміністративні правопорушення закрити.

Відповідно до частин 1,3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу подано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1043 від 02 лютого 2005 року, ордер про надання правничої допомоги від 19 листопада 2021 року, Додаток №1 до Договору про надання професійної правничої допомоги №5/1121 від 19 листопада 2021 року, Акт про надання професійної правничої допомоги та її оплату №1/0122 від 25 січня 2022 року із детальним описом робіт, виконаних адвокатом. Згідно Акту витрати позивача на професійну правничу допомогу склали 6000,00 грн.

Тому за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції слід стягнути понесені позивачем ОСОБА_1 , витрати пов`язані з правничою допомогою в розмірі 6000,00 грн.

Крім цього, у порядку частини 1 статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1362,00 грн.

Керуючись статтями 5, 9, 77, 79, 132, 134, 139, 159, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанов в справі про накладення адміністративного стягнення- задовольнити

Визнати протиправними та скасувати:

- постанову серії БАВ № 279734 від 15 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП;

- постанову серії БАВ № 279732 від 15 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП;

- постанову серії ЕАО №5033171 від 15 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 122 КУпАП.

Провадження по справах про адміністративні правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції України витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Повне найменування (ім`я) учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції України, адреса реєстрації: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста,3; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя А.В.Малюта