Справа №264/2644/21

Провадження №2/263/494/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року  м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Васильченко О.Г., за участю секретаря Федоренко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, уточнивши яку просить суд стягнути з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України моральну шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, у розмірі 273000,00грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 26 грудня 2014 року ОСОБА_1 була вручена підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. Вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 26.06.2015 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.367 КК України та виправдано його. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.11.2015 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 26.06.2015 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.02.2016 року ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02.11.2015 року скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14.09.2016 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя щодо ОСОБА_1 від 26.06.2015 року залишено без змін. Постановою Касаційного кримінального суду Верховного суду від 12.07.2018 року вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26.06.2015 рокута ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14.09.2016 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін. Таким чином, на теперішній час є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 незаконно підозрювався, обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України та відповідно був незаконно підданий судовому розгляду. Слід зазначити, що позивач вимушений був протягом тривалого часу домагатися відновлення своїх прав, у зв`язку з чим йому заподіяні значні моральні страждання. Моральна шкода, яка заподіяна ОСОБА_1 полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації його життя. Позивач є особою яка раніше до будь-якої відповідальності, у тому числі кримінальної та адміністративної не притягувалась. Працював заступником начальника штабу Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області. Після порушення кримінальної справи ОСОБА_1 понижено у посаді до Старшого інспектора з особливих доручень оперативного відділу штабу ГУМВС України в Донецькій області. Чутки про наявні обвинувачення відносно ОСОБА_1 розповсюдилися за місцем роботи та проживання позивача, до нього та його родини почали погано відноситись, уникати спілкування з ним, що в свою чергу морально травмувало не тільки позивача але й членів його родини, погіршився стан здоров`я, що було пов`язано з психоемоційним станом, який виник на ґрунті нервів та стресів, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача та позивач надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача - прокурор Кунда Л.І. надала заяву про визнання позову, справу просила розглянути у її відсутність.

Представник третьої особи до суду не зявився з невідомих підстав, про день та час розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 26.06.2015 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.367 КК України та виправдано його.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.11.2015 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 26.06.2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.02.2016 року ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02.11.2015 року скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14.09.2016 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя щодо ОСОБА_1 від 26.06.2015 року залишено без змін.

Постановою Касаційного кримінального суду Верховного суду від 12.07.2018 року вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26.06.2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14.09.2016 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», зазначено, що у зазначених випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) в тому числі моральна шкода.

Відповідно до постанови Верхового Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати. Частиною 3 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Згідно з частиною шостою статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

У статтях 1173, 1174 ЦК України встановлено, що шкода завдана фізичній або юридичній особі посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також завдана органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи вини посадової або службової особи.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди,яка полягала у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином законодавчо визначено розмір моральної шкоди, за час перебування під слідством чи судом який не може бути меншим, ніж розмір заробітної плати.

Згідно зі статтею 130 КПК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом. Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 454/1460/16-ц (провадження № 61-21192св18) та Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 454/1462/16-ц (провадження № 61-22449св18).

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Згідно ЗУ «Про державний бюджет на 2021 рік», розмір мінімальної заробітної плати в 2021 році складає 6000грн.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися з мінімальної заробітної плати у 2021 році в сумі 6000 грн. за формулою – 6000 грн. х кількість місяців перебування під слідством та судом, що становить

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком та приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, стягує з відповідача на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України 273 000,00 гривень. 

Керуючись ст.ст.12,76,80, 81, 259, 264 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури - задовольнити.

Стягнути з Прокуратури Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, у розмірі 273000,00 (двісті сімдесят три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Васильченко О.Г.