ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.11 Справа№ 5015/17/11
За позовом: спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Скло Форма ЛТД", м. Львів,
до відповідача:товариства з додатковою відповідальністю "База спецтехніки", м. Львів,
третя особа 1:Львівська міська рада, м. Львів,
третя особа 2:Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м. Львів,
про: визнання права власності.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:Коцелко Р.С. –директор,
відповідача:Грень В.І. –директор,
третьої особи 1:Бондаренко М.І. –довіреність №1.7 вих.-9 від 10.01.2011 р.,
третьої особи 2:не з’явився.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Скло Форма ЛТД" до відкритого акціонерного товариства "Львівекскавація", за участю третіх осіб: Львівської міської ради, Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, про визнання права власності. Ухвалою від 05.01.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 26.01.2011 р. Ухвалою від 26.01.2011 року замінено первісного відповідача –відкрите акціонерне товариство "Львівекскавація", на правонаступника –товариство з додатковою відповідальністю "База спецтехніки".
Позовні вимоги обґрунтовуються таким. Між позивачем та відповідачем було укладено контракт №214 від 14.12.1995 року, за яким позивач купив у відповідача об’єкт незавершеного будівництва ремонтної майстерні бази відповідача за адресою: вулиця Гайдучка, будинок 1, місто Львів. Проте відповідачем не було передано позивачу проектної та дозвільної документації. Незавершене будівництво станом на день розгляду справи завершене шляхом повної добудови. Проте позивач не може отримати свідоцтва про право власності з огляду на відсутність відповідних документів.
Відповідач у судовому засіданні 26.01.2011 року надав суду відзив на позовну заяву, яким проти позову не заперечив. Водночас повідомив, що насправді позивачу не було продано об’єкт незавершеного будівництва, оскільки актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництва базу спецтехніки в цілому було прийнято в експлуатацію. У зв’язку з цим, а також у зв’язку з тривалістю часу, який минув з часу продажу, жодних проектних документів, дозволів та погоджень стосовно незавершеного будівництва, в архіві підприємства не виявлено.
Третя особа 1 заперечила проти позовних вимог, оскільки позивачем проведено будівельні роботи без необхідного дозволу, а прийняття в експлуатацію здійснюється на підставі сертифіката відповідності. Третя особа 1 як власник земельної ділянки заперечила проти визнання права власності.
Третя особа 2 в судові засідання не з’являлася, проти позову не заперечила.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між сторонами у справі укладено контракт №214 від 14.12.1995 року (надалі –Контракт). Цей контракт зареєстровано АТ "Львівська товарно фондова біржа". За умовами цього контракту продавець (відповідач у справі) зобов’язаний передати покупцю (позивач у справі) незавершене будівництво ремонтної майстерні бази ВАТ "Львівекскавація" за ціною 8’348’921 тис. крб. Факт перерахування коштів у сумі 8’348’921 тис. крб. підтверджено обома сторонами в акті від 14.08.1996 року. Відповідачем було передано об’єкт незавершеного будівництва ремонтної майстерні, а позивачем було його прийнято, про що складено відповідний акт від 15.08.1996 року.
Відкритим акціонерним товариством "Львівекскавація" було заявлено позов до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Скло Форма ЛТД", за участі третьої особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, про визнання недійсним контракту. Рішенням арбітражного суду Львівської області від 09.12.1999 року у справі 1/1073-11/346 у задоволенні позову про визнання недійсним контракту було відмовлено.
За зверненням позивача фізичною особою –підприємцем Шналь Т.Р. складено технічні висновки за результатами технічного огляду, оцінки стану та про відповідність державним будівельним нормам будинку виробничого приміщення по вулиці Гайдучка, будинок 1, у місті Львові. Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 отримав ліцензію серії НОМЕР_1 від 21.10.2008 року, якою уповноважений на ведення господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури. До переліку робіт, визначених цією ліцензію та додатком, належить технічний огляд і оцінка стану будівельних конструкцій будівель та споруд та інженерних мереж.
Проведеним технічним оглядом експерт дійшов висновку, що технічний стан досліджуваного будинку задовільний, конструкції будинку за несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану І (нормальний). Архітектурно-планувальні рішення, конструктивні рішення, зовнішнє та внутрішнє опорядження, протипожежні заходи, заходи з енергозбереження та інші рішення відповідають призначенню будинку. Конструкції будинку відповідають вимогам СНиП 3.03.01-87 "Несущие и ограждающие конструкции". Конструкція покриття та покрівлі відповідає вимогам ДБН В.2.6-14-97 "Покриття будинків та споруд". Цегляні перегородки відповідають СНиП ІІ-22-81 "Каменные и армокаменные конструкции". Відхилення в розмірах та розташуванні кам’яних конструкцій від проектних не перевищують наведені в табл.. 34 СНиП 3.03.01-87.
Позивач звертався до відповідача з листом №29/СП від 15.06.2010 року, яким просив надати дозвіл на будівництво, дозвіл на початок будівельних робіт, робочий проект будівництва, інші документи, що стосуються будівництва. У відповідь позивачу надіслано лист №19/10 від 22.06.2010 року, яким повідомлено, що в архіві підприємства таких документів не знайдено.
Об’єкт незавершеного будівництва, що був проданий за умовами Контракту, розташований на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні позивача. Про цей факт свідчить Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №003729, виданий 20.09.1999 року Департаментом землеустрою та планування забудови міста виконавчого комітету Львівської міської ради.
Об’єкт нерухомого майна зареєстровано Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, про що 27.11.2007 року складено технічний паспорт на виробниче приміщення літ. "Б-1", яке знаходиться по вулиці Гайдучка, будинок 1, у місті Львові.
Крім того, як убачається з акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 29.12.1984 року, зазначена комісія дійшла висновку про прийняття в експлуатацію бази механізації ЛСУЕ із загальною оцінкою "добре".
При винесенні рішення суд виходив з такого.
Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів є власником цієї речі.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд не бере до уваги заперечення третьої особи 1 з огляду на таке. У матеріалах справи міститься акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 29.12.1984 року, яким прийнято в експлуатацію базу механізації в цілому ЛСУЕ із загальною оцінкою "добре". Із поданих суду представниками позивача та відповідача пояснень убачається, що позивач придбав частину цієї бази. Натомість в судовому засіданні 09.02.2011 року представником третьої особи висловлено сумнів у цьому факті.
Відповідно до статей 33 та 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
Оскільки до суду не було подано жодних клопотань про витребування доказів, третьою особою 1 не було додано до пояснень жодних інших доказів, враховуючи досліджені судом в ході розгляду справи докази (факт перебування земельної ділянки на праві постійного користування у позивача, факт відповідності проведених робіт з реконструкції будинку державним будівельним нормам та правилам, факт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта в 1984 році) суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Керуючись статтями 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати за спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Скло Форма ЛТД" (адреса: вулиця Руська, будинок 16, квартира 7, місто Львів, 79000; ідентифікаційний код 14297370) право власності на самочинно реконструйовані виробничі приміщення загальною площею 889 м2, які знаходяться по вулиці Гайдучка, будинок 1, у місті Львові та позначені у технічному паспорті літерою "Б-1", який виданий Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 27.11.2007 року.
В судовому засіданні 09.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2011 року.
Суддя