ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 січня 2022 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 766/7864/17

Номер провадження: 22-ц/819/84/22

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого - Радченка С.В., 

суддів: Вейтас І.В., Кузнєцової О.А.

секретар: Плохотніченко А.В.

учасники справи:

представник позивача – адвокат Шевцов О.С.

представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Крижановський М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Крижановський Микола Михайлович, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 жовтня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Зуб І.Ю., у справі за позовом Акціонерного товариства "Альфа-банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

У травні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» вказувало, що відповідно до договору № Ф070660П від 22 серпня 2007 року, укладеного між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор), правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та   ОСОБА_2 (позичальник), останньому було надано кредит у розмірі 120 000,00 доларів США зі сплатою відсотків. В забезпечення виконання зобов`язань позичальником 22.08.2007 року позивач та фізична особа ОСОБА_1 уклали Договір поруки №02-21-Ф070660П-1403, відповідно до умов якого поручитель поручається за виконання позичальником обов`язків, що виникла на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами умов кредитного договору, станом на 28 лютого 2017 року утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 63 023,75 доларів США та заборгованість за відсотками, яка становить 66 525,74 доларів США. Посилаючись на наведене, просили стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість в розмірі 129549,49 доларів США, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 52421,02 грн.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.09.2020 року замінено ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника - АТ «Альфа-банк».

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-банк» заборгованість за договором № Ф070660П від 22.08.2007 року у сумі 129549,49 доларів США, яка складається з суми заборгованості за кредитом – 63023,75 доларів США, 66525,74 доларів США суми заборгованості за відсотками. Вирішено питання щодо судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню у розмірі згідно наданого позивачем розрахунку.

Відмовляючи в задоволенні вимог до ОСОБА_1 суд виходив з того, що відповідач не є учасником правовідносин за договором поруки №02-21-Ф070660П-1403, оскільки дію даного правочину припинено рішенням суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Крижановський М.М., подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати і ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог. Зокрема зазначає про те, що суд першої інстанції безпідставно ухвалив рішення на основі нових доказів, які не було подано ані з позовною заявою, ані з апеляційною скаргою, а були подані до суду вже після касаційного перегляду судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на те, що Банк не мав права нараховувати проценти за договором кредиту після дострокового припинення дії договору з 10 травня 2009 року, тому вимоги про стягнення таких процентів є необґрунтованими. Також зазначає про те, що дія кредитного договору припинилась 13.08.2008 року у зв`язку з повним погашенням ОСОБА_2 кредитної заборгованості і, як наслідок, закінчився термін надання кредиту. Банк видав ОСОБА_2 65000 доларів США вже після того, як дія договору припинилась, а термін надання кредиту закінчився, а тому вказана сума є безпідставно отриманими коштами, повернення яких не забезпечувалось ні договором поруки, ні іпотечним договором і не може вважатись заборгованістю за кредитом. Крім того зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором був внесений 11 березня 2009 року, а тому згідно пункту 4.5 договору № Ф070660П від 22 серпня 2007 року про надання відновлюваної кредитної лінії строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 60 днів, тобто 10 травня 2009 року. Саме з цього моменту у позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак банк звернувся до суду із позовом лише 11 травня 2017 року.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Заперечень на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (а.с.25-40).

22 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф070660П, відповідно до якого кредитор зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (а.с.6-10).

Основні положення договору:

- надання кредиту здійснюється окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості до 120 000 доларів США, зі сплатою 13 % річних та комісій (п.1.1.1.);

- мінімальний розмір траншу - 667,00 доларів США (п.1.1.1.1.);

- погашення кредиту (траншів) здійснюється щомісяця, до 10 числа місяця наступного за місяцем, в якому відбувалося завантаження кредитної лінії, та в останній день користування кредитом з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 21 серпня 2022 року. Сума щомісячного погашення кредиту - 667,00 доларів США, сума останнього траншу - 607,00 доларів США (п.1.1.2.);

- кредит надається на споживчі потреби (п.1.2.);

- в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає з ОСОБА_1 (майновий поручитель) іпотечний договір, за умовами якого майновий поручитель передає в іпотеку домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , іпотечною вартістю 1098789,00грн (еквівалент 217581,98 доларів США) та земельну ділянку за вказаною адресою іпотечною вартістю 357873,00грн (еквівалентно 70865,94 доларів США) (п.1.3.1.);

- у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених в п.п.3.3.7, 3.3.8, 3.3.9 цього Договору, протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, Позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню) (п.4.5.);

- позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитору проценти в розмірі, передбаченому в п.1.1.1 цього Договору та комісії в розмірах та в порядку, визначеному п.2.6, 2.8, 2.9 цього Договору (п.3.3.7.);

- у разі пролонгації Кредиту або його частини, позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитору проценти в розмірі, визначеному в п.2.14 цього Договору (п.3.3.8.);

- позичальник зобов`язаний здійснювати погашення Кредиту відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості, визначеного в п. 1.1.1 цього Договору, у сумі різниць між максимальним лімітом заборгованості, що діяв у попередньому періоді та максимальним лімітом заборгованості, що діятиме в наступному періоді, в строк не пізніше останнього робочого дня попереднього періоду, а також в кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом, що визначений в п.1.1.1.1 цього Договору (п.3.3.9.).

В забезпечення виконання зобов`язань позичальником 22.08.2007 року позивач та фізична особа ОСОБА_1 уклали Договір поруки №02-21-Ф070660П-1403, за яким поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу) у розмірі, в строки та в порядку, передбачених Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф070209П від 27.03.2007 року.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору зміст забезпеченого порукою зобов`язання, його розмір, строк та порядок виконання - повернення кредиту в сумі 120 000 доларів США з порядком погашення, що визначений п.1.1 Договору кредиту та кінцевим терміном повернення всієї суми Кредиту до 21 серпня 2022 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених Договором кредиту; сплата відсотків за користування кредитом в розмірі 13 % річних та комісій у розмірі, в строки та порядку, що визначені Договором кредиту; сплата можливої неустойки (пені, штрафу) (а.с.11-12 т.1).

26 квітня 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» надіслав на адресу обох відповідачів вимогу про усунення порушень, а саме у строк до 30 днів з дати відправлення цієї вимоги, але не пізніше 3-х днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість по кредиту, нараховані проценти, комісію та нараховані штраф/пеню (а.с.18).

Відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 28 лютого 2017 року становить 155 329,95 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 63 023,75 доларів США; заборгованість за відсотками - 66 525,74 доларів США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 4 952,10 доларів США; пеня за несвоєчасне повернення процентів - 20 828,36 доларів США (а.с.20-22).

З наданої позивачем Довідки від 28 лютого 2017 року про перерахування коштів на погашення заборгованості за кредитом вбачається, що за вказаним кредитом погашення заборгованості здійснювалося лише в 2007-2009 роках, останній платіж було здійснено 11 березня 2009 року в розмірі 1 500,00 доларів США, з яких 641,85 доларів США в рахунок погашення заборгованості за кредитом і 858,15 доларів США в рахунок погашення заборгованості по процентах (а.с.23).

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що  підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів) виконання зобов`язань, зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В оцінці застосування наведених норм права Велика Палата Верховного Суду, змінивши раніше викладену правову позицію Верховного Суду України щодо можливості нарахування відсотків за користування кредитними коштами після спливу строку дії договору, зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з яким право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредитних коштів згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому умови договору після спливу строку договору та у випадку дострокового стягнення усіх сум за договором застосуванню не підлягають.

Судами встановлено, що останній платіж за кредитним договором був внесений 11 березня 2009 року, а тому згідно пункту 4.5 договору № Ф070660П від 22 серпня 2007 року про надання відновлюваної кредитної лінії, строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 60 днів, тобто 10 травня 2009 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у Банку були відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом після 10.05.2009 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків, пені та штрафів, нарахованих після 10.05.2009 року не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого представником ОСОБА_1 (т.2 а.с.49), правильність якого не спростована позивачем та приймається колегією суддів, вбачається, що станом на 10.05.2009 заборгованість по кредиту становила 64 024, 48 доларів США, яка складається з 62684, 91 доларів США залишку по кредиту та 1339,57 доларів США залишку по відсоткам.

За правилами статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі ст.1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Отже, після несплати чергового платежу в рахунок погашення заборгованості, який мав бути сплачений 10 квітня 2009 року, протягом 60 календарних днів, то вважається, що строк користування кредитом сплив, а тому починається початок перебігу позовної давності з 10 червня 2009 року.

Врахувавши, що з указаної дати у позивача виникло право на подання позову колегія суддів вважає, що, звернувшись до суду із даним позовом 05 травня 2017 року, позивачем пропущено встановлений законом строк позовної давності, про застосування якого представником відповідача подано заяву, що є підставою для відмови у позові.

Висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності заяви відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності вона не може бути застосована судом є таким, що не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки така заява була подана представником іншого відповідача та стосується усіх правовідносин, виниклих між учасниками судового розгляду, які є солідарними боржниками відповідно до вимог закону.

Разом з тим, безпідставними є доводи апеляційної скарги про можливість відмови в задоволені позову через недоведеність позовних вимог у цілому у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справ, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

З ухвали Херсонського апеляційного суду від 14.09.2020 року (т.2 а.с.65) вбачається, що при розгляді справи №667/8481/15 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» про припинення правовідносин, були досліджені обставини отримання позичальником ОСОБА_2 65 000 доларів кредиту після повного погашення заборгованості 13.08.2008 року та суд прийшов до висновку, що на підставі заяви позичальника про отримання додаткових траншів банк продовжив дію спірного кредитного договору.

Зазначені обставини спростовують твердження апелянта про припинення дії кредитного договору у зв`язку з виконанням зобов`язання позичальником.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до не згоди із встановленими у судовому рішенні обставинами отримання позичальником чергового траншу кредиту та колегією суддів відхиляються як неприйнятні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності відносно суми заборгованості 64024, 48 доларів США та у зв`язку з недоведеністю відносно інших позовних вимог.

Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В силу ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 грудня 2021 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Крижановський М.М., та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення до ухвалення судового рішення.

З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги та відмову у задоволенні позову, з позивача слід стягнути в дохід Держави судовий збір, який підлягав оплаті при подачі апеляційної скарги в розмірі 77 273, 03 грн.

       Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Крижановський Микола Михайлович,  задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 жовтня 2021 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в нове рішення, яким відмовити Акціонерному товариству "Альфа-банк" в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості 64024, 48 доларів США у зв`язку з пропуском строку позовної давності та в задоволенні решти позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Альфа-банк" в дохід Держави судовий збір у розмірі 77 273, 03 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 січня 2022 року.

Головуючий С.В. Радченко

Судді І.В. Вейтас

О.А. Кузнєцова