04.02.2011 Справа № 1-148/11Справа № 1-148\2011

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 січня 2011 року                               Оболонський районний суд м. Києва в складі:

                                                               головуючого –судді –Дев’ятка В.В.,

                                                               при секретарі –Слободян Ю.О.,

                                                               за участю прокурора –Топчія В.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця            м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

Згідно обвинувачення, ОСОБА_1, 12.10.2010, перебуваючи на автозаправній станції «WOG», неподалік торгівельного центру «Форум»на Окружній дорозі у м. Києві, побачив на обочині дороги у траві скляну пляшечку з написом «Перекис водню»та одноразовий медичний шприц, які були заповнені опієм ацетильованим. Одразу ж, ОСОБА_1 незаконно без мети збуту придбав особливо небезпечний наркотичний засіб –опій ацетильований, який незаконно без мети збуту розпочав зберігати та перевіз на власному автомобілі марки «ЗАЗ»д.н.з. НОМЕР_1 до Оболонського району м. Києва. Цього ж дня, близько 19 год., по вул. М. Малиновського, 5 у м. Києві, ОСОБА_1 був зупинений інспектором ВО ДТП Оболонського ВДАІ, який при поверхневому огляді автомобіля марки «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 виявив особливо небезпечний наркотичний засіб –опій ацетильований, який у подальшому було вилучено у присутності понятих. Згідно висновку експерта від 03.11.2010 за № 2521х, у ОСОБА_1 вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб –опій ацетильований,                       вагою –1,094 г.

Під час попереднього розгляду справи ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку з тим, що він добровільно пройшов лікування від наркоманії.

Вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності з наступних підстав.

За наслідками вивчення матеріалів справи суд вважає, що суспільно небезпечне діяння мало місце.

Однак, згідно ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України.

З довідки Київського міського психоневрологічного диспансеру № 2 за  № 613 від 16.11.2010 вбачається, що ОСОБА_1 з 02.11.2010 по 16.11.2010 пройшов курс лікування від наркотичної залежності. ОСОБА_1 встановлено діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоідів.

Матеріалами справи, а також поясненнями ОСОБА_1 підтверджується, що останній добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов лікування від наркотичної залежності. Його звернення до медичного закладу не пов’язано з викриттям у вчиненні злочину.

За таких обставин суд вважає, що є достатні підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені                         ч. 1 ст. 309 КК України.

Керуючись ст. 248 КПК України, ч.ч. 1, 4 ст. 309 КК України, суд,

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, закрити.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання –скасувати.

Речові докази: поліетиленовий пакет у якому міститься скляна пляшечка з написом «Перекис водню», одноразовий медичний шприц та особливо небезпечний наркотичний засіб –опій ацетильований –знищити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя                                                                                                  В.В. Дев’ятко