Справа № 2-354/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

03 лютого 2011 року  Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого   - судді Щеняєвой І.Б.,

при секретарі   -  Коваленко Н.В.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

    представника позивача –ОСОБА_2,

    співвідповідача –ОСОБА_4,

    представника відповідача –Пікашевої С.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», ОСОБА_4, про стягнення моральної шкоди, завданої діяльністю посадових осіб ТОВ «Епіцентр»,  суд -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення моральної шкоди, завданої діяльністю посадових осіб ТОВ «Епіцентр», в якій посилається на те, що з вересня 2008 року він працює продавцем-консультантом у відділі «Сантехніка»ТОВ «Епіцентр», та протягом роботи потерпає від психологічного тиску з боку начальника відділу ОСОБА_4, про що неодноразово звертався до керівництва. 03.05.2010 року коли позивач надав на роботу свою довідку про інвалідність, йому було запропоновано поставити підпис про ознайомлення з наказом № 110/Кр-п від 03.05.2010  року «Про відсторонення від роботи», згідно якого його відсторонили  від роботи з причин інвалідності, що суперечить ст. 46 КЗпП України. Від підписання наказу він відмовився, копії наказу не отримав. 04.05.2010 року позивач вийшов на роботу, проте був побитий начальником відділу –ОСОБА_4 та двома охоронцями. З роботи його забрала швидка допомога та направила до 2-ої міської лікарні. Протиправною поведінкою посадових осіб ТОВ «Епіцентр», які вчинили над ним насилля та позбавили його роботи,  позивачу було спричинено моральну шкоду, розмір якої визначений у сумі 10 000 грн., у зв’язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.  

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовні заяві.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, уточнив позовні вимоги, в яких просив стягнути моральну шкоду з ТОВ «Епіцентр К»в розмірі 10 000 грн., (а.с.24-26 та 113) та пояснив, що між ОСОБА_1 та начальником відділу –ОСОБА_4 встановились неприязні стосунки. ОСОБА_4 неодноразово порушував свої повноваження відносно ОСОБА_1 03.05.2010 року ОСОБА_1 надав на роботу довідку про інвалідність. Наказу про відсторонення від роботи він не підписував, бо він був безпідставним, оскільки відповідно до  ст. 46 КЗпП України відсторонення не передбачене.  04.05.2010 року ОСОБА_1 вийшов на роботу, але ОСОБА_4 покликав двох охоронців та його побили і витовкли з роботи. ОСОБА_1 йому зателефонував після цих подій, він приїхав до магазину і викликав швидку ОСОБА_1, оскільки останній погано себе почував.  Через побиття та приниження ОСОБА_1 отримав моральну шкоду, в розмірі 10 000 грн. Він спасав ОСОБА_1 від самогубства, до якого він дійшов через неправомірні дії керівництва ТОВ «Епіцентр», що призвело до нервового струсу позивача. З 04 травня по 07 травня позивач був на лікарняному, з 08 травня по 29 травня він не працював, зарплату йому заплатили по мінімальному заробітку. Підставою для стягнення моральної шкоди з посадових осіб є ст.237-1 КЗпПУ, оскільки за моральну шкоду несе відповідальність підприємство. Особами, які завдали позивачу моральну шкоду є начальник відділу ОСОБА_4 та колишній директор ОСОБА_3. Зараз позивач працює на попередній роботі, обстановка на роботі напружена. На момент прийому на роботу позивач довідку про інвалідність не надавав, бо не знав що це треба робити. В порушенні кримінальної справи позивачу відмовлено, постанова оскаржується в суді.

Представник відповідача у судовому засіданні не визнала позовні вимоги в повному обсязі, пояснила, що ОСОБА_1 при прийомі на роботу надав тільки диплом про освіту. Довідку про інвалідність ІІІ групи на роботі надав лише 03.05.2010 року, проте не надав медичної картки реабілітації інваліда, тому його і було відсторонено від роботи, проте ОСОБА_1 відмовився від підпису в акті. Коли ОСОБА_1 на наступний день прийшов на роботу, його було повідомлено, що він не може працювати і запропоновано піти додому. Жодного фізичного впливу на нього ніхто не застосовував, його вивели з магазину солдати військової охорони. Час, коли позивач не працював йому оплатили на підставі Положення про преміювання за окладом бо відсторонення від роботи відбулось не за вини працівника. 08.05.2010 року, ОСОБА_1 вийшов з лікарняного, проте лікарняний лист не надав.  

ТОВ «Епіцентр К»зверталось до МСЕК з запитом про можливість ОСОБА_1 працювати на підприємстві продавцем. 29.05.2010 року була надана довідка про можливість  ОСОБА_1 працювати продавцем, посвідчення продавця і індивідуальна програма інваліда.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не  визнав, пояснив, що 03.05.2010 року йому зателефонували з відділу персоналу і сказали, що ОСОБА_1 приніс довідку про інвалідність. Після наказу про відсторонення ОСОБА_1 переодягнувся та звільнив робоче місце, а 04.05.2010 року він прийшов на роботу. Йому було запропоновано залишити робоче місце, проте він відмовився і відповідачу довелось телефонувати в службу безпеки щоб ОСОБА_1 вивели. Приблизно о 12-10 год.  працівники служби охорони вивели ОСОБА_1 з відділу, фізичного впливу на нього ніхто не оказував. Через деякий час приїхав батько позивача –ОСОБА_2., вони разом викликали швидку, для того, щоб зробити вигляд, що ОСОБА_1 побили. Вони також звертались в міліцію, проте їм було відмовлено у порушенні кримінальної справи. На роботі ОСОБА_1 недобросовісно ставиться до своїх професійних обов’язків, тому на нього часто надходять скарги.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що його викликав комерційний директор та сказав, що якийсь працівник відсторонений від роботи, переодягся в форму Епіцентра і працює. Він ОСОБА_1 запропонував здати форму і покинути робоче місце, проте він почав кричати, лаятись. Після цього, він викликав міліцію, щоб ОСОБА_1 вивели з магазина. Його супроводжували до роздягальні, весь цей час поки ОСОБА_1 йшов до роздягальні, розмовляв по телефону, а потім впав на землю, та почав кричати, що його б’ють. Дішовши до роздягальні, ОСОБА_1 переодягнувся в роздягальні та пішов. Через деякий час він повернувся до магазину як покупець,а через деякий час після того приїхала міліція, опитувала з приводу заяви ОСОБА_1 щодо встановлення фактів побиття останнього на роботі, з приводу чого свідок давав письмові пояснення.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він працює старшим прапорщиком військової служби МВС, ніс службу в ТОВ «Епіцентр К»по охороні порядку за договором, разом з ОСОБА_5. Приблизно біля 10-00 год. 03.05.2010 р. їх викликав комерційний директор, оскільки виникла сварка із-за відсторонення ОСОБА_1 Йому пояснили, що ОСОБА_1 відсторонено від роботи, проте він не покидав свого робочого місця. Він запропонував ОСОБА_1 покинути магазин, останній погодився, тому його було супроводжено до переодягальні, а після до виходу. Коли він йшов поряд з ОСОБА_1 в напрямку переодягальні, останній або через необачність, або навмисно, зробив вигляд нібито він впав, зачепивши  свідка, весь час по дорозі до переодягальні він розмовляв з кимсь по телефону. Після того, як ОСОБА_1 вийшов з магазину, йому стало відомо, що той написав заяву до міліції начебто його побили, за цим фактом він писав по роботі рапорт, оскільки на його очах ОСОБА_1 ніхто не бив.

          Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи в судовому засіданні встановлені наступні обставини справи і визначені відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

          Довідкою МСЕК від 10.08.2009 р. встановлено, що позивачу встановлено повторно 3 групу інвалідності з дитинства з 01.08.2009 року, до 18.07.2011 р., у висновках про умови та характер праці зазначено працевлаштування за набутою професією, 05.05.2010 р. доповнено висновок графою «продавець», про що свідчить застереження про доповнення медичного висновку (а.с. 19, 46).

          10.09.2008 року, на підставі наказу №316/Кр-п, ОСОБА_1 було прийнято на посаду подавця непродовольчих товарів відділу «Сантехніка»в гіпермаркеті м. Кривий Ріг ТОВ «Епіцентр К»з 11.09.2008 року, з випробувальним терміном один місяць, з посадовим окладом згідно зі штатним розкладом (а.с.42). На момент прийняття на роботу ОСОБА_1 надав диплом за спеціальністю «товарознавець-комерсант»(а.с.43). 03.05.2010 року ОСОБА_1 надав виписку із акту огляду МСЕК Сер. МСЕ-ДНА-01 № 676452, відповідно до якої він являється інвалідом ІІІ групи дитинства (а.с.45-46), згідно пояснювальної записки, написаної на ім’я директора ТОВ «Епіцентр К», ОСОБА_1 отримав довідку МСЕК 10.08.2009 року, проте не знав, що її потрібно надати одразу (а.с.44).

           На підставі наказу «Про відсторонення від роботи», №110/КР-п від 03.05.2010 року, подавця непродовольчих товарів відділу «Сантехніка»гіпермаркеуі м. Кривий Ріг ТОВ «Епіцентр К»ОСОБА_1 відсторонено від роботи до з’ясування дати встановлення інвалідності та вирішення питання про звільнення або переведення (а.с.107). ОСОБА_1 відмовився від підписання даного наказу, про що свідчить акт від 03.05.2010 року (а.с.108) та пояснення позивача і його представника в судовому засіданні.

          З довідки про доходи позивача за травень 2010 року вбачається, що позивачу нарахована з/плата в розмірі 1 021, 27 грн. (а.с.60), з довідки ТОВ «Епіцентр К »від 21.10.2010 р. (а.с. 106) вбачається, що в травні 2010 р. позивачем відпрацьовано 4 робочих дні.

  04.05.2010 року ОСОБА_1, начальник відділу ОСОБА_4 та служба безпеки ТОВ «Епіцентр К »не допустила до виконання своїх обов’язків, про що свідчить акт (а.с.8), пояснення позивача та представника відповідача.

З довідки Криворізької міської станції швидкої допомоги від 06.05.2010 р. вбачається. Що ОСОБА_1 об 11 год. 14 хв. 04.05.2010 р. оглядався за адресою вул. Бикова 33, магазин «Епіцентр»на вході, встановлено діагноз «ВСД по гіпертонічному типу, забій ребра зліва».

04.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, із заявою про порушення кримінальної справи, у порушенні кримінальної справи було відмовлено за відсутністю складу злочину (а.с.58,123,124). Актом судово-медичного обстеження №1082 (з 06.05.по 12.05.2010 р) позивача було обстежено та надано висновок судмедекспертом, зі змісту якого вбачається відсутність підстав для встановлення діагнозу «забій реберної дуги, передньої брючної стінки»та інших діагнозів, які свідчать про побиття позивача, для встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

08.05.2010 року ОСОБА_1, вийшов на роботу з лікарняного та звернувся до директора ТОВ «Епіцентр К »з заявою про надання наказу про відсторонення(а.с.20,21).

ОСОБА_1 звернувся до відділу праці та соціального захисту Саксаганського РВК м. Кривого Рогу з заявою про захист прав (а.с.9-10). 25.05.2010 року йому була надана письмова відповідь (а.с.27-28).

Суд, розглянувши в судовому засіданні цивільну справу, повно і всебічно з’ясувавши обставини цієї справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону праці», рекомендації МСЕК є обов’язкові для  виконання підприємствами. Положеннями про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, передбачено, що підставою для встановлення ІІІ Групи інвалідності є стійкі, помірної важкості, функціональні порушення в організмі, зумовлені  захворюванням, наслідками  травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності.  У висновку про умови та характер праці довідки МСЕК ОСОБА_1 зазначено –працевлаштування за набутою професією, та 05.05.2010 року висновок доповнено графою «продавець», про що свідчить застереження про доповнення медичного висновку. Відповідно до п.3.6 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я  України від 21.05.2007 року № 246, роботодавець відсторонює від роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я.  Розглядаючи справу в межах заявленого позову, суд враховує, що позивачем не заявлено вимоги про скасування наказу  «Про відсторонення від роботи», №110/КР-п від 03.05.2010 року, тому суд дає оцінку лише тим доказам, які стосуються предмету позову, а саме наявність підстав для стягнення моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача  або посадових осіб ТОВ «Епіцентр К».

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.  При розгляді справи позивачем не підтверджений факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань діями ТОВ «Епіцентр К», та протиправності дій посадових осіб ТОВ «Епіцентр К», так само не доведений факт побиття позивача посадовими особами ТОВ «Епіцентр К»під час відсторонення позивача від роботи за наказом №110/КР-п від 03.05.2010 року. З урахуванням акту судово-медичного обстеження №1082 вбачається відсутність діагнозів, наслідків побиття позивача, тому позивачу при огляді з 06.05.по 12.05.2010 р. не було встановлено ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, та відмовлено в порушені кримінальної справи.

          Так, відповідно до ст.61 ЦПК України, кожна особа зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тому суд критично оцінює пояснення позивача та його представника щодо побиття позивача на роботі та щодо позбавлення позивача права на труд та оплату праці, оскільки такі доводи спростовані матеріалами справи, натомість, під час розгляду справи, було встановлено, що після виходу позивача на роботу, після лікарняного, якого він на роботі для оплати не представив, позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата за його окладом за повний місяць, при цьому в травні 2010 р. позивач відпрацював 4 дні. Також, суд надає критичну оцінку доводам позивача та його представника про позбавлення позивача роботи, враховуючи також, що на момент пред’явлення позову (14.06.2010 р.) позивач був обізнаний, з тією обставиною, що загрози втрати роботи для нього не існувало.

          Відповідно до ст.88 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, суд покладає судові витрати на позивача.

          Керуючись  ст. ст. 15, 23 ЦК України,  ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 212, 213, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд,  -

В   И   Р   І    Ш   И   В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»про стягнення моральної шкоди, завданої діяльністю посадових осіб ТОВ «Епіцентр К».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Головуючий                                                             І.Б.Щеняєва.