ЄУН № 336/3434/21

пр. № 2/336/292/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

17 січня 2022 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Наумові А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування будинком,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , вказавши про те, що йому на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 . Окрім позивача, в будинку зареєстрований, але фактично не мешкає його син ОСОБА_2 . Оскільки відповідач з 2020 року виїхав на постійне місце проживання за кордон, однак до цього часу місце реєстрації проживання не змінив у добровільному порядку, тому просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком.

Ухвалою суду від 07.05.2021 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування будинком, примусове зняття з реєстраційного обліку відмовити в частині вимог про примусове зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку.

Ухвалою суду від 03.06.2021 року відкрите провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.08.2021 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в ході розгляду справи повідомила суду, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить позивачеві ОСОБА_1 та в будинку? окрім позивача та його матері, зареєстрований з 2017 року син ОСОБА_2 . Оскільки відповідач з 2020 року виїхав з будинку, та за наявної у них інформацією, наразі мешкає за кордоном, реєстрація місця проживання ОСОБА_2 створює перешкоди у користуванні власністю позивачеві, у зв`язку з чим позов підтримала у повному обсязі та на задоволенні наполягала.

Після дослідження наданих доказів та допиту свідків, судом оголошено перерву для надання представником позивача додаткових доказів по справі.

Долучивши додаткові письмові докази, представник позивача направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності наполягаючи на задоволенні позову, проти винесення заочного рішення суду не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся судовою повісткою, направленою за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку ст. 128 ч. 11 ЦПК України.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору в судове засідання також не з`явилась, не повідомивши про причини своєї неявки.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу заочно.

В ході розгляду справи з боку позивача до матеріалів справи були долучені додаткові письмові докази, а також заявлено клопотання про виклик свідків.

Відповідач не направив до суду відзив на позовну заяву, а також не заявив будь-яких клопотань, не надав доказів, третя особа без самостійних вимог на предмет спору також не заявила будь-яких клопотань та не надала доказів.

При вивченні письмових доказів судом встановлено наступне.

На підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Цекеєвою І.О. 14.12.2004 року за №1312, ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 , прийняв в дар житловий будинок з побутовими і господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 1162 кв.м.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, яке зареєстроване виконавчим комітетом Гуляйпільської міської ради Запорізької області.

За відомостями Департаменту реєстраційних послуг ЗМР, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

В ході розгляду справи були допитані свідки з боку позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_5 зазначила про те, що з 2000 рокумешкає в будинку АДРЕСА_2 та є сусідкою позивача. На даний час в будинку мешкають позивач та його матір. Син позивача, якого звати ОСОБА_2 , мешкав разом зі своєю матір`ю в будинку, але з 2020 року виїхав разом з матір`ю, та з того часу жодного разу не бачила ні сина позивача ні його дружину, чула про їх розлучення.

Свідок ОСОБА_6 повідомила, що мешкає в будинку АДРЕСА_2 та є сусідкою позивача та перебуває в добрих стосунках з його родиною. Їй відомо про те, що зараз в будинку мешкають ОСОБА_8 та його матір ОСОБА_3 . Чула від сусідів, що ОСОБА_2 десь навчається, але більше з цього приводу нічого не знає. Приблизно з середини травня 2020 року син позивача разом його дружиною зібрали речі та виїхали з будинку, тому свідок більше їх не бачила.

При вирішенні справи суд виходить з такого.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що встановлено ч. 1 ст. 316 ЦК України. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном - ч. 1ст. 317 ЦК України.

Стаття 391 ЦК України надає право власнику майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Стаття 405 ЦК України вказує, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За ст. 72 ЖК Української РСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_2 не мешкає в будинку та не є його власником, що створює для позивача перешкоди у здійсненні повною мірою права власності, яке з урахуванням встановлених обставин та наведених норм закону підлягає захисту.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, повністю підтверджені наданими доказами та показами свідка, тож вбачає підстави для задоволення позовних вимог про визнання відповідача таким, що втратив право користування будинком.

Судом не вирішувалось питання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, оскільки така вимога не була заявлена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування будинком задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 36, код ЄДРПОУ 40302133.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду складений 26.01.2022 року.