Єдиний унікальний номер 741/1119/20

Провадження № 2/741/38/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 21 січня 2022 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

                                  представника позивача – адвоката Слободяна Д.Б.,

                                  представника відповідача – Недолуги Д.М.

                                  та представника третьої особи – адвоката Усика М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агропрогрес» про розірвання договору оренди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що вона є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом власницею земельних ділянок площами 2,8275 га, кадастровий номер 7423881500:02:002:0283, та 0,1342 га, кадастровий номер 7423881500:02:002:0284, які розташовані на території Калинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області. Указані земельні ділянки перебувають в оренді у ПП «Агропрогрес» на підставі договору оренди земельної ділянки від 1 червня 2004 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Агропрогрес», строком на 20 років. 16 березня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі було зареєстровано відомості про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7423881500:02:002:0283 та 7423881500:02:002:0284 перебувають в оренді ТОВ «Нива 2008». На момент укладення договорів оренди з ТОВ «Нива 2008» вона (позивач) не знала про існування чинного договору оренди земельних ділянок, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Агропрогрес» 1 червня 2004 року, який був зареєстрований відповідно до чинного на той час законодавства шляхом внесення відомостей до Поземельної книги. ПП «Агропрогрес» використовувало та продовжує використовувати вищезазначені земельні ділянки на підставі договору оренди від 1 червня 2004 року. 29 травня 2020 року вона (позивач) направила на адресу ПП «Агропрогрес» цінний лист, яким повідомила, що вона є новим орендодавцем за вказаним договором та просила виплатити протягом 10 днів нараховану та невиплачену орендну плату за 2015-2019 роки. Однак, з моменту смерті ОСОБА_2 та по день її (позивача) звернення до суду орендна плата їй, як правонаступнику орендодавця, відповідачем не виплачена, що є системним істотним порушенням обов`язку відповідача по внесенню орендної плати за користування земельними ділянками.

ОСОБА_1 просила достроково розірвати договір оренди землі, укладений 1 червня 2004 року між ОСОБА_2 та ПП «Агропрогрес», на право оренди земельної ділянки загальною площею 2,9617 га, яка розташована на території Калинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області.

У судове засідання позивач не з`явилася, її представник підтримав позовні вимоги з підстав, які зазначені у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник ПП «Агропрогрес» позовні вимоги не визнав повністю з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, суть яких зводиться до того, що в даній справі має місце затримка зі сплати орендної плати, зумовлена діями орендодавця, який створив перешкоди для належного виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати, позивачем не надано жодного доказу направлення та/або вручення документів, що підтверджують виконання обов`язку, встановленого ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та ст. 148-1 ЗК України. У зв`язку із наявністю цих обставин представник ПП «Агропрогрес» просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник ТОВ «Нива 2008» пояснив, що між ТОВ «Нива 2008» та позивачем були укладені договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7423881500:02:002:0283 та 7423881500:02:002:0284 у зв`язку із тим, що в реєстрах не було відомостей про існування чинного договору оренди землі на ці земельні ділянки з ПП «Агропрогрес».

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності позивача за наявними у справі доказами, оскільки відсутні підстави для його відкладення або оголошення перерви.

У зв`язку із неявкою 21 січня 2022 року в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши і дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 1 червня 2004 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП «Агропрогрес» (орендар) було укладено типовий договір оренди землі (далі – Договір), за умовами якого орендодавець надала орендарю у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,96 гектарів для ведення товарного виробництва, яка знаходиться на території Калинівської сільської ради, строком на 20 років (а. с. 108-109).

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % з урахуванням коефіцієнта індексації, що складає на дату укладення договору 555,37 грн. та може змінюватись від змін в законодавстві.

Пунктами 11-13 Договору встановлено, що орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Порядок зміни умов договору і припинення його дії визначено у пунктах 36-42 Договору.

Відповідно до п. 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок систематичного невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 40 Договору встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є…(не….. є) підставою для зміни умов договору або його розірвання. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду (переходить (не переходить) до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Договір був зареєстрований Носівським відділенням Чернігівської регіональної філії центру ДЗК 26 травня 2005 року, номер запису у Державному реєстрі земель № 144.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, спадщину після смерті якої прийняла її дочка ОСОБА_1 .

22 червня 2016 державним нотаріусом Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які належали спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 063057, площами 2,8275 га, кадастровий номер 7423881500:02:002:0283, та 0,1342 га, кадастровий номер 7423881500:02:002:0284, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Калинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та з Державного земельного кадастру вказані земельні ділянки були передані ОСОБА_1 в оренду за укладеними з ТОВ «Нива 2008» договорами оренди землі від 23 січня 2017 року та додатковими угодами від 1 грудня 2018 року строком до 31 грудня 2034 року (а. с. 9-22).

У судовому засіданні встановлено, що 30 травня 2020 року ОСОБА_1 направила ПП «Агропрогрес» рекомендованим листом повідомлення про зміну сторони орендодавця за укладеним між ОСОБА_2 та ПП «Агропрогрес» договором оренди від 1 червня 2004 року на ОСОБА_1 , оскільки вона є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та власником її майна, зокрема, земельних ділянок з кадастровими номерами 7423881500:02:002:0283 та 7423881500:02:002:0284. Цим листом ОСОБА_1 також повідомила орендаря про обов`язок перерахувати нараховану та невиплачену орендну плату за договором оренди землі за попередні роки (2015-2019 роки) та здійснити виплату протягом 10 календарних днів з дня отримання даного повідомлення поштовим переказом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23-24).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, зокрема таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Указане узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеній в п. 45 рішення від 10 квітня 2008 року в справі «Вассерман проти Росії», відповідно до якої засіб юридичного захисту, якого вимагає ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право, крім іншого, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частинами 3, 4 та 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному 148-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Таким чином, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

До зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30 червня 2020 року у справі № 545/262/18.

У судовому засіданні встановлено, що всупереч даному обов`язку позивач, як новий власник земельних ділянок з кадастровими номерами 7423881500:02:002:0283 та 7423881500:02:002:0284, у визначений законом строк не повідомила орендаря земельних ділянок будь-яким передбаченим законом способом про набуття нею права власності на орендовані земельні ділянки із зазначенням свої анкетних даних, поштової адреси, платіжних реквізитів.

З матеріалів справи (а.с. 23-24) вбачається, що лише 30 травня 2020 року ОСОБА_1 направила ПП «Агропрогрес» рекомендованим листом повідомлення про зміну сторони орендодавця за укладеним між ОСОБА_2 та ПП «Агропрогрес» договором оренди від 1 червня 2004 року.

Таким чином, суд вважає, що вказані обставини фактично унеможливили своєчасну виплату відповідачем орендної плати за землю її новому власнику, а отже вина відповідача у несвоєчасній виплаті позивачу орендної плати за землю матеріалами справи не підтверджується.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У розумінні вищевказаних норм, підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди може бути лише систематична несплата орендної плати.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 березня 2021 року у справі № 541/386/19, несплата орендної плати у разі відсутності даних про орендодавця і не внесення грошових коштів у депозит не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання такого правочину.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено систематичне порушення обов`язку по сплаті орендної плати за користування спірними земельними ділянками з боку відповідача, а тому позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

У силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача не підлягають стягненню з відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до приватного підприємства «Агропрогрес», код ЄДРПОУ 31174509, місцезнаходження: с. Горбачі Бобровицького району Чернігівської області, вул. Молодіжна, 15, про розірвання договору оренди – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

                       Суддя О.В.Киреєв