Справа № 2-294/11

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2011 року                                                                                         м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – Ітріна М.В.,

при секретарі – Андреєвій Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Нова Одеса  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 10 січня 2006 року уклав із ОСОБА_3 договір купівлі-продажу, за яким придбав у останнього житловий будинок № 4, що розташований по АДРЕСА_1, вартістю 5 000 грн.

Нотаріально посвідчити вказану угоду не має змоги, оскільки зясувалося, що ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 06.02.2002 р., який зареєстрували на Універсальній товарній біржі «Ріко-Альянс», придбав спірний будинок у ОСОБА_5, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що є перешкодою для нотаріального посвідчення цього договору між відповідачами.

Вказав, що фактично житловий будинок належить йому, оскільки він ним користується, але не є його власником.

З посиланням на ч. 2 ст. 220 ЦК України просив визнати дійсними договори купівлі-продажу спірного житлового будинку укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на товарній біржі та договір між ним та ОСОБА_3

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_5) заявлені вимоги визнала, мотивуючи тим, що покійна мати дійсно продала будинок ОСОБА_3, за який отримала гроші в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 заявлені вимоги також визнав, оскільки ОСОБА_3 придбав спірний житловий будинок у ОСОБА_5, а в подальшому будучи його власником продав його ОСОБА_1, тобто позивачу, про що надав останньому письмову розписку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 657 ЦК  договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2002 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено письмовий договір купівлі-продажу, за яким останній купив житловий будинок № 4, що розташований по АДРЕСА_1 за 1 650 грн, який зареєстровано на Універсальній товарній біржі «Ріко-Альянс».  

    25 лютого 2002 р., у Вознесенському міжміському бюро технічної інвентаризації здійснено Державну реєстрацію вказаного договору на імя ОСОБА_3.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з лютого 2002 р. фактично проживає в спірному будинку, провів за свій рахунок ремонт, обробляє земельну ділянку, сад, оплачує комунальні послуги.

В відповідач ОСОБА_5 отримала гроші за проданий нею будинок.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, спадкоємцем її майна є донька – ОСОБА_2, тобто відповідач у справі.

 Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, передбачається визнання судом угоди, яка потребує нотаріального посвідчення, дійсною, якщо сторони повністю або навіть частково виконали угоду.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо визнання договору купівлі-продажу житлового будинку здійсненого між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 дійсним і визнання права власності на житловий будинок за останнім.

Крім того, встановлено, що в січні 2006 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, тобто позивачем у справі, досягнуто усної домовленості про продаж останньому житлового будинку № 4, що розташований по АДРЕСА_1. На виконання усних зобов’язань ОСОБА_3 надав позивачу письмову розписку про отримання грошових коштів в сумі 5 000 грн, що складає вартість будинку.

У судовому засіданні позивач пояснив, що на цей час проживає та користується спірним житловим будинком.

За правилами статей 210, 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності  і нотаріального посвідчення і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

Як викладено вище, за вимогами ст. 657 ЦК договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

З’ясовано, що сторони (ОСОБА_3 і ОСОБА_1) вказаний договір купівлі-продажу не посвідчили в нотаріальній конторі.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 вимоги визнав і не заперечує проти його задоволення.

Отже за таких умов вказаний усний договір вважається не укладеним і не створює прав та обов’язків для сторін та не може бути визнаний судом дійсним незважаючи на часткове досягнення умов за ним.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу між цими сторонами, з урахуванням відсутності перешкод нотаріального посвідчення спірного договору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу, за яким, ОСОБА_3, 06 лютого 2002 року купив у ОСОБА_5 житловий будинок № 4, що розташований по АДРЕСА_1, з відповідними господарськими будівлями, який складається з житлового будинку за літ. А-1, житловою площею 31,5 кв. м., зносом 48 відсотків; сараю кам. Б-1; літньої кухні кам. В-1; сіней кам. в-1; гаража кам. Г-1; кладової кам. Д-1; споруд № 1-2, що знаходиться на земельній ділянці розміром 0,18 га, переданій ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку на підставі рішення № 60 виконкому Димівської сільської ради народних депутатів Новоодеського району Миколаївської області.  

Визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на житловий будинок № 4, що розташований по АДРЕСА_1, з відповідними господарськими будівлями, який складається з житлового будинку за літ. А-1, житловою площею 31,5 кв. м., зносом 48 відсотків; сараю кам. Б-1; літньої кухні кам. В-1; сіней кам. в-1; гаража кам. Г-1; кладової кам. Д-1; споруд № 1-2, що знаходиться на земельній ділянці розміром 0,18 га, переданій ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку на підставі рішення № 60 виконкому Димівської сільської ради народних депутатів Новоодеського району Миколаївської області.  

В решті позовних вимог відмовити.  

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий