Справа № 2-24

2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

 31 січня 2011 року                                                                     м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі:  головуючого судді                    Гандзюка Д.  М.

                        секретаря                                        Петращук Т.Ю.

з участю: представника позивача                ОСОБА_1

                представника відповідача           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_4, третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Тисменицького нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,-  

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання недійсним договору від 5 січня  2010 р. купівлі-продажу  земельної ділянки  площею 0.1500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 і призначена для ведення особистого селянського господарства.  

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що  05.01.2010 року ОСОБА_6 видала йому довіреність, якою уповноважила укладати правочини щодо розпорядження земельною ділянкою площею 0.1500 га, яка належить їй на праві власності. В той же день позивач в інтересах ОСОБА_6 уклав з відповідачем договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки. 12.01.2010 року позивач надав ОСОБА_6 розписку про те, що грошові кошти в сумі 13 000 доларів США, які він отримає  за продану земельну ділянку, він зобов’язується  їй повернути до 20.01.2010 року. Відповідно до п.3 договору купівлі-продажу,  продаж земельної ділянки вчинено за 49 300 грн., які отримані продавцем від покупця. Проте фактично відповідач не передав грошей позивачу та не мав наміру їх повертати, а земельну ділянку придбав шляхом обману і помилки позивача. Позивач також вважає, що земельну ділянку продано по заниженій вартості. Тому позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Представник ствердив, що позивач є стороною договору і права позивача порушені. При укладенні договору не було досягнуто домовленості про ціну продажу земельної ділянки і договір було укладено внаслідок помилки. Помилка позивача полягає у тому, що він розраховував на проведення розрахунку за земельну ділянку в розмірі 20 000 доларів США.  Позивач просить задоволити позов і земельну ділянку повернути власнику.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав. Він пояснив, що предметом спору є договір купівлі-продажу, позивач   не є  стороною договору, тому він є неналежним позивачем. Позивач також не уповноважений третьою особою ОСОБА_6 представляти її інтереси в суді. Посилання позивача на те, що він не отримав грошей за продану земельну ділянку представник вважає  необгрунтованими. В самому договорі вказано, що покупець передав кошти продавцю. Ціна земельної ділянки вказана у договорі купівлі-продажу і вартість земельної ділянки визначена експертом. Представник ствердив, що відповідач не згоден на повернення земельної ділянки  та сплачених за неї грошей і колишня власниця таких вимог не заявила. Тому він просить відмовити в позові.

Суд заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Поясненнями осіб, які беруть участь у справі та стверджуються записами в договорі (а.с.16), встановлено, що 5.01.2010 р. між третьою особою ОСОБА_6, яку представляв позивач, і відповідачем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.1500 га. В договорі вказано, що земельна ділянка належить третій особі на підставі державного акта і її продаж за домоленістю сторін вчинено за 49 300 грн.. Належність третій особі ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0.1500 га стверджується записами у державному акті (а.с.17).              

Поясненнями представника відповідача, які стверджуються записами у звіті (а.с.18-24), встановлено, що ціна земельної ділянки визначена домовленістю сторін на підставі висновку спеціаліста про грошову оцінку земельної ділянки.

Поясненнями представника відповідача, які стверджуються записами в договорі купівлі-продажу земельної ділянки встановлено, що продавцем від покупця під час оформлення цього договору отримано 49 300 грн. за земельну ділянку.

Відповідно до правил ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст.203 ЦК України. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним на підставах, передбачених законом. Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено під впливом помилки та обману. Але позивач не довів наведених ним підстав визнання недійсним вчиненого правочину. Пояснення позивача про недосягнення домовленості про ціну продажі земельної ділянки спростовані у судовому засіданні поясненнями представника відповідача та записами в договорі про ціну продажі (а.с.16) і звіті про експертну грошову оцінку (а.с.18-23). Твердження позивача про не одержання ним грошей від відповідача за продану земельну ділянку також є непереконливими. Вказану обставину позивач обгрунтовує порушеною проти нього кримінальною справою (а.с.84-99, 100) та заявленим третьою особою ОСОБА_6 до позивача у кримінальній справі цивільним позовом. Але порушена кримінальна справа та заявлений у ній позов не обгрунтовують тверджень позивача про обман відповідача і помилку позивача.  Кримінальна справа і цивільний позов у ній перш за все доводять наявність не врегульованих зобов’язань між позивачем і третьою особою, яка є потерпілою в тій справі. Крім цього, обставина про неотримання позивачем грошей спростована в судовому засіданні представником  відповідача і записами у договорі купівлі-пордажу.

Згідно вимог ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Але позивач названих вимог не дотримав.

На підставі досліджених доказів суд приходить до висновку, що позивач не довів передбачених законом підстав недійсності укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки і що його права та законні інтереси порушені вчиненим правочином. Тому вимоги позивача є не обгрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст.203, 215 ЦК України та  керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд,-

                                                                                                   в и р і ш и в  :

в задоволенні позову відмовити.

Відмовити ОСОБА_3  задоволити позов до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.01.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу, Івано-Франківської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №21.   

          Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Д. М. Гандзюк