Справа №  2-55/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року                                                                                                           м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області  в особі:

                                                             головуючого судді -  Фейір  О.  О. ,

                                                             при секретарі -   Кузьма Т.В.,                                                              

з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, перекладача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, -

встановив:

         ОСОБА_1 звернулася в Берегівський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, мотивуючи таке тим, що із відповідачкою ОСОБА_2 вони являються співвласниками будинку АДРЕСА_2. ОСОБА_2 протиправно, без її на те згоди побудувала стінку, чим унеможливила доступ природного світла та повітря до її квартири. За рішенням Берегівського районного суду від 18 вересня 2001 року незаконно  споруджена стінка була знесена, після чого ОСОБА_2, без погодження з нею, спорудила замість стінки арку та встановила дверці, які закрила на замок. У зв’язку з чим, унеможливила доступ до стінки її квартири. Вона позбавлена можливості провести ремонт квартири. На її зауваження відповідачка не реагує, добровільно знести арку та дверці відмовляється, чим порушує її права на користування квартирою та земельною ділянкою. Тому просить суд  зобов’язати ОСОБА_2 знести споруджену арку та дверці та не чинити перешкод для доступу до стінки її квартири.

     В судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що разом з відповідачкою вони являються співвласниками будинку АДРЕСА_2. ОСОБА_2 протиправно, без її на те згоди побудувала стінку, яка за рішенням Берегівського районного суду була знесена. Після чого, ОСОБА_2 без погодження з нею, спорудила замість стінки арку та встановила дверці, які закрила на замок, чим унеможливила доступ до стінки її квартири, вона позбавлена провести ремонт своєї квартири. На її зауваження відповідачка не реагує, добросовісно знести арку відмовляється. Просила позовні вимоги задоволити, зобов’язати ОСОБА_2 знести споруджену арку та дверці, не чинити перешкод для доступу до стінки її квартири.

    Відповідач ОСОБА_2 проти позовних вимог позивача заперечила та пояснила, що вона викупила квартиру АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу, укладеного між нею та виконавчим комітетом Берегівської міськради, що зареєстроване за нею, як її власність в КП Берегівське БТІ БРР. До викупу цієї квартири, якою користувалась на підставі договору найму з 1969 року на підставі рішення виконкому Берегівської міськради від 23 березня 1990 року їй було дозволено здійснити  прибудову до своєї квартири за власні кошти –веранду, так як у квартиру вони входили прямо з двору, що у зимовий період було незручним. У 1994 році ОСОБА_1 викупила квартиру АДРЕСА_3 в цьому будинку і почала створювати своїми неправомірними діями перешкоди в користуванні її квартири нею та її сім’єю, порушуючи добросусідські відносини з ними. Стіна її кухні та відкритої веранди з аркою не є їхньою з позивачкою власністю. ЇЇ квартира  АДРЕСА_1 в будинку є її власністю, викупленою нею на законних підставах і є ізольованою квартирою, яку вона використовує для свого проживання. Вона не може порушувати  права ОСОБА_1 так, як її квартира теж ізольована, з окремим входом під АДРЕСА_3 в цьому ж будинку. Вважала позов безпідставний, просила суд відмовити в його задоволенні.

     Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що при обстеженні комісією будинку АДРЕСА_2 встановлено безпідставність скарги ОСОБА_1, оскільки ніяких порушень з боку ОСОБА_2 не виявлено.

  Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, свідка ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

   Згідно довідки виданої КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації ББР»№ 1424 від 22 жовтня 2010 року, житлова квартира АДРЕСА_3 зареєстрована на праві приватної власності за гр. ОСОБА_1 в цілому ( а.с. 4).

    Згідно свідоцтва на право власності на житло, квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 8).

    Згідно договору купівлі-продажу квартири від 30 листопада 1991 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності ОСОБА_2 ( а.с. 27, 28). Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 є власником даної квартири в цілому (а.с. 30, 31).

    Згідно листа Берегівської міської ради № Р-2204 від 19 .11.2010 року –вхідна частина квартири з аркою включена в технічний паспорт квартири гр. ОСОБА_2 і належить їй на праві власності. ( а.с. 5, 32).

   Згідно висновку  експерта у виконавчому провадженні при примусовому виконанню в/л № 2-679/01 від 22 листопада 2002 року експерт виявив, що незаконно споруджена стіна в будинку АДРЕСА_2, знесена, а влаштована декоративна арка незаповнена дверним блоком –не являється стіною. (а.с.42).

    Як встановлено в судовому засіданні,  Квартира АДРЕСА_1 зареєстровано в КП «Берегівське БТІ БРР»на праві власності за ОСОБА_2

    Згідно ч. 1 ст. 356 ЦПК України –власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

    Посилання позивачки на те, що разом з ОСОБА_2 вони являються співвласниками будинку АДРЕСА_2 є нічим не підтвердженим, так як встановлено в судовому засіданні, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності ОСОБА_2. а квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_1, що не є їхньою спільною частковою власністю.

   Згідно листа заступника міського голови - вхідна частина в квартиру з аркою включена в технічний паспорт квартири гр. ОСОБА_2 і належить їй на праві власності, а тому не є майном ОСОБА_1 Згідно Постанови КМУ № 1104 від 30.09.2009 року на влаштування само несученої стіни з аркою дозволу та згоди не потрібно.

   Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України –правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

   Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України -  власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

   Згідно ч.1. 2 ст. 319 ЦПК України –власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчинити щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

    Власник здійснює свої правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею і не зобов’язаний отримувати на це дозвіл інших осіб.

    Стаття 321 ЦК України закріплює принцип непорушності права власності, згідно якого ніхто не може бути протиправно позбавленим права власності  чи обмежений у його здійсненні.

  Згідно ч. 1, 2 ст. 383 ЦК України - власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї та інших осіб. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, надані йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

     В судовому засіданні факту порушення ОСОБА_2  права власності ОСОБА_1 та інших фактів, що підтверджують дії відповідачки у створенні позивачці перешкод щодо користування нею майном не встановлено, Факту об’єктивно існуючих перешкод у користуванні майном ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведено. Крім того, існування арки на вході в квартиру ОСОБА_2 не позбавляє власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном - своєю квартирою. Твердження позивача про те, що встановлена арка перешкоджає проникненню світла в її квартиру, суд до уваги не приймає, оскільки згідно матеріалів справи вікна на які вказує позивачка встановлені нею самовільно, без відповідної технічної документації. (а.с.63,75).

  З’ясувавши повно та всебічно  обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що позовні вимоги не доведені, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

    Керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 356, 383 ЦК України, ст.ст.15, 57-60, 208, 209, 218, 292, 294 ЦПК України,-          

    рішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити

       З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 08 лютого 2011 року.

   Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення  до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

         Суддя:                       О. О. Фейір