УХВАЛА

іменем України

2 квітня   2007 року                                                                                        м. Ужгород

Колегія судців Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Павліченка С.В. суддів: Кеміня М.П., Фазикош Г.В.

при секретарі: Байзат СЮ, з участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення Свалявського районного суду від 5 грудня 2006 року, яким відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним правочину.

Зазначається, що рішення суду незаконне, необгрунтоване та ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач ОСОБА_3, та його представник ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, а саме, що правочин був укладений проти справжньої волі та внаслідок застосування до позивача тиску з іншої сторони:

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Справа № 22ц-304                                                            Номер рядка статистичного звіту: 4І"

Головуючий у І інстанції : Уліганинець П.І.

Доповідач : С.В.Павліченко

2

ОСОБА_1 2 вересня 2004 року відповідно до ст. 202 ЦК України вчинив односторонній правочин.

Односторонній правочин, вчинений позивачем 2 вересня 2004 року є дією однієї сторони і може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Відповідно до змісту ст. 202 ЦК України, та права особи, що вчинила односторонній правочин, передбаченого в ч.І ст. 214 ЦК України на відмову від такого правочину, тому він не може бути визнаний недійсним з підстав укладення проти справжньої волі та внаслідок застосування тиску з іншої сторони, оскільки інша сторона в такому правочині відсутня, а обов'язок виконання такого правочину залежить лише від волі особи, що його вчинила.

Наведені обставини не дають підстав для визнання правочину недійсним з причин зазначених у позовній заяві.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.І ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Свалявського районного суду від 5 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала проголошена в порядку ст. 218, 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.