УХВАЛА

28 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/13439/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглядаючи матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" з ринку на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 (колегія суддів: Михальська Ю. Б., Скрипка І. М., Тищенко А. І.) за скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" з ринку на бездіяльність приватного виконавця Чулієва Атаджана Абдуназаровича у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Щотова Ігоря Миколайовича до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про стягнення 145 988,84 грн,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2021 до Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" з ринку надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця Чулієва А. А. від 06.05.2021 вих. № 230-60-98/21, яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 задоволено.

26.08.2021 фізична особа-підприємець Щотов І. М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати цю ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї скарги.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 та у задоволенні цієї скарги відмовлено.

03.12.2021 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" з ринку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021, повний текст якої підписаний 25.10.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 справу передано раніше визначеному складу: Краснову Є. В. - головуючого, Мачульському Г. М., Кушніру І. В.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.12.2021 у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 15.09.2020 про відставку судді Кушніра І. В. здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого (доповідача), Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.

Оскільки касаційна скарга не відповідала вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), то її ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до Верховного Суду іншого мотивованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та належними доказами на його підтвердження, а також доказами сплати судового збору.

На виконання ухвали Верховного Суду від 13.12.2021 про залишення касаційної скарги без руху, яку скаржник отримав 16.12.2021, ним 28.12.2021 надіслані документи щодо усунення недоліків, які отримані головуючим 10.01.2022, у тому числі обґрунтування поважності причин пропуску на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021, повний текст якої підписаний 25.10.2021.

До касаційної скарги додана копія конверта суду апеляційної інстанції ШКІ № 0411635962755, згідно з яким оскаржувана постанова ним отримана 28.10.2021. Тому останній день строку, встановленого для її оскарження, припадав на 17.11.2021. Натомість касаційну скаргу подано 03.12.2021, тобто скаржником пропущений строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для її подання.

Обґрунтовуючи причини цього пропуску, скаржник вказав, що повний текст оскаржуваної ним постанови він отримав 29.10.2021, про що ним вже зазначалося у первісному клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, і, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2", просив задовольнити його клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження на тій підставі, що підготовка касаційної скарги потребує значного часу, а штат його працівників скорочено і впроваджено дистанційну форму роботи. У заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник також зазначив, що подання ним касаційної скарги потребує значного часу внаслідок надмірного навантаження на відділ судового представництва управління судово - претензійної роботи департаменту правового забезпечення у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Утім наведені скаржником доводи щодо поновлення строку на касаційне оскарження не приймаються судом до уваги, оскільки не можуть вважатися поважною причиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки надмірне навантаження та скорочення штату працівників, не звільняє сторону від обов`язку дотримання загального порядку подання касаційної скарги у встановленому ГПК порядку. До того ж інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено.

Суд касаційної інстанції також зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи з поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, є неповажними.

Додатково слід зазначити, що норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Оскільки скаржник не навів обґрунтованих причин на підтвердження неможливості вчасного звернення з касаційною скаргою, а наведені ним причини не підтверджені належними доказами та не є об`єктивними, то колегія суддів розцінює їх як неповажні для поновлення строку на касаційне оскарження.

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 цього ж Кодексу копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" з ринку про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" з ринку на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 910/13439/19.

3. Касаційну скаргу повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами (в тому числі платіжне доручення № 4016 від 23.12.2021 на суму 2 270,00 грн).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич