Справа № 418/47/22

2-о/418/12/22

                                                РІШЕННЯ

                                                Іменем України

26 січня 2022 року                                         Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді:                                       Шовкуна В.О.

за участю секретаря:                                      Бутенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Міловський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить встановити факт смерті його баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сорокине Луганської області.

Встановлення зазначеного факту зумовлене необхідністю отримання свідоцтва про смерть відповідно до чинного законодавства України для реалізації спадкових прав.

Заявник у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник заінтересованої особи - Міловського відділу державної реєстрації актів цивільного стану - у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за відсутності представника відділу.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно копії паспорту заявника ОСОБА_1 , останній є громадянином України, та згідно копії довідки від 25.09.2017 року № 926-341768, його фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 6).

Родинні відносини заявника з померлою непрямо підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.11), копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12).

Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть № 206 від 09.09.2021 року, виданої на тимчасово непідконтрольній території України, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: хронічна серцева недостатність ІІІ, дифузний атеросклероз (а.с.25).

Як видно зі свідоцтва про смерть (а.с.36), виданого на тимчасово непідконтрольній території України, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Краснодоні (теперішня назва Соркине).

Згідно  ст. 76 ЦПК України «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.»

Суд приймає до уваги висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. 

Суд оцінює надані документи як докази, на підставі яких можливо встановити  наявність факту смерті незважаючи на те, що вони видані на тимчасово непідконтрольній території України і не відповідають встановленому зразку.

Відповідно до п. 8 ч.1  ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факт у смерті особи в певний час у   разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦПК України вбачається, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання».

Згідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року  «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті за умовами підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Таким чином, заявником було доведено, що він є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сорокине Луганської області, що на непідконтрольній території України, тому його вимоги законні та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 293,294,315, 317, 259, 263-265 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику  в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,  -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті – задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Сорокине Луганської області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду, який розташований у м. Сєвєродонецьк Луганської області. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

               Суддя:                                        В.О. Шовкун