Справа № 405/378/22

1-кс/405/201/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю прокурора ОСОБА_4 , захисника – адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120000000259 від 03.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Флорино, Бершадського району, Вінницької області, українцю, громадянину України, з вищою освітою, розлученому, працюючому директором Талалаївського елеватора ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні в період доби з 23:00 год. до 08:00 год. наступного дня залишати місце фактичного проживання.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні слідчого відділу СУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120000000259 від 03.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Державне підприємство «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України код ЄДРПОУ 00951862 (далі – Підприємство, ДП «Кіровоградський КХП № 2») засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства резерву України, що діє відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 517 від 08.10.2014 «Про затвердження Положення про Державне агентство резерву України» (далі – Держрезерв, уповноважений орган управління). Підприємство є державним унітарним підприємством. Місцезнаходження Підприємства: Україна, 25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, проспект Інженерів, 2.

Статут Підприємства, викладений в новій редакції відповідно до наказу Держрезерву № 161 від 30.06.2017 та його нормами передбачено:

-        п. 1.5 Статуту, власником (засновником) Підприємства є держава, яка реалізує свої повноваження власника через уповноважений орган управління - Державне агентство резерву України;

-        п. 1.6 Статуту, Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про Державний матеріальний резерв», іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Державного агентства резерву України, іншими нормативно-правовими актами, а також Статутом;

-        п. 1.7 Статуту, ДП «Кіровоградський КХП № 2» входить до системи державного резерву та не підлягає приватизації;

-        п. 2.1. Статуту, метою діяльності Підприємства є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, задоволення державних потреб та потреб споживачів на продукцію, роботи і послуги;

-        п. 2.2.1. Статуту, предметом діяльності Підприємства зокрема є: виробництво, переробка, зберігання, відвантаження, заготівля та реалізація сільськогосподарської продукції, створення та експлуатація агропромислових об`єктів з виробництва та переробки зерна, олійних культур, м`яса, молока, птиці, плодоовочевої продукції та іншої продукції тваринництва і рослинництва; Забезпечення належного зберігання матеріальних цінностей, забезпечення контролю за їх кількісними і якісними показниками; Впровадження нових досягнень науки та техніки механізації і автоматизації, поліпшення техніко-економічних показників в господарській діяльності; Виробництво насіння сільськогосподарських культур; Оптова, оптова-роздрібна, роздрібна торгівля; Заготівля продукції сільського господарства у фізичних та юридичних осіб і реалізація її на договірних умовах;

-        п. 3.1. Статуту, за своїм правовим статусом Підприємство є державним комерційним підприємством, що діє на принципах повного господарського розрахунку та самофінансування і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому майном згідно з вимогами законодавства;

-        п. 3.2. Статуту, Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків, печатки зі своєю назвою та кутовий штамп, інші необхідні реквізити, фірмові бланки, знак для товарів і послуг, які реєструються у встановленому законом порядку. Підприємство вважається утвореним і таким, що набуло прав юридичної особи, з дати її державної реєстрації в установленому законом порядку;

-        п. 3.3. Статуту, Підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями держави та уповноваженого органу управління, а держава та уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов`язаннями Підприємства, якщо інше не передбачено законодавством України;

-        п. 3.4. Статуту, Підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями всім належним йому на майном, на яке може бути звернене стягнення. Підприємство не відповідає за своїми зобов`язаннями державним майном, що передане йому в господарське відання, користування чи управління;

-        п. 3.5. Статуту, у межах своєї статутної діяльності та положень даного Статуту Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському, адміністративному та третейському суді. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України;

-        п. 3.6. Статуту, під час здійснення господарської діяльності Підприємство самостійні приймає рішення, якщо це не суперечить чинному законодавству України, рішенням Засновника та цьому Статуту;

-        п. 3.7. Статуту, Підприємство має право самостійно планувати свою діяльність та основні напрямки свого розвитку відповідно до стратегічних галузевих напрямів розвитку Державного резерву України;

-        п. 3.10. Статуту, Підприємство зобов`язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати й виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік;

-        п. 3.11. Статуту, основним плановим документом Підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи й здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Фінансовий план підлягає затвердженню в установленому порядку. Підприємство має право розпоряджатися доходами від власної діяльності та майном, придбаним за рахунок цих доходів на принципах раціональності та розумності.

-        п. 3.12. Статуту, Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, Підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, Підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Кошти, одержані від продажу майнових об`єктів, що належать до основних фондів державного комерційного підприємства, використовуються відповідно до затвердженого фінансового плану, якщо інше не передбачено законом. Кошти, одержані від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України;

-        п. 3.12. Статуту, списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство;

-        п. 3.15. Статуту, Підприємство веде в установленому порядку бухгалтерський, оперативний облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність і подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики. Керівник Підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірності обліку та статистичної звітності. Інші права Підприємства в галузі фінансів та заробітної плати працівників, матеріально-технічного забезпечення визначаються чинним законодавством України;

-        п. 4.1. Статуту, майно підприємства становлять виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства;

-        п. 4.2. Статуту, майно Підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства;

-        п. 4.4. Статуту, майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом управління) відповідно до вимог законодавства. Правомочності щодо розпорядження майном здійснюються Підприємством у порядку встановленому законодавством;

-        п. 4.5. Статуту, Підприємство використовує державне майно, що не підлягає приватизації, відповідно до законодавства. Майно, що є державною власністю і надане Підприємству в господарське відання, користування чи управління, включається до її активів, але не може бути відчужене у будь-який спосіб без рішення власника. Списання та передача державного майна здійснюється відповідно до законодавства;

-        п. 4.6. Статуту, джерелами формування майна Підприємства є: грошові та матеріальні внески засновника; доходи, одержані від реалізації продукції, а також інших видів фінансово-господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і бюджетні кошти; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян; інше майно, набуте на підставах, що не заборонені чинним законодавством України;

-        п. 4.7. Статуту, Підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та у порядку визначеному законодавством. Власник в особі уповноваженого органу управління здійснює контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за Підприємством майна;

-        п. 5.1. Статуту, вищим органом управління Підприємством є уповноважений орган управління - Державне агентство резерву України;

-        п. 5.2. Статуту, до компетенції вищого органу управління належить: визначення основних напрямів діяльності; внесення змін до Статуту Підприємства, зміна розміру його статутного фонду; розпорядження основними засобами Підприємства; прийняття рішень про відчуження нерухомого майна та транспортних засобів; передача в оренду цілісних майнових комплексів та приміщень, або споруд загальною площею більше ніж 200 кв. м; позику, заставу; списання основних засобів на суму більше ніж 50 розмірів мінімальної заробітної плати; списання не повністю замортизованих основних засобів; створення спільних підприємств; затвердження положення про наглядову раду; затвердження бізнес-плану Підприємства, зокрема фінансового плану (бюджету) та інвестиційної програми; затвердження річного звіту Підприємства; обрання в установленому порядку членів наглядової ради; прийняття рішення за наслідками розгляду звітів наглядової ради, керівника, проведення оцінки діяльності наглядової ради, керівника; надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Підприємства, у випадках, передбачених законодавством; надання згоди на вчинення правочинів, щодо вчинення яких є зацікавленість, у випадках, передбачених законодавством; прийняття рішення про припинення діяльності Підприємства, його ліквідацію, затвердження ліквідаційного балансу;

-        п. 5.2. Статуту, повноваження з розв`язання питань, що належать до виключної компетенції уповноваженого органу управління, не можуть бути передані іншим органам Підприємства.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.12.2012 призначено на посаду виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України, відповідно до Наказу в.о Голови Державного резерву України ОСОБА_8 № 214-к від 26.12.2012.

23.01.2013 ОСОБА_6 призначено на посаду директора Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України відповідно до Наказу в.о. Голови Державного резерву України ОСОБА_8 № 6-к від 23.01.2013.

Пунктами статуту Підприємства, визначено наступне, а саме:

-        п. 5.26., керівник Підприємства є виконавчим органом підприємства, що здійснює управління його поточною діяльністю;

-        п. 5.27., керівник Підприємства в установленому порядку обирається наглядовою радою і є підзвітним їй. Строк, на який обирається керівник, встановлюється рішенням наглядової ради. Одна особа може обиратися до складу правління неодноразово. Керівник здійснює функції управління на умовах найму та на підставі контракту, в якому визначаються строк найму, права, обов`язки й відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін;

-        п. 5.28., до компетенції Керівника належать всі питання, пов`язані з керівництвом поточною діяльністю Підприємства, крім питань, що належать до виключної компетенції уповноваженого органу управління, наглядової ради та до компетенції інших органів згідно з цим Статутом. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади й органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами;

-        п. 5.29. Статуту, до компетенції керівника належить: виконання планів та рішень уповноваженого органу управління і наглядової ради; розпорядження майном та коштами Підприємства з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом та внутрішніми документами (положеннями, регламентами тощо) Підприємства; здійснення попереднього розгляду питань, що підлягають обговоренню на засіданнях наглядової ради, підготовка матеріалів, необхідних для розгляду таких питань, та організація виконання рішень уповноваженого органу управління і наглядової ради; вирішення питань управління філіями, представництвами, іншими відокремленими підрозділами; вирішення питань організації господарської діяльності, фінансування, ведення обліку та звітності; прийняття рішення про утворення та ліквідацію філій, представництв, інших відокремлених підрозділів, затвердження положень про них; видання наказів та розпоряджень з питань поточної діяльності Підприємства; без довіреності представлення Підприємства у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за кордоном; видання довіреностей на вчинення юридичних дій від імені Підприємства; призначення на посаду та звільнення з посади працівників Підприємства, застосування до них заходів заохочення або дисциплінарного стягнення і прийняття рішення про притягнення їх до матеріальної відповідальності; укладення колективного договору від імені Підприємства; розподілення повноважень між заступниками (за наявності), зокрема з правом підпису наказів та інших розпорядчих документів Підприємства відповідно до їх повноважень та функціональних обов`язків; призначення на посаду та звільнення з посади керівників філій, представництв, інших відокремлених підрозділів; без довіреності укладення договорів (контрактів) та вчинення інших правочинів від імені Підприємства без довіреності; затвердження штатного розпису Підприємства; затвердження положення про структурні підрозділи Підприємства; організація ведення обліку військовозобов`язаних та мобілізаційної підготовки; призначення за погодженням з відповідним державним органом посадову особу, яка є громадянином України, керівником режимно-секретного органу, на яку покладається організація та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці; здійснення інших повноважень, передбачених законодавством та цим Статутом, а також покладені на нього рішенням уповноваженого органу управління або наглядовою радою;

-        п. 5.30., керівник зобов`язаний: забезпечувати виконання завдань Підприємства, передбачених законодавством України, Статутом, контрактом; забезпечувати складання в установленому порядку річного фінансового плану Підприємства та подання його для затвердження; подавати у встановленому порядку уповноваженому органу управління квартальну, річну фінансову звітність Підприємства; забезпечити виконання показників ефективності використання державного майна, доходу Підприємства, майнового стану Підприємства; забезпечити кількісне та якісне зберігання матеріальних цінностей Державного резерву України; виконувати завдання та розпорядження наглядової ради та уповноваженого органу управління; забезпечити своєчасну сплату заробітної плати працівникам Підприємства та не допускати заборгованості з її виплати; створювати належні умови для праці, забезпечувати додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування; забезпечити своєчасну сплату податків та інших врахувань згідно з законодавством України; забезпечити належне використання зобов`язань за договорами Підприємства перед державою та іншими контрагентами; здійснювати будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт основних фондів, утримувати їх, забезпечувати своєчасне освоєння нових виробничих потужностей та якнайшвидше введення в дію придбаного обладнання; відповідно до державного контракту та державного замовлення, укладених договорів забезпечувати виробництво та постачання продукції та товарів, здійснення послуг; у своїй діяльності забезпечувати дотримання норм і вимог законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; здійснювати бухгалтерський, оперативний облік та вести статистичну звітність згідно з законодавством України; надавати уповноваженому органу управління фінансову звітність про результати діяльності Підприємства у терміни згідно з чинним законодавством України; забезпечити виконання положень ЗУ «Про державну таємницю» та підзаконних нормативних актів; оприлюднювати достовірну інформацію відповідно до вимог законодавства, уповноваженого органу управління чи наглядової ради.

Крім того, 23.01.2013 між Державним агентством резерву України, на який покладено функції з управління майном, що перебуває у державній власності в особі ОСОБА_8 та громадянином ОСОБА_6 , укладено Контракт № 53/13 на підставі якого між сторонами склалися трудові відносини на термін з 23.01.2013 по 22.01.2018 та відповідно до п. 1.1. Контракту Керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, своєчасне виконання завдань з накопичення (приймання), розміщення, освіження (поновлення), відпуску матеріальних цінностей державного резерву та їх кількісне і якісне зберігання, а Орган управління майном зобов`язується створити належні умови для організації праці Керівника.

Разом з цим, вище вказаним Контрактом визначено наступне:

-        Розділ 1 «Загальні положення»: п. 1.2. Контракту на підставі контракту виникають трудові відносини між Керівником підприємства та Органом управління майном цього підприємства;

-        п. 1.3. Керівник який уклав цей контракт, є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом Підприємства, іншими нормативними документами;

-        п.1.4. Керівник діє на підставі єдиноначальності, несе персональну відповідальність за фінансово-господарську діяльність Підприємства та збереження державного майна;

-        п. 1.5., Керівник підзвітний Органу управління майном у межах, встановлених законодавством, статутом Підприємства та цим контрактом;

-        Розділ 2 «Права та обов`язки сторін», п. 2.1. Керівник зобов`язаний:

-        п. 2.1.1., здійснювати поточне (оперативне) керівництво Підприємством, організовувати його виробничу, фінансово-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань Підприємства, передбачених законодавством, статутом Підприємства та цим контрактом;

-        п. 2.1.2., забезпечувати складання в установленому порядку річного з поквартальною розбивкою фінансового плану Підприємства на кожний наступний рік і подання його для затвердження Органу управління майном та надавати на погодження Органу управління майном штатний розпис підприємства;

-        п. 2.1.3., забезпечувати своєчасне і якісне виконання завдань та рішень Уряду України, які відносяться до компетенції Підприємства та безпосередньо стосуються його діяльності;

-        п. 2.1.4., забезпечувати якісне і своєчасне виконання наказів, доручень та розпоряджень керівництва Органу управління майном, які належать до компетенції Підприємства та безпосередньо стосуються його діяльності;

-        п. 2.1.5., забезпечувати виконання доведених Органом управління майном завдань з накопичення, відпуску, освіженню матеріальних цінностей державного резерву, їх кількісне і якісне зберігання, організовувати роботу служби воєнізованої охорони і протипожежної безпеки, підтримувати постійну експлуатаційну готовність і високу надійність функціонування основних фондів, їх належний санітарно-технічний стан, виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою фінансового плану Підприємства, своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, включаючи внески до Пенсійного фонду України та недопущення заборгованості з заробітної плати.

Дотримуватися граничних сум витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп`ютерів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 № 332 «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп`ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів».

Своєчасно представляти Органу управління майном установлену звітність (з руху і зберігання товарів та матеріалів держрезерву, про виконання заходів з якісного зберігання товарів та матеріалів держрезерву, інше);

-        п. 2.1.6., забезпечувати виконання встановлених показників ефективності використання державного майна і прибутку, майнового стану згідно з додатком до контракту, безпечні умови праці всіх працюючих, проведення науково-дослідних робіт, пов`язаних з проблемами довгострокового зберігання матеріальних цінностей державного резерву та їх впровадження на Підприємстві, поліпшення соціально-побутових умов життя працівників.

Отже, в силу наділених повноважень ОСОБА_6 обіймаючи посаду директора ДП «Кіровоградський КХП № 2», постійно був наділений організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України являвся службовою особою.

Так, встановлено, що Державним комітетом України з матеріального державного резерву (реорганізовано – Державне агентство резерву України) в особі Голови комітету ОСОБА_9 з однієї сторони та ДП «Кіровоградський КХП № 2» в особі директора ОСОБА_10 укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 08.01.2009 № юр-2зб/347-2009.

Предметом договору є: зберігання матеріальних цінностей державного резерву (далі - цінностей) здійснюється у зерносховищах Зберігача. Згідно з даним договором Держрезерв передає, а ДП «Кіровоградський КХП № 2» приймає на відповідальне зберігання цінності згідно зі специфікацією у кількості та вартістю згідно з актом форми Р-16.

Розділом 2 умов договору передбачено права та обов`язки Зберігача, де Зберігач зобов`язаний:

- п. 2.1. Вживати заходи для належного зберігання цінностей відповідного виду;

- п. 2.2. Цінності, що закладаються на відповідальне зберігання, повинні відповідати державним стандартам та вимогам, які затверджуються Держрезервом;

- п. 2.3. Надсилати Держрезерву акти форми Р-16;

- п. 2.4. Відшкодовувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження з використанням продукції відповідного асортименту і належної якості у 5-ти денний термін після виявлення втрати нестачі або пошкодження;

- п. 2.5. Проводити відпуск цінностей тільки за нарядами Держрезерву;

- п. 2.6. Проводити освіження (поновлення) та заміну цінностей на продукцію аналогічного асортименту і якості самостійно без залучення додаткових коштів з поданням Держрезерву акта форми Р-17 протягом 3-х днів після здійснення операції;

- п. 2.7. Щороку подавати Держрезерву: до 15 січня року, наступним за звітним звітом за формою № 1 станом на 1 січня; до 15 липня року наступним за звітним – інформацію про результати перевірки якості та умов зберігання цінностей, за формою встановленою Держрезервом, станом на 1 липня.

Розділом 3 умов договору передбачено обов`язки Держрезерву, де Держрезерв зобов`язаний:

- п. 3.2. Контролювати додержання умов зберігання цінностей, їх наявність та якісний стан;

- п. 3.3. Визнає зберігачу природні втрати матеріальних цінностей про зберігання, а також нестачі понад природні втрати, спричиненні покращенням якості, на підставі актів зачистки.

Розділом 4 визначено порядок проведення розрахунків:

- п. 4.1. Визначено, що вартість зберігання цінностей визначається згідно з порядком відшкодування витрат підприємствам, установам та організаціям, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого Кабінету Міністрів України.

Розділом 6 договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором Держрезерв і Зберігач несуть відповідальність згідно із законодавством, зокрема згідно із Законом України «Про державний матеріальний резерв», іншими актами законодавства.

Пунктом 7.3 умов договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом усього терміну зберігання цінностей.

Також, між Державним агентством резерву України в особі в.о. Голови Держрезерву ОСОБА_11 з однієї сторони та ДП «Кіровоградський КХП № 2» в особі директора ОСОБА_6 з другої сторони укладено додаткову угоду № 18 від 16.03.2016 до договору № юр-2зб/347-2009 від 08.01.2009, до якого внесено зміни, зокрема:

- п. 2.1. викласти у такій редакції «Вживати заходів для належного зберігання цінностей відповідного виду, якості й забезпечити проведення контролю якості»;

- п. 2.3. викласти у такій редакції «Оформлювати акти форми Р-16 та надавати до Держрезерву у встановленому порядку згідно із нормативними документами»;

- п. 2.5. викласти у такій редакції «Проводити відпуск цінностей тільки за розпорядженням (нарядом) Держрезерву та кількістю що визначена в розпорядженні (наряді)»;

- п. 2.6. викласти у такій редакції «Проводити освіження (поновлення) та заміну цінностей на продукцію аналогічного асортименту і якості самостійно без залучення додаткових коштів відповідно до норм чинного законодавства»;

- п. 2.7. викласти у такій редакції «Щороку подавати до Держрезерву звіт про проведення інвентаризації та щомісяця подавати УкрНДІ «Ресурс» звіт про якість та місце зберігання цінностей держрезерву, що зберігаються до Держрезерву»;

- п. 3.1. викласти у такій редакції «Відшкодувати Зберігачу витрати за зберігання цінностей у межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі. Цінності державного резерву в процесі зберігання мають відповідати якісним та кількісним характеристикам»;

- п. 3.3. викласти у такій редакції «Визнавати та погоджувати зберігачу природні втрати матеріальних цінностей при зберіганні, та також нестачі понад норм природних втрат на підставі актів зачисток відповідно до форми № 34. Вносити зміни до обліку та зменшувати кількість продукції на ці витрати та нестачі»;

- доповнити Договір п. 3.4. такого змісту «Отримані згідно з актами зачистки зернові відходи реалізуються відповідно до норм чинного законодавства.

На виконання умов договору відповідального зберігання матеріальних цінностей Держрезерву № юр-2зб/347-2009 від 08.01.2009 та відповідно до складських квитанцій виписаних ДП «Кіровоградський КХП № 2», Державним агентством резерву України закладено на зберігання зерно за якісними показниками ДСТУ 3768:2010, а саме:

Пшениця м`яка 2 класу урожаю 2010 року: складська квитанція від 11.08.2011 № 1812 (серія АУ 708885), залікова вага 565 950 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1815 (серія АУ 708888), залікова вага 101 120 кг; складська квитанція від 12.08.2011 № 1826 (серія АУ 708899), залікова вага 823 529 кг.

Пшениця м`яка 3 класу урожаю 2010 року: складська квитанція від 11.08.2011 № 1805 (серія АУ 708878), залікова вага 400 000 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1804 (серія АУ 708877), залікова вага 3 000 000 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1803 (серія АУ 708876), залікова вага 131 105 кг; складська квитанція від 10.08.2011 № 1799 (серія АУ 708872), залікова вага 1 100 000 кг; складська квитанція від 10.08.2011 № 1798 (серія АУ 708871), залікова вага 304 750 кг; складська квитанція від 10.08.2011 № 1797 (серія АУ 708870), залікова вага 400 000 кг; складська квитанція від 09.08.2011 № 1796 (серія АУ 708869), залікова вага 484 800 кг; складська квитанція від 10.08.2011 № 1800 (серія АУ 708873), залікова вага 600 000 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1802 (серія АУ 708875), залікова вага 680 710 кг; складська квитанція від 09.08.2011 № 1794 (серія АУ 708867), залікова вага 497 610 кг; складська квитанція від 12.08.2011 № 1830 (серія АУ 708903), залікова вага 1 200 000 кг; складська квитанція від 12.08.2011 № 1842 (серія АУ 708915), залікова вага 600 000 кг; складська квитанція від 12.08.2011 № 1827 (серія АУ 708900), залікова вага 222 410 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1814 (серія АУ 708887), залікова вага 558 063 кг; складська квитанція від 12.08.2011 № 1824 (серія АУ 708897), залікова вага 631 480 кг; складська квитанція від 12.08.2011 № 1825 (серія АУ 708898), залікова вага 536 253 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1809 (серія АУ 708882), залікова вага 800 000 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1810 (серія АУ 708883), залікова вага 236 820 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1813 (серія АУ 708886), залікова вага 295 750 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1811 (серія АУ 708884), залікова вага 296 293 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1808 (серія АУ 708881), залікова вага 211 447 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1807 (серія АУ 708880), залікова вага 1 039 320 кг; складська квитанція від 11.08.2011 № 1806 (серія АУ 708879), залікова вага 317 542 кг; складська квитанція від 12.08.2011 № 1829 (серія АУ 708902), залікова вага 315 046 кг; складська квитанція від 12.08.2011 № 1828 (серія АУ 708901), залікова вага 152 200 кг; складська квитанція від 09.08.2011 № 1795 (серія АУ 708868), залікова вага 228 120 кг (погашена у зв`язку з освіженням);

Пшениця м`яка 6 класу урожаю 2014 року: складська квитанція від 23.02.2015 № 53 (серія АХ 746883), залікова вага 1 900 кг;

Отже, за даними бухгалтерського і складського обліку у ДП «Кіровоградський КХП № 2» поставлено на облік матеріальні цінності (зерно), які належать Державному агентству резерву України в кількості 16 570,559 тон.

Згідно із Законом України «Про державний матеріальний резерв» № 51/97-ВР від 24.01.1997 визначено загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву і регулювання відносин в цій сфері.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний матеріальний резерв», Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Абзацом 5 ст. 2 Закону України «Про державний матеріальний резерв» Визначення термінів, зазначено, що освіження запасів державного резерву – відпуск матеріальних цінностей з державного резерву у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання матеріальних цінностей, тари, упаковки, а також внаслідок виникнення обставин, які можуть призвести до псування або погіршення якості продукції до закінчення терміну її зберігання, за умови одночасної або наступної поставки і закладення до державного резерву тієї ж кількості аналогічних матеріальних цінностей в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв». Розміщення матеріальних цінностей державного резерву.

- п. 1. Запаси матеріальних цінностей державного резерву розміщуються на підприємствах, в установах і організаціях, спеціально призначених для зберігання матеріальних цінностей державного резерву. Розміщення і будівництво на території України підприємств, установ, організацій та інших об`єктів системи державного резерву здійснюються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

- п. 2. Частина запасів матеріальних цінностей державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

Для підприємств, установ і організацій, заснованих повністю або частково на державній власності (державні підприємства, установи і організації, акціонерні товариства, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендні підприємства, засновані на державній власності), а також для суб`єктів господарської діяльності всіх форм власності, визнаних відповідно до законодавства України монополістами, відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву є обов`язковим, якщо це не завдає їм збитків.

- п. 3. Перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами.

- п. 4. Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов`язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами.

- п. 5. Відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання, оплата тарифу за перевезення вантажів, спеціальної тари, упаковки, послуг постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію матеріальних цінностей державного резерву провадиться у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

- п. 6. Зведені відомості про номенклатуру і рівні накопичення, про загальні обсяги поставок, відпуску, закладення, освіження, розміщення і фактичні запаси державного резерву є державною таємницею, розголошення якої тягне за собою відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв», Порядок відпуску матеріальних цінностей з державного резерву.

- п. 2. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється: у зв`язку з їх освіженням (поновленням) і заміною; у порядку тимчасового позичання; у порядку розбронювання; для надання гуманітарної допомоги; для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; у разі настання особливого періоду.

- п. 4. Відпуск із державного резерву матеріальних цінностей, що підлягають освіженню (поновленню) і зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, провадиться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву. Такий відпуск провадиться на конкурсних засадах. Кошти, отримані внаслідок такої реалізації, спрямовуються на придбання та закладення до державного резерву аналогічних матеріальних цінностей.

Освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, що знаходяться на зберіганні на підприємствах, в установах і організаціях (відповідальних зберігачів), а також заміна їх на продукцію аналогічного асортименту та якості здійснюється ними самостійно без залучення додаткових коштів.

Також, освіження (поновлення) та заміна матеріальних цінностей Держрезерву передбачена Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.1997 «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву», визначено загальні принципи, щодо порядку регулювання відносин Держрезерву з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями у процесі формування і розміщення матеріальних цінностей державного резерву, їх відпуску у зв`язку з освіженням і заміною, у порядку тимчасового позичання, розбронювання, надання гуманітарної допомоги та для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, визначає умови проведення обліку запасів матеріальних цінностей державного резерву і подання звітності про їх наявність відповідно до Закону України «Про державний матеріальний резерв» та інших законодавчих актів.

Особливості формування і розміщення мобілізаційного резерву, здійснення поставок, закладення і відпуску з нього матеріальних цінностей, подання та проходження звітності про їх рух визначаються іншими актами законодавства.

Відповідно до розділу Порядку: Поставка і закладення матеріальних цінностей до державного резерву.

- п. 5. Поставка і закладення матеріальних цінностей до державного резерву здійснюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України номенклатури і норм їх накопичення у державному резерві у порядку створення, поповнення, освіження, заміни запасів матеріальних цінностей державного резерву та повернення тимчасово позичених матеріальних цінностей.

Закладення матеріальних цінностей до державного резерву у порядку створення та поповнення його запасів провадиться за замовленнями Держрезерву за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на поточний рік, та коштів, одержаних від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

- п. 7. Закладення до державного резерву матеріальних цінностей, що зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, у порядку освіження, заміни здійснюється ними з дотриманням вимог, визначених Держрезервом.

Закладення до державного резерву матеріальних цінностей, що знаходяться на зберіганні у відповідальних зберігачів, в порядку освіження, заміни провадиться цими зберігачами із дотриманням вимог Держрезерву щодо якості матеріальних цінностей.

- п. 8. Поставка матеріальних цінностей до державного резерву підприємствами-постачальниками здійснюється за договорами, що укладаються з Держрезервом, підприємствами, установами і організаціями-зберігачами.

Відповідно до розділу Порядку: Приймання матеріальних цінностей, що закладаються до державного резерву.

- п. 9. Матеріальні цінності, що закладаються до державного резерву підприємствами, установами і організаціями системи державного резерву, приймаються на місці постійного зберігання відповідно до нормативно-правових актів Мінекономіки.

Матеріальні цінності, що закладаються до державного резерву у відповідальних зберігачів, приймаються ними самостійно з дотриманням вимог, визначених Держрезервом, а також обумовлених договорами на їх поставку.

- п. 10. Матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акту про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

Відповідно до розділу Порядку: Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву.

- п. 12. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву, що зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, у зв`язку з їх освіженням і заміною здійснюється згідно з планами освіження.

Матеріальні цінності, що мають короткі терміни зберігання, сезонний характер закладення, довготерміновий цикл виготовлення, а також матеріальні цінності, закупівля яких здійснюється за імпортом, освіжуються (замінюються) в основному з розривом у часі за спеціальними планами освіження, погодженими Кабінетом Міністрів України, із спрямуванням одержаних від їх реалізації коштів на закупівлю та закладення свіжих (ново вироблених) матеріальних цінностей. В інших випадках у разі неможливості одночасного закладення матеріальних цінностей до державного резерву замість тих, що підлягають освіженню або заміні, відпуск здійснюється згідно з актами Кабінету Міністрів України з визначенням термінів їх закладення.

Освіження матеріальних цінностей державного резерву, що знаходяться у відповідальних зберігачів, а також заміна їх продукцією аналогічного асортименту та якості здійснюються ними самостійно без залучення додаткових бюджетних коштів відповідно до укладених з Держрезервом договорів.

У разі коли матеріальні цінності державного резерву знаходяться у відповідальних зберігачів, які не використовують (не виробляють і не закуповують) зазначені цінності, їх освіження або заміна проводиться Держрезервом з подальшим закладенням продукції аналогічного асортименту та якості у таких або інших відповідальних зберігачів.

Якщо відповідальні зберігачі, що використовують (виробляють і закуповують) матеріальні цінності, які закладені у них до державного резерву, не можуть здійснити їх освіження (заміну) через невідповідність виготовленої або закупленої продукції вимогам щодо якості та упаковки, зупинення (припинення) її виробництва та з інших поважних причин, Держрезерв за зверненням цих зберігачів, що подається не пізніше ніж за шість місяців до закінчення терміну зберігання продукції, приймає рішення стосовно доцільності подальшого її зберігання на відповідному підприємстві (в установі, організації) і провадить її освіження (заміну) в установленому порядку або відпуск згідно з актом Кабінету Міністрів України з наступним закладенням до державного резерву аналогічних матеріальних цінностей на цьому або іншому підприємстві.

Крім того, згідно з Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» № 37-ІV в редакції від 19.07.2017 визначено державну політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу України. Закон спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентоспроможного виробництва і формування ринку зерна для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування його експортного потенціалу.

Відповідно до ст. 7 Закону Суб`єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб`єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб`єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Суб`єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб`єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

Також, відповідно до спільного наказу Державного комітету України з державного матеріального резерву та Міністерства аграрної політики України № 241/539 від 27.07.2007 «Про затвердження строків зберігання зерна державного резерву та продуктів переробки» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 922/14189 від 09.08.2007), затверджено строки зберігання зерна державного резерву та продуктів його переробки, зокрема строк зберігання пшениці згідно з додатком до спільного наказу, становить - 2 роки.

Проте, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ДП «Кіровоградський КХП № 2», будучи службовою особою, що постійно здійснює функції пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій, а також наділений повноваженнями щодо оперативного управління майном очолюваного ним державного підприємства і правом першого підпису в бухгалтерських та фінансових документів, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, маючи реальну можливість виконати їх належним чином та грубо порушуючи вимоги ст. ст. 2, 5, 11, 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв» № 51/97-ВР від 24.01.1997, яким визначено загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву і регулює відносини в цій сфері, Постанови Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.1997 «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву», де визначено загальні принципи, щодо порядку регулювання відносин Держрезерву з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями у процесі формування і розміщення матеріальних цінностей державного резерву, їх відпуску у зв`язку з освіженням і заміною, у порядку тимчасового позичання, розбронювання, надання гуманітарної допомоги та для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, визначає умови проведення обліку запасів матеріальних цінностей державного резерву, ст. 7 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» № 37-ІV в редакції від 19.07.2017, наказу Державного комітету України з державного матеріального резерву та Міністерства аграрної політики України № 241/539 від 27.07.2007 «Про затвердження строків зберігання зерна державного резерву та продуктів переробки» та крім цього, в порушення вимог «Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008, яка встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах незалежно від їх форм власності, перебуваючи на своєму робочому місці в м. Кропивницькому по проспекту Інженерів, будинок 2, в період з 27.12.2012 по 22.01.2018 фактично не забезпечив належне зберігання матеріальних цінностей та контроль за їх кількісними і якісними показниками, а також не забезпечив своєчасне освіження (заміну) матеріальних цінностей (зерна) належного Держрезерву.

Так, за час перебування на посаді директора ДП «Кіровоградський КХП № 2» ОСОБА_6 було достовірно відомо про умови укладеного договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/347-2009 від 08.01.2009, а також вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.1997 «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву», Наказу № 241/539 від 27.07.2007 «Про затвердження строків зберігання зерна державного резерву та продуктів його переробки» та Закону України «Про державний матеріальний резерв» № 51/97-ВР від 24.01.1997 та те, що під час здійснення господарської діяльності ДП «Кіровоградський КХП № 2» він як директор Підприємства, зобов`язаний забезпечити проведення процедури освіження (оновлення/заміни) зерна кожні 2 роки протягом всього строку відповідального зберігання.

Однак, у період з моменту закладання зерна Держрезервом на відповідальне зберігання до ДП «Кіровоградський КХП № 2» ОСОБА_6 забезпечував лише проведення процедури охолодження зерна шляхом пропуску його через зерносушарку. Багаторазове переміщення зерна через технічне обладнання, яке застосовувалось під час вищевказаних робіт по охолодженню зерна призвело до збільшення відсотку зернової домішки (битих зерен).

Також, ОСОБА_6 достовірно було відомо і про умови договору, а саме: п. 2.6 умов договору відповідального зберігання матеріальних цінностей Держрезерву № юр-2зб/347-2009 з урахуванням змін внесеними додатковою угодою № 18 від 16.03.2016. Зберігач зобов`язаний проводити освіження (поновлення) та заміну цінностей на продукцію аналогічного асортименту і якості самостійно без залучення додаткових коштів відповідно до норм чинного законодавства» з поданням до Держрезерву акту за формою № Р-17.

В свою чергу, ОСОБА_6 виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не вживав заходів та не забезпечив можливість оновлення (заміни) зерна в період з 27.12.2012 по 22.01.2018, а саме: зерна пшениці урожаю 2010 року в загальній кількості 14 621,139 тон, хоча строки її зберігання перевищили встановлені норми ще у 2013 році.

Відповідно до наказу в.о. директора ДП «Кіровоградський КХП № 2» від 21.05.2020 № 75 «Про проведення інвентаризації та створення робочої комісії» проведено інвентаризацію наявності матеріальних цінностей державного резерву (зерно пшениці 2 та 3 класу урожаю 2010 року та 2018 року) шляхом візуального огляду та засобами вимірювання.

Зберігання ДП «Кіровоградський КХП № 2» зерна належного Держрезерву організовано на одному пункті в силосних корпусах елеватору, а також на складі у мішках.

Інвентаризація зерна проведена методом заміру висоти насипу зерна в силосах елеватору з наступним розрахунком ваги та шляхом перерахунку місць зберігання зерна, яке зберігається у мішках.

Крім того, з метою визначення об`єму зерна та якісних його показників, виробничо-технічною лабораторією (далі - ВТЛ) ДП «Кіровоградський КХП № 2» проведено відбір проб зерна (три зразки) для проведення відповідних вимірювань, в тому числі один з яких було направлено відповідно до акту відбору проб від 03.06.2020 для проведення лабораторних досліджень в належній акредитованій лабораторії Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрник наук України, в загальній кількості 43 зразки вагою по 2 кг кожен.

За результатами інвентаризації зерна встановлено, що при проведенні інвентаризації зерна на елеваторі ДП «Кіровоградський КХП № 2» були виявлені розбіжності окремих класів зерна, яке належить Держрезерву між фактичними замірами, даними бухгалтерського обліку та даними Держрезерву.

Відповідно проведених лабораторних вимірювань ВТЛ ДП «Кіровоградський КХП № 2» на предмет відповідності класності зерна (ДСТУ 3768-2019), яке було закладено Держрезервом, встановлено випадки втрати класності (якості) зерна, а саме: пшениці 2 та 3 класу урожаю 2010 року, яка за результатами аналізу визначена, як 4 клас (ДСТУ 3768-2019) із запахом застарілого зерна. Всього, станом на 25.05.2020 втрачено кількість (якість) зерна, яке знаходиться на зберіганні ДП «Кіровоградський КХП № 2» та належить Держрезерву в загальній кількості 10 987,595 тон на загальну суму 16 408 390 грн, що становить 66,71% від наявної кількості (дані бухгалтерського обліку матеріальних цінностей держрезерву (пшениця 2 та 3 класу урожаю 2010 року).

Разом з цим, за результатами проведених аналогічних лабораторних вимірювань атестованою вимірювальною лабораторією Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України (Сертифікат про визначення вимірювальних можливостей лабораторії № 72/19 від 01.11.2019 виданий ДП «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації) на предмет відповідності класності зерна (ДСТУ 3768-2019), яке було закладено Держрезервом, встановлено випадки втрат класності (якості) зерна, а саме: пшениці 3 класу урожаю 2010 та 2018 року, яка за результатами аналізу визначена, як 4 клас (ДСТУ 3768-2019) із запахом цвілі. Всього, за результатами проведених лабораторних вимірювань вимірювальною лабораторією Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України станом на 25.05.2020 втрачено класність (якість) зерна, яке знаходиться на зберіганні ДП «Кіровоградський КХП № 2» та належить Держрезерву в загальній кількості 14 621,139 тон на загальну суму 22 305 158,26 грн, що становить 96,8% від наявної кількості (дані бухгалтерського обліку).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання директором ДП «Кіровоградський КХП № 2» ОСОБА_6 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, невиконання вимог передбачених законодавством України та не проведення своєчасного освіження матеріальних цінностей Держрезерву, а саме зерна пшениці 3 класу урожаю 2010 року призвело до його псування (втрата класності (якості)) станом на 25.05.2020 в загальній кількості 14 621,139 тон на загальну суму 22 305 158,26 грн.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № СЕ-19/112-21/7795-ЕК від 16.11.2021 зробленого на підставі Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» № 04.11.01-1709-19ДСК від 16.06.2020 в частині несвоєчасного освіження передбаченого законодавством матеріальних цінностей Держрезерву, яке призвело до псування пшениці (втрата класності (якості)) станом на 25.05.2020 в загальній кількості 14 621,139 тон документально підтверджується на загальну суму 22 305 158,26 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» у період з 27.12.2012 по 22.01.2018 будучи службовою особою та здійснюючи поточне управління діяльністю Підприємства, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси Підприємства та відповідно до вимог законодавства України, несумлінно та неналежно поставився до виконання покладених на нього передбачених п.п. 5.28, 5.29, 5.30 Статуту Підприємства службових обов`язків, що виразилося у не забезпеченні кількісного та якісного зберігання продукції, а також в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», ст.ст. 2, 5, 11, 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв» № 51/97-ВР від 24.01.1997, Постанови Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.1997 «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву», Наказу Державного комітету України з державного матеріального резерву та Міністерства аграрної політики України № 241/539 від 27.07.2007 «Про затвердження строків зберігання зерна державного резерву та продуктів переробки», вимог «Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008, а також умов договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/347-2009 від 08.01.2009 укладеного між Державним агентством резерву України та ДП «Кіровоградський КХП № 2», що спричинило тяжкі наслідки.

Отже, ОСОБА_6 , будучи директором ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» код ЄДРПОУ 00951862, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не забезпечив належне зберігання сільськогосподарської продукції належної Державному агентству резерву України, а саме внаслідок не проведення освіження зерна пшениці, що призвело до його псування (втрата класності (якості)) в загальній кількості 14 621,139 тон, в результаті чого Державному агентству резерву України, код ЄДРПОУ 37472392, спричинена майнова шкода у розмірі 22 305 158,26 грн, що згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

У зв`язку з вищевикладеним 17.01.2022 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також той факт, що ОСОБА_6 являється мешканцем іншої області.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, вказав, що існують ризики переховування від органу досудового розслідування та суду, знищення речей, що мають значення для провадження, впливу на свідків та потерпілих, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Захисник та підозрюваний в суді надали письмові заперечення, вказали, що ОСОБА_6 з січня 2018 року у зв`язку зі звільненням із посади директора ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2», ніякого відношення до підприємства не має. Також, під час звільнення була проведення інвентаризація щодо кількісного та якісного зберігання зернових на ККХ, за результатами якої не встановлено невідповідностей. Після звільнення ОСОБА_6 на підприємстві до сьогодні в якості директорів працювало 4 особи. В 2020 році, тобто через 2 з половиною роки після звільнення, органом досудового розслідування проведена експертиза та встановлено порушення умов зберігання зерна. Окрім того, на розгляді Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа за позовом Державного агентства резерву України до ДП «ККХ №2» про повернення матеріальних цінностей державного резерву та сплату штрафних санкцій на загальну суму 180 470 726, 47 грн., тобто щодо факту неналежного зберігання зерна, встановленого перевіркою від 26.01.2021. Вважають підозру ОСОБА_6 необґрунтованою. На даний час ОСОБА_6 працює директором Талалаївського елеватора ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна», що розташований у Чернігівській області, тому запобіжний захід призведе до фактичної його неможливості працювати.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що в провадженні слідчого відділу СУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120000000259 від 03.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, за обставин вказаних вище (витяг з ЄРДР – а.п.12).

17.01.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України.

Так, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено реальної наявності ризиків, передбачених п.п.1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що заявлені в клопотанні, а саме не доведено яким чином ОСОБА_6 не матиме впливу на свідків, перебуваючи під дією домашнього арешту в нічний час доби та враховуючи, що інкриміновані події мали місце у період з 2012 по 2018 років, також його наміри переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання та роботи; знищить речі та документи, оскільки на протязі тривалого часу не працює в ДП «Кіровоградський КХП №2» та не має доступу до документації підприємства, а також вчинить інше кримінальне правопорушення, якщо раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працював та працює на високих посадах підприємств.

Тому, існують достатні підстави вважати, що ризики, які вказані вище нічим не обґрунтовані, побудовані на припущеннях, є непереконливим і не підтверджуються належними доказами.

Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та роботи, тобто має позитивну соціальну спрямованість та визначений рід занять.

Враховуючи вищевказане, те, що органом досудового розслідування та прокурором не надано переконливих доказів про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя                                                 ОСОБА_12