ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Херсон

єдиний унікальний номер справи: 766/12658/20

номер провадження: 22-ц/819/106/22

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.,

суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.,

секретар Дундич А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Присяжнюка Романа Валерійовича, який діє від імені Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді

Булах Є.М. в цивільній справі №766/12658/20 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про захист прав споживачів шляхом визнання договору банківського вкладу дійсним, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

19.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Матвієнко Андрія Анатолійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладників фізичних осіб, Публічне Акціонерне товариство «Дельта Банк» з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, і остаточно просив зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Матвієнка А.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього як вкладника, який має право на відшкодування коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США № 005-21504-190215 та № 007-21504-190215, укладеними 19 лютого 2015 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 19 лютого 2015 року між ним та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США № 005-21504-190215 зі сплатою процентів наприкінці строку дії договору без права поповнення. За умовами договору банк зобов`язався прийняти від нього грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США та відкрити вкладний (депозитний) рахунок, строк розміщення вкладу складає з 19 лютого 2015 року до 05 березня 2015 року включно за процентною ставкою 5,5 % річних. Того ж дня, між ним і банком було укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою пункт 1.8 змінено та викладено в іншій редакції, а саме зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку позивача, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються.

19 лютого 2015 року між ним та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США № 007-21504-190215 зі сплатою процентів наприкінці строку дії договору без права поповнення. За умовами цього договору банк зобов`язався прийняти від нього грошові кошти у розмірі 1200 доларів США та відкрити вкладний (депозитний) рахунок, строк розміщення вкладу складає з 19 лютого 2015 року до 05 березня 2015 року включно за процентною ставкою 5,5 % річних. Того ж дня, між позивачем і банком було укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою пункт 1.8 змінено та викладено в іншій редакції, а саме зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку позивача, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються.

30 жовтня 2014 року Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 692/БТ «Про визнання ПАТ «Дельта Банк» проблемним, а 02 березня 2015 року - постанову № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».

02 жовтня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» було прийнято рішення № 181 «Про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку, відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року включно.

Враховуючи, що 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», позивач на підставі частини другої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» набув право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і включення його до Реєстру вкладників, для здійснення виплат.

При зверненні до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою отримання відшкодування коштів у розмірі вкладу стало відомо, що він відсутній у списках вкладників, оскільки договори банківського вкладу (депозиту) від 19 лютого 2015 року за № 005-21504-190215 та за № 007-21504-190215 визнано нікчемними на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.216 ЦК України.

Вважає, що факт нікчемності правочину підлягає доказуванню Банком та спростовується змістом договору банківського вкладу, який не містить умов, які б можливо було тлумачити, як такі, що створюють переваги (пільги) і на правовідносини, що склалися між сторонами не поширюються положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Невнесення уповноваженою особою Фонду його до переліку вкладників потягло за собою ряд порушень чинного законодавства, зокрема невнесення Фондом даних про нього до Загального Реєстру і невиплати йому гарантованої суми вкладу на підставі частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи свої права порушеними, він звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, однак ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду по суті пред`явлених вимог скасовано, а провадження в адміністративній справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Посилаючись на викладені обставини вказував, що оспорювані договори безпідставно визнано нікчемними, а його неправомірно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому просив задовольнити його позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21 грудня 2020 року позов задоволено. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 , як вкладника за договорами банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» № 005-21504-190215 та за

№ 007-21504-190215 у доларах від 19 лютого 2015 року, укладеними з ПАТ «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад розміщено на рахунках в ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 зазначеного Закону. При цьому суд зазначив, що відповідачем порушено вимоги закону при застосуванні наслідків нікчемності договорів банківського вкладу позивача на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 зазначеного вище Закону в частині недотримання визнання правочину нікчемним в судовому порядку відповідно до положень ЦК України.

Узагальнені доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» через свого представника адвоката Присяжнюка Р.В. подала на нього апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову, який на думку апелянта, заявлений до неналежного відповідача, оскільки ПАТ «Дельта Банк», яке є стороною спірного договору банківського вкладу станом на час вирішення цієї справи не ліквідоване, а перебуває у процедурі ліквідації, є юридичною особою, та оскільки позивач не заявив клопотань про заміну неналежного відповідача належним, суд мав би відмовити у задоволені позову до неналежного відповідача.

Зазначав, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тій обставині, що під час укладення договорів банківського вкладу (депозиту) від 19 лютого 2015 року видача, виплата, або перерахування реальних коштів в дійсності не проводилась, а лише на підставі поданих позивачем платіжних документів відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов`язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду обов`язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям, тому комісією на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було прийнято рішення про нікчемність таких правочинів.

Звертає увагу на те, що правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема, квитанцією про внесення коштів на її рахунок. У спірному випадку на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті кошти у спосіб, передбачений законом, не надходили. Банком були здійснені операції щодо перерахування коштів між рахунками різних клієнтів з подальшим зарахуванням коштів на депозитні рахунки третіх осіб, що призвело до збільшення навантаження на відповідача у вигляді повернення коштів.

Звертає увагу на те, що позивач звертався до суду з позовами про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (справи №821/463/16, № 2140/1282/18), а тому провадження в цій частині підлягає закриттю.

Доводи і заперечення інших учасників процесу.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Старюк В.А., який діє від імені ОСОБА_1 , посилаючись на законність та обґрунтованість рішення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Старюк В.А., який діє від імені ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Матвієнко А.А., та представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерне товариство «Дельта Банк», будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилися, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не подавали.

За викладених обставин, зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Старюка В.А., який діє від імені ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Рух справи.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2021 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» від імені якої діє адвокат Присяжнюк Роман Валерійович задоволено частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 грудня 2020 року скасовано, провадження у справі закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Херсонського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначена категорія спору належить до юрисдикції адміністративного суду, що відповідно до статті 277 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження в справі.

Постановою Верховного суду від 10 листопада 2021 року, частково задоволено касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката

Старюка В.А. Скасовано постанову Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2021 року, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, Верховний суд наголосив, що з огляду на існування юрисдикційного конфлікту, та наявністю у позивача перешкод до розгляду справи у належному адміністративному судочинстві, обумовленого процесуальною діяльністю суду, розгляд справи має завершитися за правилами цивільного судочинства.

Фактичні обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19.02.2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №005-21504-190215 банківського вкладу (депозиту) зростаючий у доларах США.

За умовами вказаного договору, його сторонами обумовлено, що сума вкладу становила 5000 доларів США (п.1.2), вклад залучено на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний у п.1.6 цього договору, та по «05» березня 2015 року включно (п.1.3), банк відкриває владнику (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 (п.1.6), зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору (п.1.8), договір укладено у двох оригінальних примірниках українською мовою, які мають рівну юридичну силу, по одному для кожної зі сторін, набуває чинності з моменту підписання його сторонами, скріплення печаткою банку та внесення вкладником суми вкладу, та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.2.1). Спори, які виникають під час виконання цього договору, підлягають врегулюванню, шляхом переговорів. Якщо сторони не зможуть дійти згоди зі спірних питань шляхом проведення переговорів, то такий спір підлягає передачі на розгляд суду відповідно до законодавства України (п.2.4). Договір підписаний сторонами, скріплений печаткою юридичної особи (а.с. 16).

19.02.2015 року, між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору №005-21504-190215 від 19.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США, за умовами якої п.1.8 статті 1 вищевказаного договору викладено у такій редакції: «1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п.5.11 правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору, не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений». Правочин підписаний сторонами, скріплений печаткою юридичної особи (а.с 17).

На підтвердження виконання умов договору, у день його укладення, позивач надав платіжне доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № НОМЕР_2 від 19.02.2015 року відповідно до якого, ОСОБА_2 перерахувала на депозитний рахунок

ОСОБА_1 (№ НОМЕР_1 , відкритий на підставі договору банківського вкладу) суму коштів у розмірі 5000 доларів США (а.с. 18)

19.02.2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №007-21504-190215 банківського вкладу (депозиту) зростаючий у доларах США.

За умовами вказаного договору, його сторонами обумовлено, що сума вкладу становила 1200 доларів США (п.1.2), вклад залучено на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний у п.1.6 цього договору, та по «05» березня 2015 року включно (п.1.3), банк відкриває владнику (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 (п.1.6), зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору (п.1.8), договір укладено у двох оригінальних примірниках українською мовою, які мають рівну юридичну силу, по одному для кожної зі сторін, набуває чинності з моменту підписання його сторонами, скріплення печаткою банку та внесення вкладником суми вкладу, та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.2.1). Спори, які виникають під час виконання цього договору, підлягають врегулюванню, шляхом переговорів. Якщо сторони не зможуть дійти згоди зі спірних питань шляхом проведення переговорів, то такий спір підлягає передачі на розгляд суду відповідно до законодавства України (п.2.4). Договір підписаний сторонами, скріплений печаткою юридичної особи (а.с. 19).

19.02.2015 року, між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору №007-21504-190215 від 19.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США, за умовами якої п.1.8 статті 1 вищевказаного договору викладено у такій редакції: «1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п.5.11 правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору, не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений». Правочин підписаний сторонами, скріплений печаткою юридичної особи (а.с 20).

На підтвердження виконання умов договору, у день його укладення, позивач надав платіжне доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № НОМЕР_4 від 19.02.2015 року відповідно до якого, ОСОБА_2 перерахувала на депозитний рахунок

ОСОБА_1 (№ НОМЕР_3 , відкритий на підставі договору банківського вкладу) суму коштів у розмірі 1200 доларів США (а.с. 21).

З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Дельта Банк» вбачається, що на депозитний рахунок позивача від ОСОБА_2 був здійснений перерахунок грошових коштів у сумі 5000 доларів США (а.с. 55-56).

23.09.2015 року за вих.№8821/1957, та №8821/1958 тимчасова адміністрація АТ «Дельта Банк» надіслала ОСОБА_1 повідомлення, в якому вказала, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.20215 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року прийнято рішення №51 про запровадження в банку з 03.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк». Окрім того, позивача повідомлено про нікчемність правочинів, а саме договорів банківських вкладів (депозиту) №005-21504-190215 та №007-21504-190215, укладених між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 22,23)

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.

Предметом розгляду на стадії апеляційного перегляду є правомірність рішення суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Матвієнка А.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 як вкладника за договорами банківського вкладу (депозиту).

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі- Закон).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із частиною другою статті 26 Закону під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку, з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (частина шоста статті 26 Закону ).

На підставі частин першої та другої уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року № 823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону .

Із матеріалів справи безумовно і чітко вбачається, що депозитні договори між позивачем та АТ «Дельта Банк» були укладені 19.02.2015 року, тоді як рішення Правління НБУ у формі постанови про віднесення вказаного банку до неплатоспроможних було прийнято 02.03.2015 року, тобто вже після виникнення та існування між ОСОБА_1 та банком правовідносин, обумовлених відкриттям депозитного рахунку.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача (включити до переліку вкладників), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про протиправність дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення депозитних договорів.

Не містять матеріали справи і доказів того, що при укладенні депозитних договорів від 19.02.2015 року позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку.

На цій підставі апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про те, що вказані договори мають ознаки нікчемності, як такі, що надавали позивачу певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку.

Доводи апеляційної скарги про те, що вказані договори є нікчемними, оскільки кошти на рахунки позивача були перераховані з рахунку іншої фізичної особи, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду обов`язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям, апеляційний суд відхиляє, оскільки за встановлених фактичних обставин у цій справі перерахування коштів на депозитні рахунки у вказаний спосіб не було обмежено умовами укладених договорів.

А наявні у матеріалах справи повідомлення про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 007-21504-190215 від 19.02.2015 року та

№ 005-21504-190215 від 19.02.2015 року, укладені між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 згідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є внутрішніми документами банку, які приймаються особою, що здійснює повноваження органу управління банку та носять внутрішньо-відомчий характер, а відтак не створюють будь-яких юридичних (правових) наслідків для третіх осіб (зокрема для вкладників банку).

Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу і на ту обставину, що матеріали справи не містять відомостей, про те, що правочини, укладені між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» у судовому порядку визнавалися нікчемними з підстав, визначених ст. 215 ЦК України.

Посилання апелянта на судові рішення у справах №821/463/16, №2140/1282/18 не може слугувати підставою для закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки у вказаних справах судом адміністративної юрисдикції приймалося рішення про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 з підстав необхідності розгляду заявлених ним позовних вимог у порядку цивільного судочинства (№821/463/16) та існування судового рішення, яке набрало законної сили, яким було закрито провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (№2140/1282/18). Відтак судовими рішеннями у вказаних справах, які набрали законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 не були предметом судового розгляду по суті заявлених ним вимог.

Відтак, за наявності указаних перешкод, які виникли у позивача під час розгляду справи у порядку адміністративного судочинства, з метою гарантування забезпечення права на судовий захист та доступ до правосуддя, єдиним належним способом вирішення спору, є його розгляд у порядку цивільного судочинства, про що у цій справі було наголошено Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 року, висновки якого є обов`язковими для суду апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом.

Отже апеляційний суд вважає, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.

Приписами ст. 375 ЦПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції ретельно перевіривши доводи сторін, як в частині їх вимог так і заперечень, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, так як наслідок дійшов цілком правомірного висновку про необхідність зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Матвієнка А.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 як вкладника за договорами банківського вкладу (депозиту).

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому з огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 грудня 2020 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Повний текст постанови складено 25.01.2022 року.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Присяжнюка Романа Валерійовича, який діє від імені Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В.Базіль

Судді: В.О.Бездрабко

Л.А.Приходько