ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6891/21

Провадження № 2/210/581/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 січня 2022 року                                                         м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі Головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та просив суд: визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича від 07.10.2021 року за №33046 про стягнення боргу у розмірі 9125,31 грн. з ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що у листопаді 2021 року позивач дізнався про відкриття виконавчого провадження ВП №67371480 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.Ю. про стягнення з нього боргу у розмірі 9125,31 грн. Підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис №33046 від 07.10.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. Виконавчий напис №33046 від 07.10.2021 року вчинений з порушенням вимог законодавства та повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідачем було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису розрахунок, що перевищує максимально можливу основну заборгованість. Крім того, нотаріус міг вчинити виконавчий напис тільки на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості. З розміром заборгованості позивач категорично не згоден. Відповідачем для вчинення виконавчого напису було надано розрахунок, що носить спірний характер.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт безспірності заборгованості відносно якої вчинявся виконавчий напис. Крім того по тексту зазначеного виконавчого напису не вказано жодного документа, що підтверджує суму безспірної заборгованості. Разом з тим, кредитний договір з передбаченою можливістю стягнення коштів за виконавчим написом нотаріуса не укладався, а факт безспірності нарахованих сум взагалі не підтверджений відповідачем. Позивач не укладав жодних угод щодо отримання грошових коштів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна». У зв`язку з чим, позивач та його представник звернулись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. (а.с. 18)

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження від 30 листопада 2021 року, в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, відзиву на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до суду не надійшло. (а.с. 25)

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., також повідомлялася належним чином про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження, в ухвалі про відкриття провадження третій особі був наданий строк на подачу пояснення на позовну заяву. Ухвала отримана приватним нотаріус Бригідою В.О., пояснень на позовну заяву від третьої особи до суду не надійшло.

Третя особа, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О., також повідомлялася належним чином про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження від 30 листопада 2021 року, в ухвалі про відкриття провадження третій особі був наданий строк на подачу пояснення на позовну заяву. Ухвала отримана приватним виконавцем Русецькою О.О., пояснень на позовну заяву від третьої особи до суду не надійшло.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Так, письмовими матеріалами справи встановлено, що 11 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №005-26515-110511. (а.с. 29-30)

Виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. 07 жовтня 2021 року, зареєстровано в реєстрі за № 33046. (а.с.28)

У виконавчому написі зазначено, що нотаріус на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172, пропонує звернути стягнення з громадянки України, яким є ОСОБА_1 , який є Боржником за Кредитним договором №005-26515-110511 від 11.05.2011 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі Договору №2249 про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 21.05.2020 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», заборгованості за Кредитним договором №005-26515-110511 від 11.05.2011 року.

Строку платежу за Кредитним договором №005-26515-110511 від 11.05.2011 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20.09.2018 року по 20.09.2021 року. Сума заборгованості складає 8775,31 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7479,17 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1296,14 грн. Розмір плати за вчинення напису підлягає стягненню з боржника. (а.с. 28)

15 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О., в рамках виконавчого провадження №67371480, в порядку примусового виконання виконавчого напису №33046 виданого 07.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . (а.с. 7-9)

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку, що, здійснюючи свою діяльність, нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, з огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Слід відзначити, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» суд перевіряє доводи боржника, зокрема, чи є заборгованість боржника перед стягувачем безспірною.

При вчиненні виконавчого напису за № 33046 від 07.10.2021 року - приватний нотаріус не переконався у безспірності заборгованості боржника - позивача по справі, та порушив процедуру видачі виконавчого напису нотаріуса з огляду на наступне.

Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків, викладених у постанові Верховного суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З направленої на адресу суду приватним нотаріусом Бригіда В.О. копії виконавчого напису, вчиненого 07 жовтня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №33046, а також документів на підставі яких його було вчинено, встановлено.

13 вересня 2021 року ОСОБА_1 було направлено Повідомлення про вчинення виконавчого напису, вих. №13759484, в якій зазначено, що у строк не пізніше 20.09.2021 року він повинен оплатити заборгованість у розмірі 8775,31 грн. (а.с. 33)

06 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» звернулось до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. з заявою про вчинення виконавчого напису, до якого долучено оригінал кредитного договору №005-26515-110511 від 11.05.20211 року, засвідчена Стягувачем Виписка з рахунка Боржника ОСОБА_1 , статутні документи Стягувача, копія повідомлення про порушення основного зобов`язання, докази про належне повідомлення Боржника про бажання Стягувача стягнути заборгованість за Кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису. (а.с. 31)

Однак, відповідачем не надано доказів надіслання та вручення боржнику письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором.

При цьому, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 (провадження №44380св18).

Однак, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом до спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень, оскільки повідомлення датоване 13 вересня 2021 року, а виконавчий напис вчинений 07 жовтня 2021 року. Окрім того, повідомлення вих. №13759484 від 13.09.2021 року не містить відмітки про його отримання

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №201/4198/17 (провадження №61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі №554/6777/17 (провадження №61-19494св18).

Окрім того, суд зазначає, що до матеріалів справи не представлено доказів, що Відповідач мав право вимоги до Позивача за кредитним договором № 005-26515-110511 від 11 травня 2011 року та саме за цим договором відбулося відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Росвен Інвест Україна» (Відповідач).

Так само і не представлено доказів належного сповіщення боржника про зміну кредитора у зобов"язанні відповідно до положень ст.ст.516-518 ЦК України.

Крім того, суд зауважує, що кредитний договір між ПАТ "Дельта Банк" та Позивачем, за яким за твердженням Відповідача відбулася зміна кредитора у зобов`язанні, був укладений 11 травня 2012 року, а виконавчий напис вчинено 07 жовтня 2021 року, в той час як строк позовної давності становить 3 роки. Доказів пролонгації дії договору, а так само і доказів переривання позовної давності Відповідачем не надано.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями позивача, про те що кредитний договір № 005-26515-110511 від 11 травня 2011 року не є доказом наявності безспірної заборгованості, а складові заборгованості, строки її погашення, мають встановлюватися за позовом правонаступника до боржника про стягнення заборгованості, а тому виконавчий напис вчинено за відсутності безспірної заборгованості.

Крім того, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Зважаючи, що відповідачем не було надано до суду документів, що підтверджували би безспірність заборгованості боржника та встановлювали прострочення виконання зобов`язання, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимиром Олександровичем від 07.10.2021 року за №33046 про стягнення боргу у розмірі 9125,31 грн. з ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд звертає увагу на ту обставину, що судові засідання у справі не відбувалися з огляду на встановлених порядок розгляду справи згідно ухвали суду, а саме – здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Окрім того, заяви від сторін про зміну порядку та призначення судових засідань не надходили.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі № 61-3416св18.

У рішення Верховного суду від 17.09.2019 року у справі №810/2806/18 «Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16»

Згідно з правовими висновками Верховного Суду, а саме у рішенні Верховного суду від 04.02.2020 року у справі №1.380.2019.001036 зазначено наступну позицію Верховного суду «Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Верховного суду від 26.06.2019 року у справі №200/14113/18-а «При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.»

Згідно з практикою Європейського  суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Позивачем долучено до матеріалів справи Ордер серії АЕ №1059773 від 26 листопада 2021 року про надання правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги адвокатом Щербачовим Андрієм Петровичем. (а.с. 15)

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Також Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат.

Однак, позивачем та її представником не долучено до матеріалів справи доказів договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору, то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у сумі 1362,00 грн., які складаються з судового збору за звернення до суду з вказаною позовною заявою у розмірі 908,00 грн. та заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимирем Олександровичем від 07.10.2021 року за №33046 про стягнення боргу у розмірі 9125,31 грн. з ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", ЄДРПОУ 37616221, на користь держави судовий збір у розмірі 1362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6.

Суддя: Н. Ю. Вікторович