Справа № 22-696                                                     Головуючий у 1 інстанції - Волоско І.P.

Категорія - 19                                                           Доповідач в апел.інстан. - Штефаніца Ю.Г.

УХВАЛА

Іменем України

26 березня 2007 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: Зубарєвої К.П.

суддів: Штефаніци Ю.Г., Мойсюка М.І.

при секретарі - Дунчюс С.В. з участю відповідачів ОСОБА_1., ОСОБА_2. та представника позивача, Львівського МКП „Львівводоканал" Суптель Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал" на рішення Сихівського районного суду м. Львова від ЗО листопада 2006 року, -

встановила:

Вказаним рішенням частково задоволено позов ЛМКП „Львівводоканал" до ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. про стягнення боргу в сумі 229 грн. 39 коп. та постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2і ОСОБА_3на користь позивача 59 грн. 42 коп. заборгованності по оплаті послуг за водопостачання та водовідведення, 51 грн. судового збору на користь держави та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Дане рішення директор ЛМКП „Львівводоканал" оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд безпідставно застосував строки позовної давності та задоволив позовні вимоги про відшкодівання заборгованності лише за останніх три роки, оскільки, за ствердженням позивача, відповідачі фактично користувались послугами водопостачання та водовідведення продовж всього періоду утворення заборгованності, починаючи з 1 січня 1997 року, періодично погашали цей борг, однак по заниженим тарифам, що свідчить про визнання ними заборгованності та перериває перебіг позовної давності. А тому просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким повністю задоволити позовні вмоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Суптель Ю.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, та заперечення відповідачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на спростування доводів апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 257 ЦК України (ст. 80 ЦК України 1963 року) до спірних цивільно-правових відносин застосовується позовна давність у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, та наданих позивачем розрахунків заборгованності абонента ОСОБА_1. за послуги водопостачання та водовідведення в його квартиру за адресою АДРЕСА_1, ця заборгованість утворилась з 1997 року.

Разом з тим, відповідачі категорично заперечили факт наявності такого боргу в минулих роках, стверджують що систематично оплачували послуги в межах розрахунків що їм надавались, та зазаначають, що ЛМКП „Львівводоканал" не надавало їм належних, системних розрахунків заборгованих сум, не повідомляло належним чином про відповідні зміні в оплаті не надавало відповідей на запити і звернення що порядку оплати(а.с.10-11, 17,22).

В супереч доводам апелянта, з матеріалів справи вбачається, що відповідачі здійснювали поточні проплати за отримані послуги не за розрахунками позивача, а виходячи з власних розрахунків(а.с. 18-21)

Позивачем же не надано беззаперечних та неспростовних доказів того, що споживачі ОСОБА_1 належно повідомлялись про утворення заборгованності в оплаті послуг і що їм з очевидністю було відомо про наявність такого боргу з 1997 - по вересень 2003 року.

Поточна проплата відповідачами наданих послуг ЛМКП „Львівводоканал" продовж минулих років сама по собі не підтверджує факту визнання відповідачами виставленого боргу. Підстав для поновлення строку позовної давності судом не встановлено.

Таким чином, суд перешої інстанції цілком обгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача лише в межах строку позовної давності з моменту звернення до суду, а саме з 1 вересня 2003 року та вірно визначив загальну суму боргу, що підлягає стягненню з відповідачів на користь ЛМКП „Львівводоканал".

Оскільки рішення суду відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал" - відхилити, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 листопада 2006 року за позовом ЛМКП „Львівводоканал" до ОСОБА_1. ОСОБА_2. і ОСОБА_3. про стягнення боргу - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.