Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 а-689/07 Головуючий у 1 інстанції: Дуда Т. М.
Суддя-доповідач: Приймак В. М.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В. М.,
Суддів: Подліянової Г.С,
Осоцького І.І.
При секретарі: Батарейній О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 листопада 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги ,-
ВСТАНОВИЛА:
12.09.2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги.
В позові зазначала, що вона є членом сім'ї загиблого , і їй, згідно ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги за 2004 - 2006 роки складає 2521,07 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по разовій грошовій допомозі, як члену сім'ї загиблого за 2004 - 2006 рік в сумі 2521,07 грн.
В апеляційній скарзі Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду скасувати, та ухвалити нову.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого , що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 від 25.04.2000 року.
Згідно ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» члени сім'ї загиблого мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Суд дав належну оцінку запереченням відповідача і його посилання на відсутність достатніх коштів на виплату одноразової грошової допомоги пославшись на вимоги ст.22 Конституції України про те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод, тому відсутність коштів на виплату одноразової допомоги в повному обсязі не позбавляє учасника бойових дій такої допомоги.
Крім того, слід зазначити, що безпосередньо самим Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю коштів на фінансування.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що строк позовної давності відповідно до п.2 ст.99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду з адміністративним позовом
Згідно п.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд першої інстанції не навів ніяких доводів про необхідність стягнення суми саме за 2004, 2005 рік, адже позивач звернувся із позовом 12.09.2006 року, тобто після спливу строку встановленого для захисту порушеного права.
Позивач ні в адміністративному позові, ні в судовому засіданні в порядку п.1 ст.102 КАС України не заявляв клопотання про поновлення порушеного строку звернення до суду з вимогами про стягнення грошової допомоги за 2004,2005 роки.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає необхідним постанову місцевого суду змінити, стягнути з відповідача на користь позивача грошову допомогу як члену сім'ї загиблого за 2006 рік в сумі 866 грн.
Доводам апеляційної скарги про те, що Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради є неналежним відповідачем, місцевий суд дав належну оцінку посилаючись на те, що виплату разової грошової допомоги учаснику бойових дій згідно ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюють органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання учасника бойових дій.
Керуючись ст.ст. 198,201,205,207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 листопада 2006 року 12 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги змінити:
"Стягнути з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 866 грн. в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі, як члену сім'ї загиблого за 2006 рік".
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду протягом одного місяця.