Судове рішення 370/1932/21 від 16.01.2023

Особи

Учасники процесу:

Захисник: Радченко Олександр Васильович
обвинувачений: Малов Вадим Олексійович
Прокурор: Києво-Святошинська окружна прокуратура
потерпілий: Довгаль Олександр Петрович
потерпілий: Литвин Віталій Степанович
потерпілий: Чеховський Юрій Ігорович
потерпілий: Лебедєв Володимир Васильович
потерпілий: Мершинська Зоя Михайлівна
потерпілий: Ковальчук Сергій Маркіятович
потерпілий: Правдюк Варвара Вікторівна

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #133765910

Справа №370/1932/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/468/2022 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника на вирок Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2021 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Оренбург Російської Федерації, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, тимчасово не працює, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживає по АДРЕСА_1 , раніше судимий:

15.09.1993 року Сакським міським судом АР Крим за ч. 3 ст. 140 КК України до позбавлення волі на сторок 5 років, звільнився по відбуттю покарання 13.06.1998 року;

03.12.1998 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнився по відбуттю покарання 29.06.2001 року;

08.02.2002 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 6 років, звільнився по відбуттю покарання 29.11.2006 року;

15.08.2008 року Первомайським районним судом Луганської області за ст. 395, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; звільнений по відбуттю покарання 21.10.2011 року;

10.05.2012 року Королівським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився по відбуттю покарання 16.03.2012 року;

16.04.2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185,ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років;

26.12.2012 року Казатинськиим районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

06.07.2016 року Макарівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 72 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 31.07.2018 року;

31.08.2016 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 162, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком 2 роки;

30.06.2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 69, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 11.01.2021 року;

за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі; ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. За ч. 1 ст 70 КК України остаточно визначено покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді 7 років позбавлення волі. В строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення у період з 14.06.2021 року по 17.06.2021 року та з 15.07.2021 року по 29.11.2021 року.

Вироком вирішено питання щодо судових витрат, речових доказів та скасовано арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 16.07.2021 року.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, 14.06.2021 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_7 , перебував у АДРЕСА_2 , та побачив автомобіль марки ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 та перебуває у користуванні ОСОБА_9 , після чого у ОСОБА_7 , виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом з метою доїхати до місця свого проживання.

В подальшому, того ж дня, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_7 , підійшов до автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинені дверцята проник до салону автомобіля, руками пошкодив замок запалення і намагався завести двигун та незаконно заволодіти вказаним транспортним засобом, про те не зумівши завести двигун, вийшов із машини та відкрив багажник, де протиправні дії ОСОБА_7 , були виявлені власницею автомобіля, яка викликала поліцію.

Таким чином ОСОБА_7 , не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, тому, що під час вчинення злочину його було викрито власницею автомобіля, яка викликала працівників поліції.

Крім того, 29.06.2021 року близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_7 , знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , та в нього виник умисел на вчинення крадіжки будь-якого майна у с. Северинівка Бучанського району Київської області, яке в подальшому планував продати та використати отримані грошові кошти на власний розсуд.

У подальшому, 29.06.2021 ркоу близько 20 години 45 хвилин, ОСОБА_7 , проходячи по вул. Грушевського у с. Северинівка Бучанського району Київської області, вирішив вчинити крадіжку будь - якого майна, що належало ОСОБА_10 , і знаходилося на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Викрадене майно ОСОБА_7 , планував продати та використати отримані грошові кошти на власний розсуд.

Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, 30.06.2021 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_7 , прийшов до домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_3 . Зайшовши на територію подвір`я, яке не було огороджене, ОСОБА_7 , підійшов до житлового будинку та, розбивши рукою скло у вікні, через вказане вікно потрапив до середини будинку. В подальшому, ОСОБА_7 , перебуваючи в одній із кімнат будинку за вищевказаною адресою, діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, до за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав соковижималку марки Saturn ST-FP 8055 вартістю 490 грн.

Із викраденим майном ОСОБА_7 , вийшов із будинку на вулицю через вікно, в якому раніше розбив скло, після чого розпорядився викраденим на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_7 , заподіяв потерпілій ОСОБА_10 , майнову шкоду на загальну суму 490 грн.

Крім того, 29.06.2021 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_7 , знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 та в нього виник умисел на вчинення крадіжки будь-якого чайна у с. Северинівка Бучанського району Київської області, яке в подальшому планував продати та використати отримані грошові кошти на власний розсуд.

У подальшому, 30.06.2021 року близько 01 години 20 хвилин, ОСОБА_7 , йдучи повз домоволодіння АДРЕСА_3 , побачив автомобіль марки «ВАЗ-210994», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_11 , та вирішив вчинити з нього крадіжку будь-якого майна, що належить останньому.

Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, того ж дня 30.06.2021 року, близько 01 години 30 хвилин, ОСОБА_7 , підійшов до автомобіля марки «ВАЗ-210994», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився поряд з домоволодінням АДРЕСА_3 , та діючи з прямим умислом, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинені дверцята проник до салону автомобіля, де з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно викрав з переднього пасажирського сидіння вищевказаного автомобіля відеокамеру марки «Panasonic» NV-RX10EU Slim, вартістю 600 грн.

Викраденим майном ОСОБА_7 , розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 600 грн.

Крім того, 01.07.2021 року близько 04 години 30 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_7 , проходячи поряд з житловим будинком АДРЕСА_4 , побачив під стіною вказаного будинку велосипед марки «Ардіс», і в цей момент у нього виник умисел на вчинення крадіжки вказаного велосипеду з метою його подальшого продажу та отримання від продажу грошових коштів.

Відразу після цього, ОСОБА_7 , перебуваючи поряд з житловим будинком АДРЕСА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, з метою збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно, повторно вчинив крадіжку велосипеда марки «Ардіс», вартістю 2493 гривні, що належав ОСОБА_12 , на якому поїхав до с. Мотижин Бучанського району Київської області, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_7 , заподіяв потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 2493 гривні.

Крім того, 01.07.2021 року близько 08 години 00 хвилин ОСОБА_7 , проходячи поряд з домоволодінням по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_13 , вирішив вчинити крадіжку будь-якого майна із даного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , того ж дня, 01.07.2021 року близько 08 години 30 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, пересвідчившись у відсутності сторонніх осіб, з тильного боку зайшов до подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжуючи свої злочинні дії, за допомогою цеглини, яку знайшов на території подвір`я, вибив вікно у будинку. Після чого, ОСОБА_7 , через вказане вікно проник до будинку, де діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, повторно в одній із кімнат викрав електричний чайник «Тефаль» вартістю 899 гривень, який виніс з будинку в такий же спосіб, як і проникав, і в подальшому залишив місце вчинення злочину, тобто розпорядилася викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_7 , заподів потерпілому ОСОБА_13 , майнової шкоди на загальну суму 899 гривень.

Крім того, 05.07.2021 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_7 , заходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 та в нього виник умисел на вчинення крадіжки будь-якого чайна, що належало ОСОБА_14 , і знаходилося на території його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Викрадене майно ОСОБА_7 , планував продати та використати отримані грошові кошти на власний розсуд.

Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, цього ж дня, 05.07.2021 року, близько 19 години 10 хвилин ОСОБА_7 , з метою вчинення крадіжки прийшов до домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де переліз через паркан, та таким чином потрапив на територію домоволодіння. Знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_7 , поряд з будинком взяв металеву кочергу, обійшов будинок та з тильної сторони, віджав у металопластиковому вікні кватирку, через яку проник до середини приміщення кладової будинку. В подальшому, ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні кладової будинку за вищевказаною адресою, діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав телескопічну вудочку марки «WELL-CUOSEN» 400, 4 метрову, темно-зеленого кольору, вартістю 170 грн, телескопічну вудочку 4 метрову блакитного кольору вартістю 113 грн 40 коп.

Викрадені речі, ОСОБА_7 , виніс на вулицю через кватирку, та розпорядився ними на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_7 , заподіяв потерпілому ОСОБА_14 , майнову шкоду на загальну суму 283 грн 40 коп.

Крім того, 15.07.2021 року близько 08 години 40 хвилин ОСОБА_7 , знаходився по вул. Житомирська у с. Березівка Бучанського району Київської області та в нього виник умисел на крадіжку будь-якого майна, що знаходиться в господарському приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 та належить ОСОБА_15 .

Реалізовуючи свою мету, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, того ж дня, 15.07.2021 року близько 08 години 50 хвилин ОСОБА_7 , підійшов до господарського приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , та руками виламав фанеру у вхідних дверях, таким чином потрапив до середини господарського приміщення, де діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, викрав: - будівельний рівень марки «Му tools», чорного кольору, вартістю 633 грн. 60 коп.; електричний рубанок марки «Bosch Phol», чорно-зеленого кольору, вартістю 572 грн. 80 коп.; перфоратор марки «Зеніт профі ЗПП-1250 DFR профі», вартістю 1160 грн. 40 коп., які виніс з приміщення та направився по вулиці Житомирській.

Під час скоєння злочинних дій ОСОБА_7 , спрямованих на таємне викрадення чужого майна, в господарському приміщенні спрацювала сигналізація. Після чого, на місце вчинення злочину на автомобілі негайно прибув власник господарського приміщення ОСОБА_15 , та його товариш ОСОБА_16 , які затримали ОСОБА_7 , на місці події.

Таким чином ОСОБА_7 , не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, тому, що під час вчинення злочину їх було викрито власником, який викликав працівників поліції.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вирок в частині визнання його винуватим за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 289 КК України є необґрунтованим, оскільки не взято до уваги, що метою його дій було викрадення цінних речей в автомобілі, а не заволодіння самим транспортним засобом. Вважає, що судом не було надано належної оцінки показанням свідка та потерпілої, які не бачили його за кермом автомобіля. Також зазначає, що судом не враховано те, що в автошколі він ніколи не навчався і автомобілем керувати не вміє.

Захисник в своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок суду в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України на відповідну частину ст. 185 КК України з відповідним зменшенням строку покарання.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом допущені порушення вимог кримінального процессуального законодавства при оцінці доказів та не звеонута увага на ті обставини, що стороною обвинувачення не доведено вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 3 ст 15 ч. 2 ст 289 КК України. Вказує, що ОСОБА_7 не мав на меті заволодіти транспортним засобом, а мав умисел на заволодіння будь-яким майном, яке знаходилось в транспортному засобі, про що свідчать його дії, а також та обставина, що він не вміє експлуатувати транспортний засіб..

Обвинувачений, захисник, потерпілі про час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлені, клопотань про участь у апеляційному розгляді чи про відкладення судового засідання до суду не надіслали.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за вказаними епізодами та призначення покарання сторонами у апеляційному порядку не оскаржується.

Як випливає з вироку, винуватість ОСОБА_7 у замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, суд обґрунтував доказами, що містяться:

- у показаннях обвинуваченого, який не заперечував факту проникнення до салону автомобіля, але стверджував про відсутність у нього мети заволодіння транспортним засобом;

- у показаннях потерпілої, яка пояснила, що працює продавцем у магазині, до якого приїжджає на автомобілі. У той день ОСОБА_7 приїхав до магазину на велосипеді, купив у магазині пиво та морозиво, а через деякий час вона побачила як він відкриває багажник її автомобіля. Вона вибігла на вулицю, після чого ОСОБА_7 втік, але був затриманий братами та переданий поліції. Коли вона оглянула автомобіль, то побачила, що захисний кожух з керма був відірваний, проводи замку запалювання вирвані, торпеда розкурочена. Автомобіль не завівся, оскільки в бардачку є протиугінний пристрій у вигляді перемикачу маси, який був вимкнений. В подальшому у кущах був виявлений велосипед ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду місця події з фототаблицями, яким зафіксовано як при огляді салону транспортного засобу було виявлено біля керма від`єднаними проводи різних кольорів, які є контактною групою та забезпечують замок запалювання напругою, пошкоджена передня панель та розкидані речі, а також виявлені 2 слідів пальців на водійських дверцятах автомобіля та один слід пальця на кермі автомобіля;

- висновком дактилоскопічної експертиза про те, сліди пальців, виявлені на місці події, належать ОСОБА_7 ;

- протоколом прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_9 про те, що наглядно знайома особа на ім`я ОСОБА_17 намагався заволодіти транспортним засобом, яким вона користується.

Сукупності доказів по справі суд надав належну правову оцінку і дійшов вірного висновку про те, що у діях ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України.

Доводи апеляційних скарг про те, що обвинувачений не мав наміру заволодіти транспортним засобом, спростовуються фактом перебування обвинуваченого у салоні автомобіля, наявністю відбитків пальців обвинуваченого на водійських дверцятах та кермі, виявленням відірваних кожуха від керма автомобіля та проводів контактної групи, які забезпечували живлення до замку запалювання, що свідчить про його намагання завести двигун.

Також не є переконливими доводи апеляційних скарг про те, що ОСОБА_7 не має посвідчення водія і не володіє навиками керування автомобілем, що унеможливлювало незаконне заволодіння транспортним засобом, оскільки зазначені обставини не свідчать про відсутність умислу на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Оскільки з журналів судових засідань та із змісту вироку не вбачається, що під час судового розгляду по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом була допитана свідок, то доводи апеляційної скарги обвинуваченого про неврахування судом її показань на матеріалах кримінального провадження не ґрунтуються.

Покарання засудженому за кожне із кримінальних правопорушень визначено з дотриманням вимог ст.50,65 КК України.

Також судом з урахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_7 визначено остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.

Порушень норм кримінального процесуального законодавства, зокрема і при оцінці доказів у кримінальному провадженні, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин вирок є законним.

Керуючись ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишити без задоволення, а вирок Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2021 року щодо ОСОБА_7 – без зміни.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з дня отримання її копії .

Суддя: Суддя: Суддя:

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кс/370/217/21