Ухвала

20 січня 2022 року

м. Київ

справа № 766/10373/20

провадження № 61-20976ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року за заявою ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики внаслідок безгрошовості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 суму боргу за договором позики від 05 березня 2014 року у розмірі 1 300 000,00 доларів США.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики внаслідок безгрошовості.

ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом: накладення арешту на квартиру, загальною площею 113, 3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за відповідачем; заборони відповідачу вчиняти дії щодо зазначеного нерухомого майна, зокрема у будь-який спосіб відчужувати, передавати в оренду, управління, лізинг, інші види оплатного чи безоплатного користування іншим особам, видавати довіреності щодо зазначеного майна, укладати інші види договорів, зокрема попередні договори з будь-якими іншими особами чи організаціями; накладення арешту на транспортний засіб автомобіль марки АUDI модель Q5, тип легковий універсал-В, фіолетового кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстроване за відповідачем; заборони відповідачу вчиняти дії щодо зазначеного транспортного засобу, зокрема відчуження, передачі в оренду, управління, лізинг, інші види оплатного чи безоплатного користування іншим особам, видавати довіреності щодо зазначеного майна, укладати інші види договорів, зокрема попередні договори з іншими особами чи організаціями.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що заявником не надано належних доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішенні суду про задоволення позову.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року скасовано ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року, ухвалено нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на квартиру, загальною площею 113, 3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за відповідачем.

Заборонено ОСОБА_4 вчиняти дії щодо зазначеного нерухомого майна, зокрема у будь-який спосіб відчужувати, передавати в оренду, управління, лізинг, інші види оплатного чи безоплатного користування іншим особам, видавати довіреності щодо зазначеного майна, укладати інші види договорів, зокрема попередні договори з особами чи організаціями.

Накладено арешт на транспортний засіб автомобіль марки АUDI моделі Q5, тип легковий універсал - В, фіолетового кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстроване за відповідачем.

Заборонено ОСОБА_1 вчиняти дії щодо зазначеного транспортного засобу, зокрема у будь-який спосіб відчужувати, передавати в оренду, управління, лізинг, інші види оплатного чи безоплатного користування іншим особам, видавати довіреності щодо зазначеного майна, укладати інші види договорів, зокрема попередні договори з іншими особами чи організаціями.

Судове рішення мотивоване тим, що за наявності підтвердження належності майна відповідачу та доказів вчинення відповідачем дій, направлених на відчуження спірного майна, застосування заходів забезпечення позову унеможливить подальшу зміну власника зазначеного майна до закінчення розгляду справи, а вжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту нерухомого майна не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки є тимчасовим обмеженням права розпоряджатися ним.

У грудні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки не надав оцінки тим обставинам, що спірний автомобіль вибув з власності відповідача та належить ОСОБА_5 , відтак накладення арешту на майно особи, яка не є учасником справи, є протиправним, вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 передавати в оренду, управління, лізинг, інші види оплатного чи безоплатного користування спірну квартиру позбавляє відповідача можливості отримати кошти, потрібні для оренди житла в іншому місці, апеляційний суд не перевірив, чи не має позивач зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання на території України, чи майна, що знаходиться на території України, що є обов`язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із оскаржуваного судового рішення, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений у статті 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено, що предметом позову є стягнення з відповідачів за первісним позовом заборгованості за договором позики від 05 березня 2014 року у розмірі 1 300 000,00 доларів США.

Скасовуючи ухвалу Херсонського міського суду м. Херсона від 24 лютого 2021 року, суд апеляційної інстанції, врахувавши предмет та ціну позову, наявність реального ризику укладення виконання можливого рішення з огляду на дії ОСОБА_1 щодо відчуження майна, на яке може бути звернуто стягнення у разі задоволення позовних вимог, встановивши, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти певні дії є співмірним заявленим позовним вимогам, не впливає на матеріальний стан відповідача за первісним позовом як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, обґрунтовано задовольнив заяву ОСОБА_2 .

Указане відповідає роз`ясненням, наданим судам у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якого, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Доводи касаційної скарги щодо безпідставності арешту транспортного засобу з огляду на те, що його власником є ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки заявник жодним чином не довів порушення його прав вказаним діями.

Крім того, неспроможними є посилання заявника на безпідставність вжиття заходів забезпечення шляхом заборони розпоряджатися спірною квартирою, оскільки заявником не надано суду належних доказів того, що внаслідок ухвалення оскаржуваної постанови понесено матеріальні втрати, пов`язані з вказаними обмеженнями.

Посилання заявника на необхідність застосування зустрічного забезпечення у вказаній справі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судом, зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року є необґрунтованою.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року за заявою ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики внаслідок безгрошовості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян