УХВАЛА

26 січня 2022 року

м. Київ

Справа № 902/90/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд"на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021

у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю., Демидюк О.О., Савченко Г.І.,

та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021

у складі судді Тісецького С.С.

у справі № 902/90/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Право О.П."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022, поштовою кореспонденцією, на адресу Верховного Суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд" з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021 у справі № 902/90/21 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 287-291 ГПК України, з огляду на таке.

В статті 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (пункт 5 частини другої статті 290 ГПК України).

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що судові рішення ухвалені без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (наданий перелік), а також судами неправильно застосовано положення статей 45, 46, 47 Кодексу України з процедур банкрутства та статей 86, 236 ГПК України.

Як зазначалося вище, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити: формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанову/постанови Верховного Суду, в якій/яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах. Крім того, в касаційній скарзі має бути посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) чи неправильність їх застосування.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Саме лише посилання скаржника на невідповідність висновків апеляційного господарського суду висновкам, викладеним в постановах Верховного суду не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки скаржник не зазначає сам висновок, який, на його думку, не був врахований судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, та норму права (пункт, частину, статтю), яку, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні без врахування висновку щодо застосування саме цієї норми права (частини статті), та чи подібні ці правовідносини. Скаржником не наведено належного обґрунтування того, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Загальне посилання на невідповідність оскарженого судового рішення позиції Верховного Суду без конкретизації норм (норми) права, неправильно застосованих/порушених судом апеляційної інстанції та висновку Суду щодо їх застосування не може вважатися підставою для відкриття касаційного провадження.

Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень, як того вимагає частина друга статті 287 ГПК України та пункт 5 частини другої статті 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021 у справі № 902/90/21 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Конкорд" строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Конкорд", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський