Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/27/22

Провадження № 2/382/280/22

У Х В А Л А

24 січня 2022 року                         м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши матеріали позовної заяви Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області Мухіна Володимира Миколайовича (далі - Агентство) до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Переяславська територіальна громада Бориспільского району Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,

ВСТАНОВИВ:

Агентство звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Переяславська територіальна громада Бориспільского району Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Позивач просить стягнути з відповідача на користь Переяславської територіальної громади Бориспільского району Київської області 4 590 грн шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

В силу ч. 4 ст. 58 ЦПК України територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа (самопредставництво органу місцевого самоврядування), або через представника.

Пред`являючи позовні вимоги про стягнення коштів фактично на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – Переяславської територіальної громади Бориспільского району Київської області, Агентство не вмотивувало наявності підстав звернення до суду з позовом в інтересах такої особи. При цьому, суд враховує, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про реєстрацію такої юридичної особи, як Переяславська територіальна громада Бориспільского району Київської області, а є зареєстрованою Переяславська міська рада, що свідчить про порушення позивачем п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім цього, в силу ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, ЦПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма ч. 4 ст. 95 ЦПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до ст. ст. 1, 23 Закону України "Про стандартизацію".

Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом від 01.07.2020 № 144 Державного підприємства «Український науково-дослідний і начальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» з наданням чинності з 01 вересня 2021 року на заміну ДСТУ 4163-2003.

Пунктом 5.26 зазначеного Національного стандарту передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17.

Додані до позовної заяви копії документів встановленим вимогам не відповідають, оскільки копії додатків, в тому числі й копія довіреності на представлення інтересів Агентства Мухіним В. М., який підписав позовну заяву, засвідчені "головним спеціалістом сектору юридичної роботи" Радченко Т. О., проте до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження надання останьому відповідних прав засвідчувати документи.

За наявності зазначених недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

При цьому, надання позивачу строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя? а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідність до положень чинного законодавства, надання відповідних документів.

Керуючись ст. ст. 185, 259-261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області Мухіна Володимира Миколайовича до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Переяславська територіальна громада Бориспільского району Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення копії цієї ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                         М. М. Нарольський