2-а-569/11                                                                                                                   

                                                                       ПОСТАНОВА

                                                                     іменем   України

          01 лютого 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого                  судді  Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Чигир Т.Ф.    

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі та Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва неправомірнити та зобов"язання Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок пенсії ,-

                                                                  встановив :

          Позивач звернувся з вказаним позовом до суду , яким просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду в Печерському районі неправомірнимю, оскільки йому при зверенні до УПФУ була призначена пенсія за віком , а не як пенсія держаному службовцю та просить УПФУ в Голосіївському районі провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії за віком , як пенсію державного службовця на умовах , передбачених ст. 37 Закону України " Про державну службу " за період з 01 лютого 2010 року .

          Позивач до суду не з"явився , надавши суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності .

          Представник відповідача УПФУ в Голосіївському районі м. Києва позовні вимоги позивача не визнали посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність .

          Представник УПФУ в Печерському районі м. Києва до суду не з"явилися . Судом про дату судового засідання судом повідомлені належним чином .

          Вислухавши пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали справи , суд  вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

          Позивач є суддя Вищого адміністративного Суду України .Крім цього ,06 лютого 2001 року позивача було призначено на посаду  директора судового департаменту Міністрества юстиції України , у зв"язку з чим позивач 06 лютого 2001 року прийняв присягу державного  службовця , а 9 квітня 2001 року позивачу було присвоєно сьомий ранг державного службовця .22 березня 2005 року позивач був звільнений  з державної служби у зв"язку з відставкою , стаття 31 Закону України " Про державну службу " , з  посади , віднесеної до другої категорії посад державних службовців та з четвертим рангом  державного службовця .При звільненні позивач мав більше 28 років стажу державної служби

          Після виповнення позивачу 60 років він звернувся до УПФУ Печерського району про призначення йому пенсії державного службовця . Проте  пенсія йому була призначена за віком на загальних підставах .

          Відповідачами правл позивача на призначення та отримання пенсії не оспорюється . Проте відповідачі з немотивованих положеннями чинного законодавства підстав вважають , що позивач не має права на призначення  позивачу пенсії державного службовця , а набув права на призначення пенсії за віком  на загальних підставах , визначених Законом України " Про  загальнодержавне пенсійне страхування .

          Однак зазначена  правова позиція суперечить положенням  пенсійного законодавства .є протиправною . виходячи з наступного .

          У відповідності до ч.1ст.37 Закону України "Про державну службу " на одержання пенсії державних службовців  мають право особи , які досягли пенсійного віку , за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років , для жінок не менше 20 років , у тому числі стажу державної служби не менше 10 років , та які на час досягнення пенсійного віку  працювали на посадах державних , а також особи , які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах , віднесених до категорії посад дер жавних соужбовців - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку .

          Постановою КМУ від 03 травня 1994 року № 283 , затверджено Порядок обчислення стажу державної служби , пунктом першого якого встановлено , що цим Порядком визначаються посади і органи , час роботи в яких  зараховуються до стажу державної служби .

          У відповідності до п.2 Порядку визначено зокрема , що до стажу державної служби  зараховується робота ( служба ) : на посадах  державних службовців у державних органах, передбачених      прріфсмрпімвчрпмісч          пиувчш          ийувш          рйивугчув ,передбачених у ст.25 Закону України  "Про державну службу " , а також на посадах . віднесених КМУ до відповідної категорії  посад державних службовців ;

          на посадах суддів , слідчиз,прокурорів ,інших службових осіб , яким  присвоєно персональні звання .

          Тобто відповідно до положень зазначеного Порядку робота ( служба ) на посадах державних службовців у державних органах , передбачених у статті 25 Закону України " Про державну службу " та робота ( служба ) на посадах суддів в однаковій мірі зараховується до стажу державної служби .

          Та обставина , що у відповідності з положеннями ст. 9 Закону України "Про державну службу " правовиц статус Президента України , Голови Верховної ради України та його заступників , голів постійних комісій Верховної ради України та їх заступників , народних депутатів України , Прем"єр -міністра України , членів КМУ , Голови та  членів Конституційного Суду України , Голови та суддів Верховного Суду України , Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України , Генерального прокурора України та його заступників регулюється Конституцією та спеціальними законами України не виключає підстав зарахування періоду роботи  на посаді судді до стажу державної служби ..

          Крім того не можна визнати обгрунтованими посилання відповідача при призначенні пенсії на положення ч.4 ст. 43 Закону України " "Про статус суддів" , чинному на час виникнення спірних правовідносин , оскільки положення зазначеної норми цього Закону встановлюють право вибору суддів , які вийшли у відставку , при наявності відповідного віку та стажу роботи на отримання пенсії на умовах , передбачених ст. 37 Закону України " Про державну службу" або довічного грошового утримання , у розмірах визначених ч.4ст.43 Закону України " Про статус суддів " . Умови пенсійного забезпечення суддів , які мають право на  отримання пенсії , але продовжують працювати суддями , цим Законом не регулюються .

          Оскільки Закон України "Про статус суддів " не містить положень , які б регулювали порядок пенсійного забезпечення працюючого  судді , а робота ( служба ) на посадах судді зараховується до стажу державної  служби нарівні з роботою ( службою ) на посадах державних службовців у державних органах , передбачених у ст.25 Закону України " Про державну службу " , то пенсійне забезпечення  працюючих суддів повинно регулюватись  положеннями ст. 37 Закону України "Про державну службу " . При цьому відповідно до положень ч.4 ст. 37 цього Закону пенсія державного службовця виплачується незалежно від його заробітку ( прибутку ) одержуваного після виходу на пенсію , у тому числі і на посадах державного  службовця , за винятком пенсії по інвалідності , яка призначається за умови  припинення державної служби ( ч.6ст.37 Закону ).

          З урахуванням зазначених обставин та положень ч.1 ст. 37 Закону України " Про державну службу " . яка визначає , що на одержання пенсії державних службовців мають право особи , які досягли встановленого законодавством пенсійного віку , за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років та які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах , віднесених до категорій державних службовців ,- незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку , позивач , який досяг пенсійного віку , має понад 25 років страхового стажу та більше 20 років стажу роботи на посадах , віднесених до категорій посад державних службовців , має право на одержання пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку .

          Станом на час виникнення спірних правовідносин , 18 червня 2010 року , коли позивачу стало відомо про порушення його права , ч.1ст.99 КАС України було встановлено річний терін для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи . У редакції зазначеної норми КАС України , яка набрала чинності 30 липня 2010 року , встановлено  шестимісячний строк зверенння до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів осби . Оскільки відповідно до положень ст. 58 Конституції України закони не мають зворотньої дії в часі , то шестимісячний  строк зверенння до суду може бути застосований до спірних правовідносин лише після 30 липня 2010 року і закінчується в даному випадку 30 січня 2011 року .

          За наведеного вище вимоги позову є обгрунтованими і такими , що піддлягають задоволенню , оскільки позивачау при його зверненні до Управілння Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва не було призначено пенсію , у відповідності до вимог  ст. 37 Закону України "Про державну службу "  , а було призначено на загальних підставах за віком відповідно до положень Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування "

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ,9,69-71,158-163КАСУ України , суд ,-

                                                              Постановив  :

          Адміністративний позов задовольнити .

          Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 неправомірними .

          Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести ОСОБА_1  призначити  пенсію відповідно до ст..37 Закону України "Про державну службу " з 02.02.2010 року .

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції протягом десяти днів апеляційної скарги.

          Суддя :