СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-а/759/65/22

ун. № 759/29357/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції 4 батальйону 3 роти Друк Дмитра Михайловича Калюжного Дениса Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2021 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вказаним позовом.

Вивчивши позовну заяву із додатками, вважаю за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків за наступних підстав.

Статті 160, 161 КАС України визначають вимоги до позовної заяви.

Позивачем пред`явлено одну вимогу немайнового характеру про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Доказів на підтвердження сплати судового збору за подачу даної позовної заяви, позивачем до позову долучено не було.

Велика палата Верховного Суду у постанові від18 березня 2020 року, винесеній у справі № 543/775/17, відступила від висновку, що містився у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) з приводу звільнення позивачів у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення, та висловила наступну правову позицію.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

З системного, цільового та граматичного тлумачення законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило на день подання позову 420 грн. 40 коп.

Отже, недоплачена сума судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп. підлягає сплаті за реквізитами для сплати судового збору, які розміщені на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відтак, системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.

У відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху із наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції 4 батальйону 3 роти Друк Дмитра Михайловича Калюжного Дениса Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху та запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, усунути вищезазначені недоліки.

У випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Войтенко