233 Справа № 233/3364/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       25 січня 2022 року                                                        м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

       головуючого судді Левчук О.О.,

       при секретарі Рамазановій В.Х.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому засіданні у м. Костянтинівка цивільну справу №233/3364/21 за позовом:

ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

до

Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства «Донецькоблгаз», юридична адреса: Донецька область м. Костянтинівка вул. Ємельянова, 76

про визнання дій відповідача протиправними, порушення прав споживачів та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

       23.07.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства «Донецькоблгаз» про визнання дій відповідача протиправними, порушення прав споживачів та стягнення моральної шкоди.

       Як свідчать матеріали справи 26.07.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого засідання.

       30.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті на 07.09.2021р.

06.12.2021р., 13.12.2021р. підчас переходу суду до стадії дослідження письмових доказів, позивач покинув залу судового засідання без дозволу суду.

В зв`язку із чим справу було відкладено на 20.12.2021р. о 14-30год.

За положеннями ч.1 ст.44 ЦПК України Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приписами ч.5 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Наслідки, визначені частинами третьою - п`ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання, як це визначено ч.6 ст.223 ЦПК України.

Також, 20.12.2021 року позивач в судове засідання не з`явився, але надав до канцелярії суду заяву, яка долучена до матеріалів справи.

В зв`язку із чим справу було відкладено на 06.01.2022р. о 13-00год., але справу знято з розгляду у зв`язку із хворобою головуючого судді.

Справу перенесено на 25.01.2022р. о 13-00год.

25.01.2022 року позивач прибув до зали суду, але підчас початку дослідження письмових доказів у справі, знову покинув її без дозволу суду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Такі висновки Верховний Суд зробив у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17 (провадження №61-9536св21).

У постанові від 28.10.2021р. у справі №465/6555/16-ц Верховний суд зазначив - згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18 (провадження №61-13892св20).

Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").

Так, у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий суд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що позивача втретє залишив залу судового засідання, заява про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходила, наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.223, 257, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства «Донецькоблгаз», про визнання дій відповідача протиправними, порушення прав споживачів та стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

       Суддя Костянтинівського

       міськрайонного суду:                                        О.О. Левчук