РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 рокусмт ПетровеСправа № 941/1228/21

Провадження № 2/941/81/22

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Молдавській А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до ТОВ «ФІНФОРС»з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною 23.02.2021 року № 2689, про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості у розмірі 32344,00 грн. Заявлені вимоги позивачка обґрунтовує тим, що приватний нотаріус всупереч вимогам чинного законодавства не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості між стягувачем та боржником, чим порушив вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України про безспірність заборгованості.

Ухвалою суду від 24.09.2021 року була задоволена заява позивачки про забезпечення позову та зупинено стягнення по виконавчому провадженню за № 64700188, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса № 2689 від 23.02.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною ( АДРЕСА_1 ) про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ 41717584, заборгованості у розмірі 32344,00 грн. (тридцять дві тисячі триста сорок чотири грн. 00 коп.), до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 24.09.2021 року провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.09.2021 року за клопотанням позивачки від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни витребувано належним чином засвідчену копію виконавчого напису № 2689 від 23.02.2021 року, що є предметом спору та оригінали документів, що стали підставою для його вчинення.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви в яких просять справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подавав.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівнав судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівнау судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Витребувані судом документи не надала, пояснень щодо можливості їх надання теж не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, заяви та пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис за № 2689 від 23.02.2021 року, про стягнення з позивачки на користь ТОВ «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ 41717584, заборгованості 32344,00 грн. (тридцять дві тисячі триста сорок чотири грн. 00 коп.).

16.03.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною по виконавчому провадженні за № 64700188 було прийнято рішення про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі Закону), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як передбачено п. 2.11 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі написів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Постанова).

Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року №622 Перелік документів доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" та до нього включений п. 2 в редакції: "Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Також вказаним судовим рішенням зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення. Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21.03.2017 року № 23. В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З огляду на викладене,до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також у разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пункт 2.2. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5).

При цьому нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.3 глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку).

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та положень ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 8 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованость взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В судовому засіданні через ненадання приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. копії справи щодо вчинення виконавчого напису № 2689 від 23.02.2021 року не з`ясовано чи були надані належні документи оригінал нотаріально посвідченого договору; виписка з банківського рахунку позивачки із зазначенням заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості, яка подається згідно Переліку. Враховуючи викладене, даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі сторонами доказам, враховуючи те, що нотаріально посвідченого кредитного договору між сторонами укладено не було, а відтак і відсутнє право у нотаріуса вчиняти виконавчий напис, а також те, що заборгованість боржника є спірною із часу звернення відповідача із заявою до нотаріуса про вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивачки також слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн., який був сплачений позивачем за подання позовної заяви.

Судовий збір у розмірі 454,00 грн., який був сплачений позивачкою за подання заяви про забезпечення позову слід також стягнути з відповідача на користь позивачки, оскільки ухвалою суду від 24.09.2021 року заяву про забезпечення позову було задоволено.

На обґрунтування вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат за надання правничої допомоги в розмірі 1000,00 грн., представником позивачки було надано до суду договір про надання правничої допомоги від 01.10.2021 року № 22, відповідно до п.3.1 вказаного договору, за надання правової допомоги клієнт виплачує адвокату гонорар,. Згідно наданого з договором розрахунком, гонорар у даній справі становить 1000,00 гривень.

ОСОБА_1 відповідно до розписки адвоката Турбаєвського Ю.В. сплатила останньому обумовлену договором та розрахунком суму гонорару в розмірі 1000,00 грн. за надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона оплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.

На підставі викладеного суд вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн., розмір якої підтверджується наданими доказами.

Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 12, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 2689 від 23.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною ( АДРЕСА_1 ) про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ 41717584, заборгованості у розмірі 32344,00 грн. (тридцять дві тисячі триста сорок чотири грн. 00 коп.), таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ 41717584, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 908 грн. 00 коп. судового збору за подання позову, 454 грн. 40 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 1000 грн. 00 коп. витрат за надання правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 24 січня 2022 року.

Суддя С. І. Колесник