Ухвала

24 січня 2022 року

м. Київ

справа № 317/1333/20

провадження № 61-21388ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 07 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди. З урахуванням збільшених позовних вимог просив стягнути з Державного бюджету України на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 234 000 грн.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 07 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 червня

2021 року у цій справі залишено без змін.

У грудні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 07 червня

2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 листопада

2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Представником заявника подано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 07 червня 2021 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року. Як на підставу поновлення строку на касаційне оскарження, посилається на те, що 29 листопада 2021 року було отримано оскаржувану постанову апеляційного суду.

Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається представник заявника, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 234 000 грн, що станом на 01 січня

2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн).

Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин,

які передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. При цьому, Верховним Судом взято до уваги правовідносини, в яких виник спір між сторонами, ціну позову та встановлені судами фактичні обставини справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у справі, ціна позову в якій не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 07 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 07 червня

2021 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 07 червня

2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 листопада

2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара