Ухвала

24 січня 2022 року

м. Київ

справа № 766/23591/19

провадження № 61-1233cк22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яка підписана представником Власенком Артемом Олександровичем, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 вересня 2021 року у складі судді: Прохоренко В. В., та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у складі колегії: Семиженка Г. В., Вейтас І. В., Радченка С. В., у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 квітня 2008 року у розмірі 17 756,09 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено банку частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 14 квітня 2008 року станом на 31 січня 2021 року у розмірі 3 974,72 грн, у відшкодування судового збору 430,02 грн, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 вересня 2021 року скасовано. У задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у повному обсязі із зазначених у мотивувальній частині постанови апеляційного суду підстав.

19 січня 2022 року засобами поштового зв`язку АТ КБ «ПриватБанк»подало до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником Власенком А. О., на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 вересня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ціна позову у справі № 766/23591/19 становить 17 756,09 грнта не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 766/23591/19 є малозначною в силу вимог закону.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судом проігнорована судова практика в постановах Верховного суду від 23 січня 2018 року по справі № 755/7704/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі №159/2146/15-ц, від 28 березня 2018 року по справі № № 444/9519/12 щодо припинення права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, від 01 вересня 2020 року по справі № 293/599/19-ц про врахування судами довідок про кредитування як доказів по справі, від 12 лютого 2020 року у справі № 136/840/17, від 29 липня 2020 року по справі № 753/10779/16-ц, від 04 грудня 2019 року по справі № 750/6058/17-ц, від 11 вересня 2019 року по справі № 153/1334/16, від 22 липня 2020 року по справі № 189/2109/18, ід 23 січня 2018 року по справі № 755/7704/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі №159/2146/15-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 грудня 2019 року по справі № 750/6058/17-ц, від 12 лютого 2020 року у справі №382/327/18-ц, від 23 грудня 2019 року у справі №572/1169/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 136/840/17, від 06 травня 2020 року у справі №358/384/19, щодо яких АТ КБ «ПриватБанк» не конкретизує в чому саме оскаржені судові рішення не відповідають відповідним висновкам Верховного Суду. Проте АТ КБ «ПриватБанк» не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Також, у касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що справа є малозначною, але вона оскаржується згідно підпункту в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та має виняткове значення для банку. Проте АТ КБ «ПриватБанк» не обґрунтовує, чому має виняткове значення для АТ КБ «ПриватБанк». Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для АТ КБ «ПриватБанк».

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження за касаційною, яка підписана представником Власенком Артемом Олександровичем, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 вересня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков