Справа № 1-138

2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2007 року                                        Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого - судді      Курильця А.Р.

при секретарі                                   Гаврилюк О.П.

з участю прокурора  Потапчук О.П.

захисника                                           ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Чайковичі Самбірського району Львівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого інструктором ЛКП „Муніципальна дружина", проживаючого в АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

встановив:

ОСОБА_2. 15.12.2006 року в 16 год., знаходячись на пр.Шевченка,3 м.Львові в групі з невстановленою слідством особою, виконуючи обов'язки інструктора з організації громадського порядку та паркування, з хуліганських спонукань, незважаючи на те, що він знаходиться в громадському та багатолюдному місці, порушуючи громадський порядок, підійшовши до водія автомобіля марки „Опель Омега", р.нНОМЕР_1ОСОБА_3., автомобіль якого був припаркований на протязі 5 хвилин на пр.Шевченка,3 в м.Львові, почав незаконно вимагати в нього оплати за паркування, при цьому висловлюючись нецензурними словами та наніс ОСОБА_3. удар рукою в потилицю. В подальшому невстановлена слідством особа підійшла до ОСОБА_3. ззаду та обхопила його за тулуб з руками, тим самим обмеживши його рухи, а ОСОБА_2. наніс потерпілому головою декілька ударів в область обличчя, завдавши останньому легких тілесних ушкоджень з короткочасним ушкодженням здоров'я.

Підсудний ОСОБА_2. свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що 15.12.2006 року в 16 год., на пр.Шевченка,3 м.Львові він виконував обов'язки інструктора з організації громадського порядку та паркування. Оскільки в нього нервова робота, він, підійшовши до водія автомобіля марки „Опель Омега", ОСОБА_3., автомобіль якого був припаркований на пр.Шевченка,3 в м.Львові, запропонував потерпілому оплатити за паркування, при цьому висловлювався в сторону ОСОБА_3. нецензурними словами. Оскільки потерпілий не хотів платити, він перенервувавшись наніс ОСОБА_3. удар рукою в потилицю. В подальшому підійшла якась стороння людина та обхопила ОСОБА_3. за тулуб з руками, а він ще раз наніс йому удар. Просить врахувати специфіку його роботи, постійні стреси під час спілкування з людьми. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним у вчиненому злочині, його вина доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_2. вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.296 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного: раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, однак враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України і ОСОБА_2. слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2. від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ст.7б КК України покласти на засудженого ОСОБА_2. обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу, щодо засудженого ОСОБА_2. до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обрану - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.