Справа № 2 – 3628/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
при секретарі Ковальчук Н. В., Гуласарян Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки і піклування Броварської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2010 року позивач звернувся до ОСОБА_2 з позовом до суду та просить визначити місце проживання його доньки ОСОБА_3 з ним за адерсою АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1 грн.
Свій позов обгрунтовує тим, що між ним та відповідачем 08 серпня 2002 року був зареєстрований шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану м.Бровари. ІНФОРМАЦІЯ_4 року в них народилась донька – ОСОБА_3 Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2008 року шлюб був розірваний.
Позивач зазначає, що вони не дійшли згоди, щодо визначення місця проживання дитини. Відповідач проживає з дитиною з її батьками. Крім доньки та відповідачем в 2-х кімнатній квартирі АДРЕСА_2 проживає її мати, батько та брат інвалід з дитинства, який є недієздатним та потребує постійного нагляду за його поведінкою. Позивач вказує, що враховуючи кількість проживаючих житлової площі не достатньо для забезпечення фізичного, морального та духовного розвитку і росту дитини ОСОБА_3, та вважає що враховуючи інтереси доньки, вона повинна проживати саме з ним, а не з матір’ю.
Він є офіцер Збройних Сил України, проходить військову службу в Міністерстві оборони України, робочий день триває з 9-00 години до 17-00 год. Позивач має п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями та на державні свята, має час відводити дитину до (зі) школи, займатися із нею вечорами, гуляти та іншим шляхом піклуватися про неї.
Позивач також має щорічну основну відпустку з наданням грошової допомоги на оздоровлення та відпустки за сімейними обставинами, здійснення ефективного санаторно-курортного лікування та відпочинку дитини. Середньомісячна заробітна плата позивача складає приблизно 3500 грн., не враховуючи допомоги на оздоровлення та соціально-побутове облаштування.
Крім того, позивач проживає зі своєю дружиною ОСОБА_4, яка підтримує його думку щодо визначення за батьком місця проживання дитини.
Позивач посилається на те, що позивач останні два роки не працює, постійного заробітку не має, власного житла не має, фактично утримується батьками та грошовою допомогою яка надається з його сторони для утримання дитини.
За місцем проживання позивача, в квартирі облаштована дитяча кімната для дитини, щоб дочка могла мати здоровий сон, навчатися, гратися.
Завдану моральну шкоду позивач обгрунтовує тим, що позивач в квітні 2010 року звернулася до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на дитину ОСОБА_3 та при викладенні обставин, які обгрунтовують позовні вимоги надає недостовірні данні стосовно його участі в утриманні аліментів на дитину та його цивільного стану.
Завдана моральна шкода полягає в тому, що в позивача погіршився психологічний стан, що виражається в постійних душевних хвилюваннях (головний біль, не стійки сон, тощо) після отримання позову від ОСОБА_2 Як наслідок стало втрата професійної придатності за станом здоров’я та звільнення від службових обов’язків терміном на 3 доби.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні змісту позовної заяви. Також пояснив, що в нього є час на догляд за дитиною, належне матеріальне забезпезпечення. Щодо графіку його роботи, то він не має добових чергувань, одружений, та його дружина погодилась та підтримала його у визначенні місця проживання дитини ОСОБА_3 з ними. Зазначив, що навіть якщо він буде затримуватись в дорозі з роботи, доглядати дитину буде його дружина ОСОБА_4, яка також перебуває в декреті по догляду за дитиною до трьох років їх спільним сином, має вищу освіту та зможе допомогти дитині у навчанні. Суду пояснив, що дійсно в період проживання дитини в м. Броварах навчальний заклад не відвідував, тому в цьому є його помилка, але дитину відвідував та допомогав в її утриманні. Після того, як відповідач з їх дитиною ОСОБА_3 переїхала проживати в іншу місцевість він позбавлений можливості з дитиною бачитись та спілкуватись, допомогати їй та підтримувати. За весь час її проживання в м.Дубно до дитини не приїздив, оскільки це достатньо далеко, і немає де зупинитись на проживання, а також не може приїхати до відповідача попередньо не домовившись, але при телефонних дзвінках відповідач не піднімала трубку.
В судовому засіданні також додав, що не визнає, ту обставину, що згідно акту обстеження від 14 грудня 2010 року наданого службою в справах дітей Дубенської міської ради Рівненської області дитина виявила бажання проживати з матір’ю ОСОБА_5
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, суду пояснила, що в них з позивачем у 2002 році був зареєстрований шлюб, від спільного шлюбу в них народилась донька ОСОБА_3, вони проживали в АДРЕСА_1 З липня 2008 року вони разом не проживають, з вказаного часу вона проживала у своїх батьків за адресою АДРЕСА_2 з донькою. З липня 2008 року по липень 2010 року позивач мав можливість спілкуватися з дитиною, але спілкувався з нею не досить часто - один раз на дві неділі, та надавав грошу допомогою в межах 100-200 гривень, але не щомісячно, в школу за дитиною не приходив, навчанням не цікавився.
В квітні 2010 року відповідач звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3
Рішенням Броварського міськрайонного суду її позов був задоволений, та стягнуто з позивача ОСОБА_1 аліменти на її користьв розмірі 1/5 частину від всіх видів заробітку щомісячно, але на даний час існує заборгованість по їх сплаті. Натомість позивач звернувся до суду з даним позовом, який на її думку є безпідставним, оскільки за період з липня 2008 року по липень 2010 року позивач не звертався до неї про визначення місця проживання дитини з ним.
Вважає, також що позов не може бути задоволений, так як позивач є військовослужбовцем його робочий день починається з 09-00 год. по 17-00 год. і працює в м. Києві, тому враховуючи час на дорогу до (з) роботи позивач може бути вдома тільки о 18 – 00 години, а дитина перебуває в школі з 09 – 00 год. по 12-00 год., тому після 12 -00 години потребує догляду, уваги та пристуності дорослих.
В липні 2010 року вона з донькою ОСОБА_3 переїхала проживати в м. Дубно, оскільки вийшла заміж за ОСОБА_6 В них від спільного шлюбу народився син, тому вона перебуває в декретній відпусці по догляду за дитиною до трьох років. Вони сім’єю проживають в трьокімнатній квартирі в АДРЕСА_3 з усіма зручностями, в дитини є всі умови для проживання, навчання, розвитку. Дитина в м.Дубно відвідує загальноосвітню школу, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 знайшли спільну мову, в сім’ї є порозуміння, доброзичливі відносини, дитина почуває себе комфортно та спокійно.
В судовому засіданні пояснила, що вона ніколи не забороняла позивачу відвідувати дитину, брати на вихідні, вона залишилась в добрих стосунках з матір’ю позивача, яка постійно телефонує, питає про здоров’я дитини, навчання та вона неодноразово залишала дитину в неї на вихідні чи свята.
Також позивач заперечує в задоволенні позову про стягнення з неї відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 грн., так як підставою звернення про її стягнення було подання нею позову про стягнення аліментів з ОСОБА_1
Представник третьої в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, просив в їх задоволенні відмовити, посить врахувати те, що дитина з моменту проживання батьків окремо, а саме з липня 2008 року проживає з матір’ю ОСОБА_2, згідно наданих в судовому засіданні актів обстеження житлово-побутових умов має належні умови для проживання, навчання та розвитку. Батько дитини за період проживання її в м.Дубно дитину не відвідував, лише спілкувався з нею після приїзду в м.Бровари до бабусі, та декілька раз телефонував.
Суд вислухавши позивача, відповідача, представника Органу опіки та піклування Броварської міської ради, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до принципу 6 Всесвітньої Декларації прав дитини, затвердженої Резолюцією № 1386 Генеральної асамблеї ООН від 20.11.1959 року малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю.
Згідно ч. 1 ст. 161 Сімейного Кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.
При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного із них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 08 серпня 2002 року між сторонами зареєстрований шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Бровари.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року у подружжя народилась донька ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського управління юстиції Київської області, та в Книзі записів актів громадянського стану про народження 23 квітня 2003 року зроблено відповідний актовий запис за № 237. Батьками дитини вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_2
25 лютого 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 70 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу.
Згідно довідки наданої БДБК ”Меркурій” від 25 липня 2005 року за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані з 20 липня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Вказана квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 загальною площею 67, 3 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., що підтвердужється свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2004 року.
06 лютого 2010 року позивач повторно зареєстрував шлюб з ОСОБА_7, у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про що в Книзі реєстрації шлюбів 06 лютого 2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 131 та видано свідоцтво про шлюб. Прізвище після реєстрації шлюбу ”ОСОБА_2”.
В довідці від 04 червня 2010 року за № 281/361д зазначено, що ОСОБА_1 постійно працює з 04 грудня 2009 року в Міністерстві оборони України на посаді військовослужбовця та його дохід в місяць складає з січня 2010 року по червень 2010 року в розмірі 20942 грн.
Як вбачається з довідки від 01 червня 2010 року № 2283 ОСОБА_1 за станом здоров’я потребував звільнення від службових обов’язків терміом на три дні з 01 червня по 03 червня 2010 року з діагнозом острий ренофарінгіт.
26 квітня 2010 року відповідач ОСОБА_2 повторно зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 у відділі реєстрації актів цивільного стану Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області, про що в Книзі реєстраціїшлюбів 22 квітня 2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 80. Після реєстрації шлюбу відповідач змінила прізвище на ОСОБА_6.
В акті остеження житлово-побутових умов сім’ї № 460 від 24 вересня 2010 року, що проживає за адресою АДРЕСА_3 наданого службою в справах дітей Дубенської міської ради Рівненської області зазначено, що за вказаною адресою проживають: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_3 Сім’я проживає в трикімнатній квартирі зі всіма зручностями (газ, вода, опалення, каналізація). В квартирі є всі необхідні умови для нормального розвитку, навчання та виховання дитини.
14 грудня 2010 року спеціалістами служби у справах дітей Дубенської міської ради повторно проведено обстеження житлових умов дитини ОСОБА_3 та складено про це акт, в якому зазначено, що за адресою АДРЕСА_3 проживають: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_3 Сім’я проживає в трикімнатній квартирі зі всіма зручностями (газ, вода, опалення, каналізація). Для виховання та розвитку дитини створені всі необхідні умови. ОСОБА_3 має окрему кімнату, в якій є всі необхідні умови для нормального розвитку, навчання та виховання дитини. ОСОБА_3 висловила бажання проживати з мамаою ОСОБА_5, з вітчимом ОСОБА_6 у дитини склалися хороші відносини, його вона називає батьком.
ОСОБА_5 у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, що підтверджується довідкою виданою Дубенським диспансером психосоціальної реабілітації від 22 жовтня 2010 року за № 740.
Дитина ОСОБА_3 успішно навчається у 2-а класі загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів № 6 м. Дубна, забезпечення всім необхідним для навчання, та систематично відвідує школу, про що на ученицю складена характеристика зі школи.
Також службою у справах дітей Броварської міської ради 09 листопада 2010 року було проведено обстеження житлового-побутових умов позивача за адресою: АДРЕСА_1, та в акті за № 111 зазначено, що квартира двокімнатна, приватизована та належить ОСОБА_1, в доброму стані.
Малолітня дитина ОСОБА_3 з лютого 2009 року за вказаною адресою не проживає. За вказаною адресою зареєтрований та проживає ОСОБА_3, зареєстрована ОСОБА_3, ОСОБА_10, та проживає ОСОБА_4 Взаємовідносини між подружжям добрі, батькі шкідливих звичок не мають, до кримінальної відповідальності не притягались.
Суд враховуючи вищевикладене та наведені обставини, бере до уваги прихильність дитини до кожного з батьків та бажання дитини проживати з матір’ю, вважає за доцільне залишити малолітньо ОСОБА_3 проживати з матір’ю ОСОБА_11, а також враховуючи рівність прав на виховання дитини обох батьків, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного із них, вік дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
В судовому засіданні не встановлені виключні обставини, які б надавали суду підстави вважати, що права дитини порушуються.
В частині стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки підстав для задоволення згідно ст.ст. 15, 23 ЦК України не вбачає, так як моральна шкода може бути відшкодана та полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як вбачається з пояснень позивача та письмових матеріалів справи, позивач просить відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1 грн. 00 коп. завдану йому поданням позову до суду його бувшою дружиною ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на утримання дитини.
Керуючись принципом 6 Декларації прав дитини, ст. 9 Конвенції про права дитини, ст. ст. 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст. 23 ЦК України, ст. ст.213-215 ЦПК України, суд —
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки і піклування Броварської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком за адресою: АДРЕСА_2 та стягнення моральної шкоди в розмірі 1 грн. (одна гривна) - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.Г. Радзівіл