ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2022м. ДніпроСправа № 904/7295/21

за позовом 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів,                     м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення 2 531 381, 69 грн, з яких 2 190 896, 00 грн основної заборгованості; 205 944, 22 грн пені; 25 210, 31 грн трьох процентів річних; 109 331,16 грн інфляційних втрат (договір №47/19/01П від 04.02.2021 про організацію та забезпечення охорони від пожеж    

Суддя  Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Головаха К.К.

Представники:

від позивача: Кучер Ю.І.      

від відповідача: не з`явився      

вільний слухач: Булан - Ситник Н.О.      

ПРОЦЕДУРА

2 Державний пожежно - рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 06.08.2021 за вих. № 882/06-21 до Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" в якій просить суд стягнути 2 531 381, 69 грн, з яких 2 190 896, 00 грн основної заборгованості; 205 944, 22 грн пені; 25 210, 31 грн трьох процентів річних; 109 331,16 грн інфляційних втрат.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/7295/21 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2021.

Ухвалою від 18.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження.

06.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14.09.2021 від відповідача надійшла заява про залишення без розгляду заяви від 30.08.2021 № 18/5325 про зменшення розміру пені.

14.09.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.

У зв`язку із звільненням судді Петренка І.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/7295/21 визначено суддю Ярошенко В.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021.

Ухвалою суду від 11.10.2021 призначено підготовче засідання на 02.11.2021.

12.10.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Через засоби електронного зв`язку 02.11.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 02.11.2021 позовну заяву 2 Державного пожежно – рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів залишено без руху.

15.11.2021 позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке розцінюється судом, як заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.11.2021 прийнято заяву 2 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів про збільшення позовних вимог. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дати отримання ухвали, надати до суду відзив на позовну заяву з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог. Призначено підготовче засідання на 13.12.2021.

Засобами поштового зв`язку 29.11.2021 від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог.

13.12.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив на заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.12.2021 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 11.01.2022.

Відповідач участі свого представника у судовому засіданні від 11.01.2022 не забезпечив; про дату, час та місце проведення цього судового засідання був повідомлений судом належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд наголошує на тому, що сторони скористались своїм правом на подання заяв по суті справи із посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.

В ході судового засідання 11.01.2022 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 11.01.2022 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свої зобов`язань за договором про організацію та забезпечення охорони від пожеж № 47/19/01П від 04.02.2021, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог

Відповідач заперечує проти нарахування пені. Останній вважає, що вона нарахована в порушення норм закону та позивачем невірно застосовано положення п. 2 ч. 2 статті 231 , оскільки нарахування за цією статтею застосовуються лише у випадку, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання.

Крім того, у разі задоволення позовних вимог у цій частині відповідач просить зменшити розмір пені 205   944, 22 грн до 10%, а саме до 20   594, 42 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат відповідач зазначає, що розрахунок позивачем здійснено неправильно, оскільки нарахування повинно здійснюватися не на загальну суму заборгованості, а на складений та підписаний акт кожного місяця.

Відповідачем надано контррозрахунок.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив на позовну заяву

Щодо нарахування пені позивач зазначає, що оскільки останнім днем виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати з охорони від пожеж був 10.02.2021, позивач почав нараховувати пеню з 11.02.2021 по 30.06.2021, тобто з початку несвоєчасного виконання грошових зобов`язань відповідачем і до моменту подачі позовної заяви до суду.  

Крім того, позивач звертає увагу, що 2 Державний пожежно - рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів є пожежно – рятувальним підрозділом зі статусом державної аварійно – рятувальної служби.

Тому, зменшення штрафних санкцій є неможливим, адже при відсутності належного фінансування позивач не в змозі вчасно виплачувати грошове забезпечення, що в свою чергу має негативний вплив на морально-психологічний клімат особового складу та знижує рівень готовності до дій за призначенням підрозділу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

04.02.2021 між Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – відповідач, замовник) та 2 Державним пожежно - рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів (далі – позивач, виконавець) було укладено договір № 47/19/01П про організацію та забезпечення охорони від пожеж (далі – договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується у 2021 році  виконувати Послуги пожежних служб і рятувальних служб код 7525, (Послуги з охорони від пожеж об`єктів Жовтоводського проммайданчнка ДП «СхідГЗК»).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що у порядку та за умови, визначені цим Договором Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець зобов`язується протягом дії   Договору здійснювати охорону від пожеж безпосередньо об`єктів Замовника, що включає:

- організацію та проведення гасіння пожеж, рятування людей на них, надання допомоги в межах, визначених відповідними планами реагування, у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха та проведення аварійно-рятувальних та аварійно - відновлюваних робіт на об`єктах Замовника;

- проведення заходів, спрямованих на попередження виникненню пожеж, та інших профілактичних робіт у цьому напрямку.

Вартість послуг за Договором складає 556 816, 08 грн (п`ятсот п`ятдесят шість тисяч сімсот шістнадцять грн 00 коп) на місяць без урахування ПДВ.

Сума Договору на рік складає 6 681 792, 00 грн (шість мільйонів шістсот вісімдесят одна тисяча сімсот дев`яносто дві грн 00 коп) без урахування ПДВ. Вартість послуг складається Виконавцем на підставі визначених актами чинного законодавства норм на утримання (оплату праці та інші види забезпечення) і підготовку працівників Виконавця, а також утримання 38 ДПРЧ 2 ДПРЗ. визначених відповідними Законами України, актами Верховної Ради України, Президента України. Кабінету Міністрів України, наказами ДСНС України, іншими директивними документами (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору оплата за виконані послуги Виконавцем за цим Договором здійснюється Замовником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі Акту виконаних послуг, що підтверджує факт виконання Виконавцем послуг, передбачених цим Договором і підписаний Замовником і Виконавцем та скріплений їх печатками. Акт наданих послуг за відповідний місяць оформляється Виконавцем не пізніше останнього дня звітного місяця та направляється Замовнику не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним. Оплата здійснюється в безготівковій формі, в національній валюті України (гривня), шляхом перерахування належної до сплати суми грошових коштів на реєстраційний рахунок Виконавця в установах Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 4.2 договору у разі не підписання Замовником Акту  виконаних   послуг і ненадання ним вмотивованої відмови у його підписанні протягом 3 днів з часу отримання цього Акту послуги вважаються прийнятими у псиному обсязі.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що термін виконання послуг січень-грудень 2021 року.

Виконавець організовує згідно з умовами цього Договору охорону від пожеж на об`єктах Замовника, зазначених у Переліку об`єктів ДП «СХІДГЗК». для охорони від пожеж на 2021 рік. (Додаток № 2. який є невід`ємною частиною Договору). Виконавець здійснює надання послуг відповідно штату 38 ДПРЧ 2 ДПРЗ по охороні ДП «СХІДГЗК» м. Жовті Води (Додаток № 1, який є невід`ємною частиною Договору) (пункт 5.2 – 5.3 договору).

В підпункті 6.1.1 пункту 6.1 договору передбачено, що замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати за виконанні роботи.

Відповідно до пункту 7.1 договору порушення умов договору є його не виконання, або неналежне виконання своїх зобов`язань Сторонами, за що передбачено відповідальність згідно чинного законодавства.

Цей договір набуває чинності з 01.01.2021 р та діє до 31.12.2021 р, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1 договору).

Згідно пункту 10.2 договору припинення строку дії договору не звільняє сторін від виконання покладених на них у відповідності до умов цього договору зобов`язань, які не були ними виконані в період дії договору.

На виконання умов договору протягом січня – вересня 2021 року позивач надав послуги з охорони від пожеж об`єктів Жовтоводського проммайданчнка ДП «СхідГЗК», що підтверджується підписаними сторонами без заперечень актами виконання договірних зобов`язань 2 державним пожежно – рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів згідно договору № 47/19/01П від 04.02.2021 (арк. с. 36 – 43, 160 – 162) на загальну суму 5   011   344 грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 1 150   000 грн, що підтверджується копіями виписок від 26.02.2021, 26.03.2021, 02.04.2021, 16.04.2021 та 14.05.2021 в матеріалах справи (арк. 56-60). Несплаченою залишається заборгованість у розмірі 3   861   344 грн.

29.09.2021 між виконавцем та замовником було підписано угоду про розірвання договору № 47/19/01П від 04.02.2021. В якому сторони дійшли згоди про розірвання договору з 01.10.2021.

Також сторонами без будь-яких заперечень та зауважень був підписаний акт звірки розрахунків між ДП «СхідГЗК» та 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області за період з 01.01.2021 по 29.09.2021. За даними якого станом на 29.09.2021 заборгованість відповідача перед позивачем становить 3   861   344 грн (арк. с. 140).

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання з оплати наданих послуг з охорони від пожеж об`єктів Жовтоводського проммайданчнка ДП «СхідГЗК» у період січень-вересень 2021 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 3   861 344 грн. Крім суми основного боргу за надані послуги в розмірі 3 861 344 грн, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 205   944, 22 грн, 3 % річних у розмірі 25   210, 31 грн та інфляційні втрати у розмірі 109   331, 16 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно з частиною 1 статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави (глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення") можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Щодо суми основного боргу

Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором в частині охорони від пожеж об`єктів Жовтоводського проммайданчнка ДП «СхідГЗК» на загальну суму 5   011 344 грн, які останнім прийняті без заперечень та зауважень. Наведене є підставою виникнення у відповідача зустрічного зобов`язання з оплати цих послуг.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на умови пункту 4.1 договору строк виконання відповідачем зобов`язання з повного розрахунку за передбачені договором послуги є таким, що настав.

Відповідач частково сплатив заборгованість за надані послуги у сумі 1 150   000 грн, що підтверджується копіями виписок від 26.02.2021, 26.03.2021, 02.04.2021, 16.04.2021 та 14.05.2021 в матеріалах справи (арк. 56-60).

Статтею 629 Цивільного кодексу   встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з положеннями частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач факту надання йому позивачем послуг за договором на суму 3   861 344 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) не заперечив та не спростував; своїх зобов`язань за договором з повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг не виконав, чим порушив умови договору та вимоги закону.

Статтями 598, 599 Цивільного кодексу України   передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем боргу за наданні послуги у розмірі 3   861 344 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). Тому вимога про стягнення основного боргу у розмірі 3   861   344 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо суми пені

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України   передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Посилаючись на те, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати наданих послуг, позивач заявив до стягнення ДП "СхідГЗК" 205 944, 22 грн пені, яка розрахована виходячи зі ставки у розмірі 0,1 відсотка від вартості наданих послуг.

Як на підставу позовних вимог у цій частині позивач посилається на статтю 231 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до положення 2 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.05.2013 № 301 (у редакції наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 08.02.2018 № 95) він є пожежно-рятувальним підрозділом зі статусом державної аварійно-рятувальної служби.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України   штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З наведених вище положень Господарського кодексу України вбачається, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Відповідно до частин 1, 2 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З аналізу положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Так, частина 2 статті 231 Господарського кодексу України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Крім того, суд зазначає, що розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливості сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.

Отже, зважаючи на те, що вимоги позивача про стягнення пені за порушення грошового зобов`язання викладені з посиланням на частину 2 статті 231 Господарського кодексу України, яка передбачає відповідальність за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, а умовами договору не встановлено розміру пені за порушення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 205 944, 22 грн.

З наведених вище підстав суд також вважає необґрунтованим визначення позивачем розміру пені (0,1 відсотка) на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до   статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 25 210, 31 грн за загальний період з 11.02.2021 по 30.06.2021 та інфляційних втрат у розмірі 109 331 грн за той самий період.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд зазначає, що він є неправильним.

Позивачем не враховано того факту, що послуги були надані в різний період та оформлені відповідно різними актами виконання договірних зобов`язань. Тобто нарахування штрафних санкцій мають розраховуватися за кожним актом окремо, адже строки виконання відповідачем зобов`язання з повного розрахунку за передбачені договором послуги є розбіжними.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що нарахування мають відбуватися за наступними періодами:

за актом від 31.01.2021:

- з 11.02.2021 по 25.02.2021 у сумі 686, 49 грн;

- з 26.02.2021 по 25.03.2021 у сумі 1051, 30 грн (26.02.2021 здійснено часткову оплату);

- з 26.03.2021 по 02.04.2021 у сумі 147, 76 грн (26.03.2021 здійснено часткову оплату);

- з 02.04.2021 по 15.04.2021 у сумі 65, 38 грн (16.04.2021 здійснено повний розрахунок);

за актом від 28.02.2021:

- з 11.03.2021 по 15.04.2021 у сумі 1 647, 57 грн (16.04.2021 здійснено частковий розрахунок);

- з 16.04.2021 по 13.05.2021 у сумі 836, 85 грн (14.05.2021 здійснено повний розрахунок);

за актом від 31.03.2021:

- з 11.04.2021 по 13.05.2021 у сумі 1 510, 27 грн (14.05.2021 здійснено частковий розрахунок);

- з 14.05.2021 по 30.06.2021 у сумі 2 053, 27 грн.

за актом від 30.04.2021:

- з 11.05.2021 по 30.06.2021 у сумі 2 334, 05 грн.

за актом від 31.05.2021:

- з 11.06.2021 по 30.06.2021 у сумі 915, 31 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 11 248, 25 грн. У позовних вимогах про стягнення 3% річних у розмірі 13 962, 06 грн слід відмовити.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дослідженням здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наявність помилок у визначенні періодів нарахування цих втрат.

Тому наданий відповідачем контррозрахунок визнається судом обґрунтованим.

Отже, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 43 998, 21 грн. У позовних вимогах про стягнення інфляційних втрат у розмірі 65 332, 79 грн слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до   статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 58   748, 86 грн.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1   статті 4 Закону України "Про судовий збір"   встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2   статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до   статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270 грн.

Отже позивач мав сплатити судовий збір за розгляд даної справи у розмірі 63 027, 44 грн (майнова вимога із загальною сумою стягнення 4 201 829, 31 грн).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 57 920, 16 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 10.08.2021 № 539 та від 09.11.2021 № 813 (арк. с. 10, 159).

Тобто, позивачем здійснено сплату судового збору у розмірі меншому ніж встановлено чинним законодавством на 5 107, 28 грн.

А тому, судовий збір у розмірі 5 107, 28 грн підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Горобця, буд. 1; ідентифікаційний код 08681755) суму основного боргу в розмірі 3   861 344 грн, інфляційні втрати в розмірі 43 998, 21 грн, 3 % річних у розмірі 11 248, 25 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 58   748, 86  грн.

Стягнути з 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Горобця, буд. 1; ідентифікаційний код 08681755) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/ 22030101, код ЄДПРОУ отримувача: 37988155, рахунок отримувача UA198999980313171206083004629, назва банку: Казначейство України, код банку (МФО) 899998, код   класифікації доходів бюджету   22030106) судовий збір у розмірі 5   107, 28 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено  17.01.2022

Суддя                                                                                                         В.І. Ярошенко