У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
03 лютого 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого – судді - Бородіна М.М.,
суддів: - Гальянової І.Г.,
- Ларенка В.І.,
при секретарі - Сватенко А.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2008 році ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись у суд із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог послались на те, що 31 березня 2008 року сталось залиття їх квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до складеного акту залиття квартири сталось з вини сусіда, який мешкає в квартирі АДРЕСА_2 - ОСОБА_8, та який спочатку обіцяв відшкодувати матеріальні збитки, а потів почав уникати зустрічей.
Вказали, що на початку квітня 2008 року ними було запрошено майстрів з ремонту, які оцінили матеріальні збитки приблизно у 8000 – 10000 грн.
Зазначили, що звернувшись до дільниці № 22 КП «Жилкомсервіс» з проханням визначити розмір спричиненої шкоди та скласти відповідний документ, їм було повідомлено про відсутність такого спеціаліста та роз’яснено їх право на звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди зазначили, що вона виражається в душевних хвилюваннях, пов'язаних з пошкодженням їх майна, тривалий час вони були позбавлені можливості комфортного користуватися своїм жилим приміщенням, внаслідок чого погіршилось їх самопочуття, непорядна поведінка ОСОБА_8 принижує їх честь та гідність.
З цих підстав просили стягнути з ОСОБА_8 матеріальні збитки спричинені залиття їх квартири в сумі 10 000 грн, моральної шкоди в сумі 10 000 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1250 грн.
У судовому засіданні суду першої інстанції, позивачі підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, оскільки не вважає себе винним у залитті квартири сусідів.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_7 матеріальну шкоду, спричинену внаслідок залиття в сумі 8054.00 грн., моральну шкоду в сумі 1500,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1250.00 грн., витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи № 5453/9325 від 27.10.2009 в сумі 1532 грн., а всього 12336,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір розмірі 123.36 грн. в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справу в сумі 30,00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 цього Кодексу розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Статтею 60 наведеного Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищення або пошкодження речі. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або у більшому розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1167 передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розглядаючи даний спір, суд першої інстанції повно та об’єктивно дослідив обставини справи, надані докази, дав їм належну правову оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Задовольняючи вимоги позивачів частково, суд першої інстанції виходив з їх доведеності, з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів, а в частині моральної шкоди з урахуванням вимог розумності та справедливості.
Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає правильним і зробленим у відповідності із зібраними по справі доказами виходячи з наступного.
В суді першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31 травня 2008 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1, в якій мешкають на відповідних правових підставах: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Причиною залиття квартири, згідно складеного акту відповідальними працівниками житлової організації від 31 травня 2008 року, є неякісне виконання робіт у вище розташованій квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 14).
З матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 прописан один чоловік – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.08.2007 року, спадкодавцем ? частини майна гр. ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, є його син – ОСОБА_3, який мешкає за вище вказаною адресою (а.с. 12, 132).
Із висновку судової будівельно – технічної експертизи за №5453/9325 від 27.10.2009 року, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса вбачається, що завдана шкода позивачам складає - 8054, 00 грн. (а.с. 66 – 77).
Цей висновок експерта був досліджений у судовому засіданні, та колегія суддів вважає його таким, що узгоджується як з матеріалами справи, так із нормами діючого законодавства і не викликає сумніву стосовно розміру спричиненої майнової шкоди.
Таким чином, колегія судів вважає, що факт залиття квартири позивачів з вини ОСОБА_3 мав місце і вказана обставина зафіксована актом, який відповідно до статей 57 - 59 ЦПК України є належним та допустимим доказом, на підтвердження факту залиття відповідачем квартири позивачів, а його винність у судових засіданнях районного, а також у суді апеляційної інстанції, не спростована.
Доводи апеляційної скарги відносно неправомірності дій житлової організації при складанні вищевказаного акту та невідповідність його за формою, передбаченою Правилами утримання жилих будинків та прибудинкової території є надуманими та направленими на звільнення відповідача від відповідальності по відшкодуванню шкоди спричиненої залиттям квартири.
Недостовірність викладених в акті відомостей відповідачем не доведено, доказів з цього приводу не подано.
Що стосується відшкодування моральної (немайнової шкоди) то суд, розглянувши справу виходив із засад розумності та справедливості, згідно з вимогами ст.1167 ЦК України. За змістом зазначеної статті та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі (особам), права якої (яких) були безпосередньо порушені протиправними діями інших осіб.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано заявлену позивачами суму моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. зменшив до 1500 грн.
Судові витрати, вирішено судом відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, в тому числі витрат на правову допомогу в сумі 1250 грн., які підтверджено документально (а.с. 38).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права і відповідає матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 315, 317, 319 України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: