нп 6/490/252/2021                                                               Справа  № 490/9553/14-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року  Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі – Волошиній Я.І.,

без участі сторін,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву Акціонерного Товариства "Державний Ощадний Банк України» про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню по цивільній справі № 490/9553/14-ц, виданий 19.04.2018 року про стягнення на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України» з ОСОБА_1 заборгованість за договором про іпотечний кредит від 10.10.2007 року № 767,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2020 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню по справі № 490/9553/14-ц, виданий 19.04.2018 року про стягнення на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України» з ОСОБА_1 заборгованість за договором про іпотечний кредит від 10.10.2007 року № 767. Подану заяву обґрунтовує тим, на виконання заочного рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 21.12.2017 року по справі № 490/9553/14-ц та з урахування постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 16.02.2018 року видано виконавчий лист від 19.04.2018 року. Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року касаційна скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задоволена частково. Постанова Апеляційного суду Миколаївської області від 16.02.2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 20 846,45 дол.США заборгованості за процентами за кредитом та 214 285,69 грн. пені скасовано, у позові ПАТ "Державний ощадний банк України" у цій частині відмовлено; постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 16.02.2018 року в частині визнання загальної суми заборгованості за кредитним договором і стягнення витрат зі сплати судового збору змінено; зменшено загальну суму заборгованості за договором про іпотечний кредит від 10 жовтня 2007 року №767, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" до 43 339,78 дол.США, а також зменшено розмір витрат зі сплати судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" до 15 037,39 грн.

Ухвалою від 09.03.2021 року заяву АТ «Державний Ощадний Банк Україна» про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню повернуто позивачу на підставі ч.5 ст. 185 ЦПК України.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22.04.2021 року ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.03.2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Черенкову Н.П.

Ухвалою від 17.05.2021 року відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи №490/9553/14-ц за заявою АТ «Державний Ощадний Банк Україна» про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

26.05.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою суду від 27.05.2021 року заяву прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином. Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи без участі заявника та його представника. Заяву підтримують в повному обсязі.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду заяви повідомлялася належним чином.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, що рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 21 грудня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний  ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління  АТ "Ощадбанк" заборгованість за договором  про іпотечний кредит  № 767  від 10.10.2007 року у розмірі 61 468,65 доларів США,  (еквівалентно 1 332 025,64 грн.,), що складається  із заборгованості  по кредиту в сумі 43 339,78 доларів США (еквівалентно 940 039,83грн.), заборгованості  за відсотками у розмірі 18 088,87 доларів США ( еквівалентно 391 985,81 грн.), а також пеню в сумі  30 289,07 грн. У задоволенні позовних  вимог щодо стягнення заборгованості за комісією- відмовлено. У задоволенні вимог до ОСОБА_3 – відмовлено у зв`язку з припиненням права  кредитора  на задоволення своїх  вимог за рахунок поручителя. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління  АТ "Ощадбанк" судові витрати в сумі  8 000 грн.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 16 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Державного ощадного банку України" задоволено частково. Рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 21 грудня 2017 року змінено. Стягнуто з з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за договором про іпотечний кредит №767, укладеним 10.10.2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі керуючого філією Кривоозерським відділенням Ощадного банку №3161, правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 в розмірі 64 186,23 дол.США, що складається із: 43 339,78 дол.США заборгованості по кредиту, 20 846,45 дол.США заборгованості за процентами за користування кредитом, а також 214 285 грн. 69 коп. пені і 30 401 грн. 65 коп. судового збору. Рішення в частині відмови у задоволенні позову в частині стягнення комісії та відмови в позові, заявленому до ОСОБА_3 , залишено без змін.

19.04.2018 року видано виконавчий лист по справі № 490/9553/14.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 16.02.2018 року у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 20 846,45 дол.США заборгованості за процентами за кредитом та 214 285,69 грн. пені - скасовано, у позові ПАТ "Державний ощадний банк України" у цій частині - відмовлено. Постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 16.02.2018 року у частині визначення загальної суми заборгованості за кредитним договором і стягнення витрат зі сплати судового збору - змінено. Зменшено загальну суму заборгованості за договором про іпотечний кредит від 10.10.2007 року №767, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" до 43 339,78 дол.США. Зменшено розмір витрат зі сплати судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" до 15 037,39 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 20.08.2020 року заяву АТ "Державний ощадний банк України" про визнання виконавчого документа таким, що частково не підлягає виконанню - залишено без руху.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року заяву АТ «Державний Ощадний Банк Україна» про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню - повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 15.04.2021 року скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), зацікавлена особа - Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" в особі Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» на дії та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні № 56289983 – залишено без розгляду.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22.04.2021 року апеляційну скаргу представника АТ "Державний ощадний банк України" задоволено. Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 09.03.2021 року скасовано, матеріали заяви АТ «Державний Ощадний Банк Україна» про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню направлено до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою від 17.05.2021 року відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи №490/9553/14-ц за заявою АТ «Державний Ощадний Банк Україна» про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню.

Постановою державного виконавця від 02.05.2018 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа - ВП № 56289983.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Статтею 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Підстави для цього зазначені у ч.2 ст.432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо:

а) його було видано помилково;

б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою;

в) з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1,2 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява Товариства "Державний Ощадний Банк України» про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню по цивільній справі № 490/9553/14-ц, виданий 19.04.2018 року про стягнення на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України» з ОСОБА_1 заборгованість за договором про іпотечний кредит від 10.10.2007 року № 767 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.259-261 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства "Державний Ощадний Банк України» про визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає виконанню по цивільній справі № 490/9553/14-ц, виданий 19.04.2018 року про стягнення на користь ПАТ «Державний Ощадний Банк України» з ОСОБА_1 заборгованість за договором про іпотечний кредит від 10.10.2007 року № 767 - задовольнити.

Визнати виконавчий лист №490/9553/14, виданий 19.04.2018 року Центральним районним судом м.Миколаєва на підставі рішення про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з ОСОБА_1 заборгованості за договором про іпотечний кредит від 10 жовтня 2007 року №767, таким, що частково не підлягає виконанню, а саме: в частині сплати 20 846,45 дол.США заборгованості за процентами за кредитом та 214 285,69 грн. пені, а також в частині сплати судового збору в сумі 15 364,26 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

         Суддя                                                                О. А. Гуденко