Справа №2о-1,07

РІШЕННЯ

ІМ"ЯМ     УКРАЇНИ

З квітня 2007 року   Лисянський районний суд Черкаської області в складі: головуючої - судді    Добриднюк Н.О.

при секретарі                      Колосовській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за заявою ОСОБА 1 про встановлення факту кульвого поранення під час Великої Вітчизняної війни, що призвело до  встановлення інвалідності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА 1 звернувся до суду із заявою про встановленн факту кульового поранення, що призвело до встановлення інвалідності. Підтримавши заяву в судовому засіданні заявник пояснив, що протягом січня-лютого 1944 року, під час проведення Корсунь-Шевченківської військової операції він разом з дорослим населенням с.Почапинці Лисянського району надавав посильну допомогу радянським військам, доставляючи боєприпаси та поштові повідомлення, про що свідчить надання йому статусу учасника війни. Приблизно в першій декаді лютого 1944 року під час обстрілу він отримав п"ять кульових поранень в різні частини обох нижніх кінцівок. Він проходив курс лікування в зв"язку з отриманими пораненнями, але документи, які б підтверджували даний факт не збереглися. Протягом 60-70 років в нього розвивався та прогресували у вигляді остеохондрозу поясничного відділу хребта та деформація ядриці правої сторони тазобедрового суглобу. Після неодноразових лікувань вказаних хвороб в лютому 1986 року згідно рішення ЛКК його було визнано інвалідом 2 групи загального захворювання, яким він залишається і до даного часу. Факт отримання ним кульових поранень в лютому 1944 року можуть підтвердити свідки ОСОБА 2 та ОСОБА 3 На підставі викладеного просить встановити факт кульового поранення, одержаного ним в лютому 1944 року, що призвело до встановлення інвалідності.

Вислухавши заявника, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до часткового задоволення з слідуючих підстав.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА 2 та ОСОБА 3 пояснили, що в січні-лютому 1944 року, під час Корсунь-Шевченківської битви, ОСОБА 1, якому на той час було лише 12 років, разом з іншими жителями с. Почапинці, надавав посильну допомогу радянським військам, доставляючи боєприпаси та поштові повідомлення, носити снаряди, які скидали парашутами з літаків, і під час одного з обстрілів отримав п'ять кульових поранень і вони доправляли його в лікарню.

Із висновків експерта НОМЕР_1 від 19.06.2006 року та НОМЕР_2 від 01.09.2006 р. вбачається, що рубці, які маються у ОСОБА 1 на правому бедрі і лівій гомілці свідчать, що в минулому мало місце вогнепальне поранення, дане поранення могло виникнути в період Великої Вітчизняної війни, можливо в 1944 році.

Вищенаведене свідчить, що дійсно ОСОБА 1 отримав кульове поранення в роки Великої Вітчизняної війни, а тому необхідно встановити йому факт кульового поранення під час Великої Вітчизняної війни.

Що стосується причинного зв"язку між одержаними ОСОБА 1 кульовими пораненнями та наявністю його захворювань, що призвели до встановлення інвалідності, то вказане питання необхідно залишити без розгляду в зв"язку з відсутністю пенсійної справи і неможливості висновку експертизи з даного питання.

На підставі викладеного та керуючись 5, 57, 58,60,107, 212,213,214,215,218, 234, 256 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

 Встановити факт кульового поранення ОСОБА 1   під час Великої Вітчизняної війни.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.