справа № 208/1371/20

№ провадження 1-кп/208/138/22

УХВАЛА

01 липня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:  головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,

у відкритому судовому засіданні, розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого середню освіту, мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

                                                                       ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, яке аргументовано тим, що ОСОБА_9 не має міцних соціальних зв`язків, на стадії досудового слідства знаходився у розшуку, що свідчить про ризик переховування від суду задля уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення. ОСОБА_9 особисто знайомий зі свідками по справі, а отже використовуючи факт знайомства може незаконно на них впливати з метою зміни показань. Зазначене вказує на існування ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Потерпіла підтримала думку прокурора.

            Захисник ОСОБА_10 просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_9 на менш суворий, зазначивши про недоведеність перебування ОСОБА_9 у розшуку. ОСОБА_9 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце мешкання. Забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків цілком можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Обвинувачений підтримав думку захисника. Зазначив, що після подій які розглядаються, до нього надійшли погрози його життю від батька загиблого та він побоювався їх втілення.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що у даному випадку, доводи про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер протии Австрії» та «Вемгофф протии Німеччини» 

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також ЄСПЛ визнав, що враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати про існування такого ризику.

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено. Суд, також вважає, необґрунтованими твердження захисника про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом обрання йому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, та вони не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, особи обвинуваченого ОСОБА_9 , який  обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, не має реєстрації місця мешкання, міцних соціальних зв`язків, знаходячись на волі може незаконно впливати на свідків по справі. На думку суду, перебуваючи на свободі ОСОБА_9 може ухилитись від суду з огляду на міру покарання яка загрожує йому у разі визнання винним, перешкодити судовому розгляду іншим чином, і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України,  не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 331, 350 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, - продовжити, строком до 28 серпня 2020 року

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

            Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через райсуд, протягом 7-ми днів з дня його проголошення.        

Суддя                                                                                         ОСОБА_1