ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/150/22 Справа № 202/7434/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року                                                        м. Дніпро

       Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

       головуючого судді                 ОСОБА_2

       суддів                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

       за участю секретаря

судового засідання                 ОСОБА_5

       прокурора                                 ОСОБА_6

       підозрюваного                         ОСОБА_7

захисника         ОСОБА_8

потерпілого         ОСОБА_9

представника потерпілої         ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України , -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу були відсутні відомості щодо стану здоров`я потерпілих, щирого каяття, добровільного відшкодування збитків потерпілим, а тому було прийнято рішення про доцільність застосування до ОСОБА_7 саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначає, що до матеріалів клопотання додано документи на підтвердження добровільного відшкодування збитків потерпілій ОСОБА_12 , також взято до уваги думку потерпілого ОСОБА_9 , який просив змінити запобіжний захід на більш м`який та участь підозрюваного у житті потерпілих у вигляді матеріальної допомоги, його щире каяття, що свідчить про те, що ризики, існування яких було перевірено слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_7 зменшилися.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання .

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею не враховано, що ризики, які брались до уваги при застосуванні запобіжного заходу не зменшились і продовжують існувати; кримінальне провадження досі перебуває на стадії досудового розслідування

Вказує, що не зважаючи на обмеження, покладені ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_13 порушив покладені на нього обов`язки, що підтверджується зібраним матеріалом.

Також зазначає, що оскаржуване судове рішення є немотивованим, оскільки слідчий суддя не навів у ньому належні і достатні мотиви для висновку про достатність обраного запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного і навпаки, не спростував доводи прокурора про таку недостатністью

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримала апеляційну скаргу і з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити.

Захисник та підозрюваний просили залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника, її доводи вважали безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просили залишити її без змін.

Потерпілий ОСОБА_9 та представник потерпілої — адвокат ОСОБА_10 підтвердили обставини клопотання захисника, вважали за можливо застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000859 від 26 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України.

26 листопада 2021 року о 20-00 годині ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 27 листопада 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

29 листопада 2021 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 20 год. 00 хв. 23 січня 2022 року.

28 грудня 2021 року захисник ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

30 грудня 2021 року за наслідками розгляду клопотання захисника ОСОБА_8 слідчий суддя дійшов висновку про можливість його задоволення, так як на його переконання саме такий запобіжний захід буде достатнім у кримінальному провадженні та гарантуватиме виконання покладених на ОСОБА_7 процесуальних обов`язків.

Однак, з даним рішенням слідчого судді погодитись не можна зважаючи на наступне.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування і можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або спосіб його виконання. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Так, обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу підозрюваному  ОСОБА_7  сторона захисту посилалась, зокрема на те, що на даний момент, на думку сторони захисту, виконані майже в повному обсязі усі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні за ч. 3 ст.286 КК України; потреби в застосуванні саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою на даний час немає, а тому необхідно його змінити на більш м`який запобіжний захід.  ОСОБА_7  в ході досудового розслідування активно сприяв розкриттю злочину та допомагав слідству; підозрюваний ОСОБА_7 одружений та у нього на утриманні знаходиться мати похилого віку, він має постійне місце проживання, зареєстрований за місцем проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає в повному обсязі та має намір відшкодувати завдану шкоду потерпілим, на даний час вже перерахував потерпілій стороні грошові кошти на поховання.

В свою чергу, апеляційний суд зазначає, що на даний час відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , оскільки він обирався не тільки з урахуванням тяжкості злочину, але й особи обвинуваченого та певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте на даний час розгляд справи не розпочато.

Така позиція апеляційного суду виходить встановленої КПК процедури отримання показань від свідків та потерпілих, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків чи потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Крім того, слідчий суддя, при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вірно встановив наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України зазначивши, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Апеляційний суд також виходить з того, що ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності ( Becciev v.Moldova п. 58).

Хоча національний суд має певну свобод розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Суомінен проти Фінляндії п. 36).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 , резонансу у суспільстві та особи підозрюваного, колегія суддів вважає, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати на теперішній час.

При апеляційному перегляді встановлено, що єдиною підставою, для зміни запобіжного заходу яка передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов`язків, сторона захисту зазначає, те, що ОСОБА_7 має намір відшкодувати завдану шкоду потерпілим, на даний час вже перерахував потерпілій стороні грошові кошти на поховання, та допомагає в лікуванні потерпілим.

В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_7 ніде не працює, а матеріальну допомогу потерпілим відшкодовував під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за допомогою своєї сім`ї.

На думку апеляційного суду, відшкодування потерпілим шкоди сім`єю ОСОБА_7 та враховуючи те, що останній ніде не працює, не свідчить про зменшення чи відсутність визначених ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків чи потерпілих в даному кримінальному провадженні.

Таким чином, обставини на які посилається сторона захисту, як на підставу зміни запобіжного заходу на більш м`який не свідчать про зменшення встановлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу (пункт 2 частини 3 статті 407 КПК).

Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (пункти 2 частини 1 статті 409 КПК). Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо серед іншого суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (пункт 2 частини 1 статті 411 КПК).

Слідчий суддя помилково прийшов до висновку про зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та доцільності зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 на домашній арешт.

Таким чином, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу слідчого судді слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 200, 309, 376, 404, 405, 407, 422 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_11 – задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2021 року про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 — скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного про зміну запобіжного заходу — відмовити.

Підозрюваного ОСОБА_7 взяти під варту в залі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

                ОСОБА_2         ОСОБА_3 ОСОБА_14