Справа № 127/6148/20

Провадження № 2/127/1000/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2022 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Першої вінницької державної нотаріальної контори про зміну черговості та одержання права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв, внесення змін до записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі - продажу та стягнення витрат на поховання, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну черговості та одержання права на спадкування, скасування свідоцтв та рішень про реєстрацію права власності, стягнення витрат на поховання.

Ухвалою суду від 13.05.2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

09.07.2020 р. представник позивача надала суду заяву про зміну предмету позову з уточненнями позовних вимог. Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - тітка ОСОБА_2 та двоюрідна тітка ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2019 р. у справі № 127/15052/18 встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 28.02.2020 р. державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори видано ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , а саме на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 за реєстровим № 4-663 та № 4-666. 25.03.2020 р. приватним нотаріусом ВМНО Скутельник І.А. посвідчено за реєстровим № 1720 договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 була особою в безпорадному стані, потребувала постійного стороннього догляду. ОСОБА_1 протягом тривалого часу, а саме з 2011 року доглядала, забезпечувала потреби ОСОБА_4 , лікувала та поховала її за власні кошти. Просить змінити черговість та визнати право на спадкування з спадкоємцем другої черги - ОСОБА_2 , визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом та внести до них зміни в частині розміру частки у спадщині, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 в частині продажу Ѕ частки квартири, внести зміни до записів про право власності, стягнути витрати на поховання.

16.07.2020 р. ухвалою суду прийнято до провадження заяву представника позивача адвоката Кашпрук О.В. про зміну предмету позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Першої вінницької державної нотаріальної контори, про зміну черговості та одержання права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв, внесення змін до записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі продажу та стягнення витрат на поховання.

16.07.2020 р. ухвалою суду залучено до участі в цивільній справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .

16.07.2020 р. ухвалою суду зобов`язано приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інну Анатоліївну надати суду належним чином завірені матеріали нотаріальної справи до договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_4 , посвідченого 25.03.2020року, за реєстровим № 1720.

20.07.2020 р. ухвалою суду зобов`язано Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 надати суду для огляду в судовому засіданні та проведенні експертизи оригінал амбулаторної картки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» надати суду для огляду в судовому засіданні та проведенні експертизи оригінали медичних документів (історію хвороби та документи що стосувались діагнозу, проведених медичних досліджень, призначень лікаря, призначених медичних препаратів), щодо хворої ОСОБА_4 за час перебування її у неврологічному відділенні в період з 05.12.2017 по 13.12.2017.

29.10.2020 р. ухвалою суду задоволено клопотання позивачки та представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Чернилевської Р.В. про виклик свідків та закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кашпрук О.В. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Чернілевська Р.В. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовної вимоги про стягнення витрат на поховання, в решті позовних вимог просила відмовити з підстав, викладених у відзиві від 16.07.2020 року (Т.1а.с.195-198 ).

Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Білан В.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, в судових дебатах не заперечував проти задоволення позовної вимоги про стягнення витрат на поховання, в решті позовних вимог просив відмовити.

Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи та поклався на думку суду в питання задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1 , виданим Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 19 грудня 2017 року ( Т. 1 а.с.8).

Згідно довідки від 11.06.2018 р. № 1892/02-14 державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори Прокопенко А.Л. повідомлено, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа № 20/2018; спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли племінниця ОСОБА_2 та племінниця ОСОБА_1 ; відомостей про інших спадкоємців немає ( Т. 1 а.с.10).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2019 р. у справі № 127/15052/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, залишеним постановою Вінницького апеляційного суду від 20.02.2020 р. в цій частині без змін, встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (матір ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є двоюрідними сестрами) ( Т. 1 а.с. 34-44).

А отже позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею п`ятої черги (ч. 1 ст. 1265 ЦК України).

Згідно рішення ЛКК Міської поліклініки м. Вінниці № 3 за № 87/2 від 21.06.2007 р. ОСОБА_4 встановлено діагноз коксартроз зліва ІІІ ступеня, вкорочення лівої кінцівки на 3-4 см ( Т. 1 а.с. 12).

Згідно довідки Вінницької МСЕК від 02.10.2007 р. ОСОБА_4 встановлено безтерміново 1 групу інвалідності та підтверджено 80% втрати професійної працездатності, визначено потребу в санаторному лікуванні з супроводом, ортопедичному взутті та сторонньому постійному догляді.

В амбулаторній картці на ім`я хворого ОСОБА_4 в Комунальному закладі «ЦПМСД № 6» містяться записи лікаря від 19.06.2007 року: ходить за допомогою двох милиць, значно припадає на ліву кінцівку, рухи в лівому кульшовому суглобі значно обмежені з болем; та від 16.01.2014 р.: скарги на сильні болі в лівому кульшостегновому суглобі, суглобах кістей рук, плечових суглобах, головокружіння, загальну втому, нездужання.

У 1960 р. перенесла перелом в лівому суглобі ноги, в 2012 р. - перелом лівого стегна, перенесла перелом на правій руці; ліва нога коротша на 8 см ( Т. 2 а.с. 158-160).

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення МКЛ «ШМД м. Вінниці» від 13.12.2017 р. ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні з 05.12.2017 р. по 13.12.2017 р. з діагнозом інфаркт мозку неуточнений з гіпертензією, ГПМК за ішемічним типом в басейні правої середньо-мозкової артерії з геморагічним просяканням на ґрунті гіпертонічної хвороби 3 ст. та церебрального атеросклерозу, лівобічної геміплегії, хронічною ішемічною хворобою серця неуточненою з гіпертензією, гіперглікемією неуточненою ( Т. 1 а.с.14).

Згідно довідки про причину смерті № 386 від 19.12.2017 р. ОСОБА_4 , померла у віці 86 років від хронічної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби ІІІ ступеня, дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ступеня.

Згідно акту без номеру від 06.07.2018 р., складеного та затвердженого комісією працівників ТОВ «ЖЕО» зі слів сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . ОСОБА_1 до дня смерті ОСОБА_4 допомагала їй, готувала їжу, годувала її, купувала необхідні речі, оплачувала лікування в лікарні, відвідувала її, купувала необхідні речі, оплачувала лікування в лікарні, сплачувала комунальні послуги з кінця 2011 р. Зі слів сусідів ОСОБА_4 вказувала, що з рідних у неї лише племінниця - ОСОБА_1 , і що вона її доглядає, піклується, стежить за здоров`ям і побутом (Т.1 а.с.16).

Згідно акту № 7881 від 26.12.2017 р. складеного комісією ТОВ «ЖЕО» зі слів сусідів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_4 постійно проживала на день смерті з ОСОБА_1 і вела спільне господарство ( Т. 1 а.с.17).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2019 р. у справі № 127/12954/18 за позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Перша вінницька державна нотаріальна контора, за участі Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визнання недійсною заяви про скасування заповіту відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсною заяви від 12.07.2016 р. ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування заповіту від 23.10.2015 р. за реєстровим № 1-2005 ( усе майно заповідано ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в рівних частках). В описовій частині рішення суду зазначено, що позов ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 мотивований тим, що з травня 2000 р. по травень 2010 року вони проживали в квартирі АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_4 .. В цей період батько ОСОБА_10 разом з дітьми ОСОБА_9 та ОСОБА_11 та дружиною доглядали за ОСОБА_4 , допомагали по господарству, оплачували комунальні послуги за неї, забезпечували продуктами та всім необхідним для проживання ( Т. 1 а.с.24-28).

Згідно довідки КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. Акад. О.І. Ющенка ВОР» від 16.03.2020 р. № 88 ОСОБА_1 , молодша медична сестра (буфетниця), перебувала у відпустці без збереження заробітної плати 8 календарних днів з 15.12.2017 року по 22.12.2017 р. (Т. 1 а.с.146).

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 вбачається, що ОСОБА_1 мала стабільний дохід за період часу з 01.01.2011 р. по 31.12.2017 року (Т. 1 а.с.143-145).

Згідно виписки АТКБ «ПриватБанк» від 06.05.2020 р. ОСОБА_1 отримувала грошові перекази від ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за період часу з 10.02.2014 р. по 09.04.2015 р. у розмірі 7000,0 доларів США та 12000, 0 російських рублів ( Т. 1 а.с.147-148).

На а.с. 45 Т. 1 квитанції та чеки про придбання медичних препаратів та ліків за 06.12.2020 р. та 08.12.2020 р.

На а.с. 65 Т.1. письмові документи, що підтверджують витрати на поховання та організацію поминального обіду померлої ОСОБА_4 , понесені ОСОБА_1 .

В матеріалах спадкової справи № 20/2018 до майна померлої ОСОБА_4 міститься копія довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головікіною Я.В. за реєстровим № 1240 21.03.2018 р. з строком дії три роки (до 21.03.2021 р.), якою ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_14 оформити спадкові права після смерті ОСОБА_4 та отримати свідоцтва про право на спадщину на будь-яке нерухоме майно; зареєструвати майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 з правом отримання правовставновчих документів та документів, що підтверджують реєстрацію права власності на нерухоме майно (Т. 1 а.с.86).

28.02.2020 р. державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , а саме на квартиру АДРЕСА_4 за реєстровим № 4-663 ( Т. 1 а.с.114).

28.02.2020 р. Першою вінницькою державною нотаріальною конторою видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 за реєстровим № 4-666 (Т.1 а.с 116).

В той же день право власності на вищезазначені квартири було зареєстровано за ОСОБА_2 , що доводиться інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.03.2020 р. ( Т. 1 а.с. 19-23).

25.03.2020 р. приватним нотаріусом міського нотаріального округу Скутельник І.А. посвідчено за реєстровим № 1720 договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 . В цей же день приватним нотаріусом зареєстровано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_3 , що доводиться інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.04.2020 р. ( Т. 1 а.с. 139-141, Т. 2 а.с. 2-3).

08.04.2020 р. згідно постанови про арешт майна Замостянського відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) накладено арешт на квартири за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 , що доводиться інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.04.2020 р. та постановою про закінчення виконавчого провадження № 61755357 від 08.04.2020 р. з примусового виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.04.2020 р. у справі № 127/6148/20 про накладення арешту.

Згідно інформації від 06.08.2020 р. № 100, наданої виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області, відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 у відділі реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Обухівської міської ради не значяться. ( т. 2 а.с. 135).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 23.09.2020 р. № 45282 ОСОБА_3 з 23.09.2020 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . ( Т. 2 а.с.180).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 23.09.2020 р. № 45280 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 23.09.2020 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ( Т. 2 а с. 182).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 12.10.2020 р. № 49289 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 12.10.2020 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ( Т. 2 а.с. 181).

Згідно листа від 26.05.2020 р. № К-17а/2/232/01-20 Київського відділення поліції ВВП ГУ НП у Вінницькій області вбачається, що 02.03.2020 р. ОСОБА_12 звертався до лінії «102» та повідомив, що невідомі особи виломлюють двері квартири по АДРЕСА_3 (Т. 1 а.с. 142).

Всі допитані в судовому засіданні свідки повідомили, що ОСОБА_4 жила на другому поверсі будинку без ліфта, станом на 2010 р. вона пересувалась за допомогою двох милиць лише по квартирі АДРЕСА_4 , вийти з будинку самостійно вона не могла.

Свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 повідомили, що до 2010 р. за ОСОБА_4 доглядав ОСОБА_10 , який проживав з родиною у квартирі АДРЕСА_2 , належній ОСОБА_4 ; також свідки повідомили, що їм відомо про конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 щодо припинення його права користування вищезазначеною квартирою; після виїзду родини ОСОБА_9 з квартири, належної ОСОБА_4 , вона була у недоглянутому стані, просила у сусідів їжу та допомогу у вирішенні питань побуту; з 2011 року за ОСОБА_4 починає доглядати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_12 ; з 2014 р. родина ОСОБА_1 переїжджає до квартири АДРЕСА_5 , належної ОСОБА_4 ; після того, як ОСОБА_1 почала доглядати ОСОБА_4 , вона була не голодною, доглянутою, в квартирі прибрано; племінницю ОСОБА_4 - відповідачку ОСОБА_2 свідки не знають і ніколи не бачили.

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що в 2011 р. ОСОБА_4 зателефонувала у Зозівську сільську раду Липовецького району та розшукала свідка, яка є двоюрідною сестрою, і просила доглянути за нею; натомість ОСОБА_1 та ОСОБА_4 домовились, що ОСОБА_1 буде доглядати за тіткою; коли свідок приїхала до ОСОБА_4 вперше в 2011 р. вона була голодною, недоглянутою, квартира брудною; ОСОБА_1 кілька разів привозила ОСОБА_4 до сестри в с. Зозів Липовецького району.

Свідок ОСОБА_20 повідомила, що допомагала ОСОБА_1 купати ОСОБА_4 , коли чоловік позивачки ОСОБА_12 їздив на заробітки; бачила як ОСОБА_1 міняє постільну білизну, прибирає в квартирі, забирає білизну на прання; в день, коли ОСОБА_4 забрала швидка, позичила ОСОБА_1 гроші і вона прямо з роботи поїхала в лікарню, свідок разом з ОСОБА_1 була в аптеці, коли та купляла ліки для ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_17 повідомив, що в 2011 р. разом з ОСОБА_12 , чоловіком позивачки, замінював трубу у санвузлі квартири АДРЕСА_4 , належній ОСОБА_4 , оскільки вона неодноразово заливала сусідів знизу; ОСОБА_12 замінив унітаз, переклав плитку у ванній.

Свідок ОСОБА_21 , сестра померлого чоловіка ОСОБА_4 , повідомила, що 18 років за ОСОБА_4 доглядав ОСОБА_10 до дня її смерті; ОСОБА_1 були квартирантами та ОСОБА_4 їх не любила; сама свідок жила за межами м. Вінниця і у ОСОБА_4 була не часто, особисто їй не допомагала, інколи привозила з села продукти.

Свідок ОСОБА_10 повідомив, що він та його дружина і діти продовжували доглядати ОСОБА_4 і після 2010 року, коли його родина переїхала у власну квартиру по АДРЕСА_6 .

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_10 , оскільки вони суперечать показам сусідів ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , і свідок є необ`єктивним через особисту зацікавленість у майні, належному померлій ОСОБА_4 , яка скасувала заповіт, складений на дітей свідка ОСОБА_10 .

Суд відхиляє твердження представників відповідачів, що догляд, який надавала ОСОБА_1 . ОСОБА_4 був неналежним і що, можливо, якісь інші особи доглядали ОСОБА_4 .

Допитані свідки та відповідачі не повідомили про інших осіб, які б доглядали за ОСОБА_4 або надавали б їй якусь допомогу матеріального характеру; відповідачі не надали доказів, що допомогу ОСОБА_4 надавали працівники соціальних установ. Відповідачкою ОСОБА_2 не заперечується той факт, що вона не надавала допомогу та не доглядала за ОСОБА_4 .

Письмові докази та покази свідків про стан здоров`я ОСОБА_4 та її похилий вік переконали суд, що ОСОБА_4 була особою в безпорадному стані та самостійно не могла забезпечити потреби свого організму, вирішувати побутові питання, сплачувати комунальні послуги, придбавати товари тощо.

Відповідно до вимог ст. 1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Так, за умовами застосування ст. 1259 ЦК України судом і одержання фізичною особою права на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, є: 1) наявність у особи права на спадкування за законом наступних черг; 2) надання протягом тривалого часу опіки, матеріального забезпечення, іншої допомоги спадкодавцеві; 3) безпорадний стан спадкодавця.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Зміна черговості одержання права на спадкування це встановлення іншого, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом. Положення цієї статті щодо можливості зміни черговості одержання права на спадкування обумовлено, по-перше, ідеєю справедливості та, по-друге, необхідністю стимулювати потенційних спадкоємців до турботливого ставлення до спадкодавця за його життя.

Статтею 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно частин першої та третьої ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частини перша-друга ст. 1269 ЦК України).

Згідно частини першої ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом частини другої ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15-ц (провадження № 61-8023св18), від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17-ц (провадження № 61-45879св18) та від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц (провадження № 61-25032св19).

Безпорадний стан - стан, при якому людина не може самостійно приймати активні заходи, що забезпечують її існування або оберігають її життя, здоров`я та гідність. Безпорадність може бути обумовлена фізіологічними причинами (у новонароджених, дітей раннього віку, у людей старшого віку, осіб, які перебувають у стані природного сну). Безпорадність може супроводжуватися патологічним процесами або бути їх наслідком (при психічних і нервових захворюваннях, при важких захворюваннях, що супроводжуються різкою фізичною слабкістю).

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008року № 7, судам роз`яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров`я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008року № 7 роз`яснено, що поняття тривалий час належить до оціночних категорій і саме суд повинен визначатися з його змістом, ураховуючи конкретні обставини справи та виходячи із засад розумності, добросовісності та справедливості.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 (пункт 5.2) заначено, що підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2018 року у справі № 743/126/17 (провадження № 61-14362св18) зроблено висновок по застосуванню частини другої ст. 1259 ЦК України і вказано, що «для набуття права на спадкування фізичною особою, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, необхідна наявність у сукупності таких умов: а) фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві; б) спадкодавець через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Під безпорадним станом слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування».

Згідно з вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини , який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Суд вважає, що позивачка довела свої вимоги в частині зміни черговості одержання права на спадкування на підставі ч. 2 ст. 1259 ЦК України.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно п. 27 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008року № 7, відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом; іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 1269 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки суд прийшов до переконання про надання позивачці права на спадкування з спадкоємцем другої черги ОСОБА_2 , то видачею оспорюваних свідоцтв про право на спадщину було порушено право позивачки ОСОБА_1 , яка має правові підстави для спадкування за законом, як і відповідачка ОСОБА_2 , а тому слід визнати недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.02.2020 р., посвідчені державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори за реєстровими № 4-663 та № 4-666, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , видані на ім`я ОСОБА_2 та внести до них зміни,зазначивши, що спадкоємцями указаного в цих свідоцтвах майна громадянки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінниця ОСОБА_2 -1/2 частка та племінниця ОСОБА_1 - 1/2 частка.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частина 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п`ятою та шостою 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В разі визнання за позивачкою права на спадкування з спадкоємцем другої черги позивачці спадщина належить з моменту її відкриття згідно ч. 3 ст. 1223 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Позивачка ОСОБА_1 , допитана як свідок, та свідок ОСОБА_12 повідомили, що 02.03.2020 р. громадянин, який представився як ОСОБА_14 , адвокат Мельник Л.М., намагався потрапити до квартири АДРЕСА_4 ; представникам поліції, які приїхали на виклик ОСОБА_12 . ОСОБА_14 показав довіреність та правовстановчі документи ОСОБА_2 на квартири, належні померлій ОСОБА_4 ; ОСОБА_14 кілька разів телефонував та зустрічався з ОСОБА_12 та пропонував від імені ОСОБА_2 придбати інше нерухоме майно взамін спадкових квартир; ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_14 , що нею поданий новий позов для захисту її спадкових прав та заява про забезпечення позову. Позивачка та свідок ОСОБА_12 повідомили, що їздили до м. Обухів Київської області та шукали ОСОБА_2 , за останнім місцем її реєстрації, їм повідомили, що ОСОБА_2 продала квартиру і виїхала.

Судом встановлено, що відповідачкою ОСОБА_2 проведено відчуження квартири АДРЕСА_4 в період після звернення позивачки з позовом для захисту своїх спадкових прав та зверненням з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні квартири, та у позивачки ОСОБА_1 виникло право на спадкування на частину спірної квартири.

А отже відповідачка ОСОБА_2 не мала права відчужувати всю квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , а лише її Ѕ частку.

А тому, суд приходить до висновку про недійсність договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого 25.03.2020 р., в частині відчуженої частки.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 19, 26 вищезазначеного Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі внесення змін до свідоцтва про прав на спадщину за законом в частині розміру частки спадкоємця та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири в частині розміру частки, що відчужена, на підставі рішення суду до Державного реестру прав вноситься запис про зміну розміру частки у праві власності на нерухоме майно.

З урахуванням вищенаведених норм права, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині внесення змін до запису про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 та запису про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначивши розмір часток - Ѕ, оскільки реєстрація права власності на спірну квартиру на ім`я ОСОБА_2 зроблена на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, а ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, які визнані судом недійсними в частині розміру частки.

Позовну вимогу про стягнення Ѕ частини витрат на поховання ОСОБА_4 у розмірі 3066,60 грн. відповідачка ОСОБА_2 визнала. Письмові докази понесення позивачкою ОСОБА_1 витрат на поховання ОСОБА_4 містяться матеріалах справи. Суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 Ѕ частки витрат на поховання, понесених позивачкою ОСОБА_1 , у розмірі 3066,60 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6306,00грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, згідно ст. ст.11, 15, 17, 203, 204, 215, 216, 328, 1216-1218, 1258, 1259, 1261-1265, 1268-1270, 1278, 1299, 1301 ЦК України, Постанови Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», керуючи ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом разом з спадкоємцем другої черги - ОСОБА_2 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 28.02.2020р. Першою вінницькою державною нотаріальною конторою за реєстровим № 4-663 в частині розміру частки у спадщині (1 ціла) та внести у нього зміни, зазначивши, що спадкоємцями указаного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінниця ОСОБА_2 - 1 /2 частка та племінниця ОСОБА_1 - 1 /2 частка.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 28.02.2020р. Першою вінницькою державною нотаріальною конторою за реєстровим № 4-666 в частині розміру частки у спадщині (1 ціла) та внести у нього зміни, зазначивши, що спадкоємцями указаного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінниця ОСОБА_2 - 1 /2 частка та племінниця ОСОБА_1 - 1 /2 частка.

Внести зміни до запису про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначивши розмір частки 1 /2.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_4 , посвідчений 25.03.2020р. за реєстровим № 1720 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. в частині продажу (передачі та прийняття у власність) 1 /2 частини квартири.

Внести зміни до запису про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначивши розмір частки 1 /2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 /2 частину витрат на поховання ОСОБА_4 у розмірі 3066,60грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6306,00грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.01.2022року.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_7 , ІПН НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , АДРЕСА_8 , ІПН НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 .

Перша вінницька державна нотаріальна контора, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 9, код ЄДРПОУ 02885735.

Суддя: