ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/1718/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

представники учасників справи не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021

у складі колегії суддів: Чередка А. Є (головуючого), Кузнецова В. О., Білецької Л. М.

та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021

у складі судді Черкаського В. І.

у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Поточний стан та судові процедури у справі про банкрутство

1. 06.07.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.08.2020 відкрито провадження у справі № 908/1718/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Ревункова Віталія Михайловича.

3. Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 04.08.2020.

Короткий зміст і підстави заяви про визнання вимог кредитора

4. 02.09.2020 до Господарського суду Запорізької області від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") надійшла заява від 01.09.2020 з грошовими вимогами до боржника у розмірі 15 473 111,80 грн та 4 204,00 грн судового збору.

5. В обґрунтування вимог кредитор зазначав, що заборгованість за кредитом у сумі 1 446 065,12 грн; за нарахованими процентами- 3 262 630,56 грн; з нарахованих комісії - 316 023,59 грн та пені - 10 448 392,6 грн виникла на підставі кредитного договору від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є заявник) та ОСОБА_2 та на підставі укладеного в забезпечення зобов`язання позичальника за цим кредитним договором договору поруки від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651 між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

6. 20.06.2007 між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ZPC0GA00000651 за яким було отримано кредит у розмірі 60 130,00 дол. США (54 600,00 дол. США - на споживчі потреби, 5 530,00 дол. США - на сплату страхових платежів) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

7. За змістом заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2011 у справі № 2-979/11 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки судами установлено, що свої зобов`язання за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" виконав у повному обсязі та належним чином.

8. ОСОБА_2 були порушені умови (пункти 2.2.2, 2.2.3) зазначеного кредитного договору в частині погашення кредиту, відсотків за користування кредитом, що здійснюється щомісячно.

9. Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями кредитного договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.

10. У пункті 2.3.7 кредитного договору, банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 7.1 даного Договору, у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених пунктом 2.3.3 цього договору.

11. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2011 у справі № 2-979/11, зокрема, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651 в розмірі 62 531,25 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на цю дату дорівнює 499 624,69 грн (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч шістдесят двадцять чотири гривні 69 коп.) звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею 67,93 кв. м, житловою площею 39,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору дарування квартири шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені іпотекодавця - ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно і інших документів, а також наданням всіх повноважень ПАТ КБ "ПриватБанк", необхідних для здійснення продажу.

12. 20.06.2007 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651 між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № ZPC0GA00000651, за яким останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651.

13. Згідно з розрахунком АТ КБ "ПриватБанк", станом на момент подання заяви про визнання грошових вимог до боржника - 01.09.2020, заборгованість ОСОБА_2 перед АТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651у загальному розмірі становить 561 397,00 дол. США: 52 466,28 дол. США - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 118 375,09 дол. США - заборгованість за процентами; 11 466,00 дол. США - заборгованість з комісії; 379 089,63 дол. США - заборгованість з пені, а в національній валюті за курсом НБУ (1 долар США - 27.5618 грн) - 15 473 111,80 грн.

14. Заборгованість за кредитним договором ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 , як поручителем за кредитним договором, не погашалася, заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2011 у справі № 2-979/11 не виконане, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед АТ КБ "ПриватБанк" звернення стягнення на предмет іпотеки не відбулося.

15. За змістом листа ЗАТ КБ "ПриватБанк" від 03.10.2008 № 20.1.3.2/6-22855/4951, надісланого на адресу ОСОБА_2 та розрахунку доданого до позовної заяви ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки у справі № 2-979/11, банком з 16.11.2008 змінено процентну ставку за користування кредитом з 11,04 % річних на 13,08 % річних за кредитним договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651. Зазначений розрахунок був врахований при винесенні Ленінським районним судом м. Запоріжжя заочного рішення від 05.10.2011 у справі № 2-979/11 та визначення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651 у розмірі 62 531,25 дол. США (499 624, 69 грн) станом на 18.11.2009.

16. В матеріалах справи відсутні докази згоди поручителя ОСОБА_1 на зміну розміру кредитного зобов`язання у договорі поруки в частині збільшення обсягу відповідальності поручителя перед банком (збільшення плати за користування кредитом з 11,04% річних до 13,08% річних).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021 у справі № 908/1718/20, зокрема, заяву АТ КБ "ПриватБанк" від 01.09.2020 (вх. № 17016/08-08/20 від 02.09.2020) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 15 473 111, 80 грн та 4 204, 00 грн судового збору залишено без задоволення.

18. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021 апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021 у справі № 908/1718/20 залишено без змін.

19. Апеляційний суд повною мірою погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" до боржника, вказавши на те, що в матеріалах справи відсутні докази згоди боржника на зміну розміру кредитного зобов`язання у договорі в частині збільшення обсягу відповідальності поручителя перед заявником (збільшення плати за користування кредитом з 11,04 % річних до 13,08 % річних), а тому договір поруки від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 є припиненим з дати такого збільшення - 16.11.2008.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Узагальнений виклад вимог і доводів касаційної скарги

20. 23.11.2021 АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021 у частині залишення без задоволення заяви АТ КБ "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до боржника та просило оскаржувані судові рішення скасувати, а справу в частині вирішення заяви банку направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

21. Касант стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права та в якості підстави касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

22. В контексті цієї підстави касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України та зазначає, що суд першої інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, з урахуванням недопустимих доказів - пояснень ОСОБА_2 з додатками, яка не є учасником справи, на підставі яких, на думку скаржника, було ухвалено рішення про відмову у задоволенні заяви про визнання грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" до боржника.

23. Також АТ КБ "ПриватБанк" стверджує, що суди попередніх інстанцій помилково залишили поза увагою, що розмір заявлених банком грошових вимог до боржника було обраховано за єдиною незмінною процентною ставкою - 11,04 %.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

24. Від учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Предмет судового розгляду та об`єкт касаційного перегляду

25. Предметом судового розгляду в цій справі є заява АТ КБ "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до боржника, як поручителя за зобов`язаннями іншої особи за кредитним договором.

26. Об`єктом касаційного перегляду є постанова апеляційного суду та ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви АТ КБ "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до боржника через те, що порука за укладеним між банком і боржником договором припинилася з 16.11.2008 з огляду на зміну з цієї дати основного зобов`язання (збільшення процентів за користування кредитом) без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, що згідно з частиною першою статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (у редакції чинній на зазначену дату та до 04.02.2019) було підставою для припинення поруки.

27. Аналіз змісту рішень судів попередніх інстанцій та доводів касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" засвідчує, що Верховному Суду у цій справі необхідно з`ясувати як питання підставності застосування до вимог банку частини першої статті 559 ЦК України (у редакції чинній до 04.02.2019), так і наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень за приписами пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України, як про це стверджує скаржник.

28. Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до статті 300 ГПК України касаційний перегляд судових рішень здійснюється виключно в частині застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

29. Дослідивши доводи касаційної скарги та перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Щодо припинення поруки у зв`язку із зміною процентної ставки

30. Заявлені АТ КБ "ПриватБанк" грошові вимоги у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ґрунтуються на зобов`язанні боржника за договором поруки від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651, укладеним між ним та ЗАТ КБ "ПриватБанк" на забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651.

31. За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

32. Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України).

33. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

34. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

35. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

36. Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

37. Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

38. За змістом статті 559 ЦК України (у редакції, чинній до 04.02.2019) зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Зокрема, частиною першою цієї статті було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

39. Таким чином, приписи частини першої статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя на такі зміни.

40. При цьому, навіть умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі (такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 910/13109/18).

41. Як встановлено судами попередніх інстанції за змістом листа ЗАТ КБ "ПриватБанк" від 03.10.2008 № 20.1.3.2/6-22855/4951, надісланого на адресу ОСОБА_2 , та розрахунку доданого до позовної заяви ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки у справі № 2-979/11, банком з 16.11.2008 змінено процентну ставку за користування кредитом з 11,04 % річних на 13,08 % річних за кредитним договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651.

42. Цей розрахунок був врахований при ухваленні Ленінським районним судом м. Запоріжжя заочного рішення від 05.10.2011 у справі № 2-979/11 та визначення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651 у розмірі 62 531,25 дол. США (499 624, 69 грн) станом на 18.11.2009.

43. Проте, докази згоди поручителя ОСОБА_1 на зміну розміру кредитного зобов`язання в частині збільшення обсягу відповідальності поручителя перед банком відсутні.

44. АТ КБ "ПриватБанк" зазначених обставин під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не спростувало та у касаційній скарзі обґрунтовано не заперечує.

45. Отже, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій у цьому випадку з 16.11.2008 відбулося збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом за основним зобов`язанням (за кредитним договором), що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя без згоди останнього, що скаржником не спростовано.

46. При цьому, як на час укладення між боржником та ЗАТ КБ "ПриватБанк" договору поруки від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651, так і на момент (16.11.2008) збільшення розміру процентної ставки за забезпеченим порукою кредитним зобов`язанням та до 04.02.2019, частиною першою статті 559 ЦК України було безумовно встановлено, що порука припиняється у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

47. Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, порука припинялася за наявності двох умов: (1) внесення без згоди поручителя змін до основного зобов`язання; (2) ці зміни призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає у разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.05.2012 у справі № 6-18цс11, від 10.10.2012 у справі № 6-112цс12, від 20.02.2013 у справі № 6-172цс12, від 23.12.2014 у справі № 3-196гс14, від 17.02.2016 у справі № 6-3176цс15).

48. Для застосування норми частини першої статті 559 ЦК України (у редакції до 04.02.2019) достатньо встановити такі зміни в основному зобов`язанні. Тому обставини щодо подальшого фактичного виконання зобов`язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження дії поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення розміру основного зобов`язання). Тобто, порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя (див. постанови Верховного Суду від 09.12.2019 у справі 569/11865/16-ц, від 17.11.2020 у справі 705/3113/15, від 19.11.2020 у справі № 285/2467/14-ц, від 24.12.2020 у справі № 924/175/20, від 28.01.2021 у справі № 924/209/20, від 29.06.2021 у справі № 688/1938/15-ц, від 04.08.2021 у справі № 756/1345/17).

49. Отже, встановивши, що зміна зобов`язання за основним договором, а саме збільшення ЗАТ КБ "ПриватБанк" в односторонньому порядку з 16.11.2008 процентної ставки за користування кредитом з 11,04 % до 13,08 % річних за кредитним за договором з ОСОБА_2 від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651, відбулося без погодження з ОСОБА_1 , місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про те, що порука за договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк", є припиненою в силу положень частини першої статті 559 ЦК України (в редакції на час впровадження банком таких змін).

50. Тому Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" до боржника, заявлених на підставі вищевказаного договору поруки, який припинився з 16.11.2008, та визнає правильним відхилення цих вимог судом першої інстанції за результатами розгляду в порядку статей 45, 47, 122 КУзПБ.

51. Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними доводи касанта про розрахунок грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" за первісним розміром процентної ставки (11,04 %) та необхідність їх визнання в такому обсязі, позаяк у даній справі судами попередніх інстанцій встановлено та скаржником не спростовано, що порука за договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651 в силу приписів статті 559 ЦК України припинилася з 16.11.2008, отже до заявлення банком грошових вимог до поручителя, а також до введення в дію 04.02.2019 змін до частини першої статті 559 ЦК України щодо відповідальності поручителя в обсязі, який існував до збільшення, без згоди поручителя, забезпеченого порукою зобов`язання.

Щодо доводів про порушення норм процесуального права

52. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України, як підставу для скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на таке.

53. На відміну від частини першої статті 310 ГПК України, що визначає обов`язкові (безумовні) підстави для скасування судових рішень, частиною третьою цієї статті встановлено передумови, за сукупності яких, перелічені у пунктах 1-4 цієї норми процесуальні порушення можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

54. Аналіз абзацу першого частини третьої статті 310 ГПК України дає підстави для висновку, що для застосування цієї норми касанту належить довести, а суду встановити, сукупність таких підстав:

(1) факт, передбаченого у пунктах 1-4 частини третьої статті 310 ГПК України порушення норм процесуального права,

(2) неможливість внаслідок такого порушення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

55. Така правова конструкція кореспондується із приписом частини другої статті 311 ГПК України про те, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

56. За змістом пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення може бути порушення норм процесуального права (суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

57. Водночас, у касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" посилаючись на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України, як підставу для скасування оскаржуваних судових рішень, стверджує, що суд першої інстанції відхилив вимоги банку на підставі пояснень і документів, отриманих від ОСОБА_2 (позичальника), проте не зазначає зміст таких пояснень та перелік документів, не обґрунтовує яким чином це унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

58. Натомість апеляційний суд відхиляючи аналогічні твердження скаржника зазначив, що пояснення щодо грошових вимог кредитора та відповідні докази, зокрема щодо зміни процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором від 20.06.2007 № ZPC0GA00000651 надавалися і представником боржника, а прийняття судом першої інстанції пояснень ОСОБА_2 не призвело до прийняття неправильного судового рішення у справі, відтак не є підставою для його скасування.

59. Верховний Суд погоджується з такими висновками апеляційного суду та зауважує, що саме лише посилання касанта на певне процесуальне порушення, передбачене частиною третьою статті 310 ГПК України, не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваного рішення за недоведення касантом, що таке порушення унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

60. Погоджуючись з повнотою реалізації судами попередніх інстанцій функції судового контролю задля дотримання балансу інтересів кредиторів і боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 під час розгляду грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" Верховний Суд звертається до усталеної правової позиції, за якою суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог

Щодо суті касаційної скарги

61. Доводи касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

62. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання кредиторських вимог до боржника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

64. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

65. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень.

Щодо судових витрат

66. У зв`язку із залишенням касаційної скарги без задоволення понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

67. Тлумачення частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній до 04.02.2019) приводить до висновку, що порука припиняється за наявності двох умов: (1) внесення без згоди поручителя змін до основного зобов`язання; (2) ці зміни призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає у разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

68. Для застосування цієї норми достатньо встановити такі зміни (збільшення обсягу відповідальності) в основному зобов`язанні. Тому обставини щодо подальшого фактичного виконання зобов`язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження дії поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення розміру основного зобов`язання). Тобто, порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021 у справі № 908/1718/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков