Справа № 199/1179/21

(1-кп/199/66/22)

УХВАЛА

24.01.2022 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії судді:

головуючого судді                        – ОСОБА_1 ,

суддів                                        – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання        – ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12020040630001182 від 05.09.2020 відносно ОСОБА_5 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строків застосування запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_5 та домашнього арешту в нічний час доби відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 діб. В обґрунтування даного клопотання прокурор зазначила, що у відношенні обвинувачених продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_11 заперечували проти клопотання прокурора про продовження дії раніше обраного запобіжного заходу, просили змінити його на більш м`який особливе зобов`язання. Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_12 просили суд змінити запобіжний захід ОСОБА_5 на домашній арешт в нічний час доби.

Проти таких клопотань обвинувачених та їх захисників заперечували прокурор, потерпілий та його представник.

Суд, вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжних заходів у відношенні обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вважає можливим задовольнити дані клопотання, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у закінченому замаху на вбивство з хуліганських мотивів за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 15 п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та таке кримінальне правопорушення відноситься відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України до особливо тяжкого умисного кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилається прокурор у своєму клопотанні про продовження строку запобіжного заходу та позицію захисту, суд приходить до наступного.

Прокурор зазначає, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть переховуватися від суду, вплинути на свідка ОСОБА_13 , і вчинити інші кримінальні правопорушення.

Існування ризику можливого переховування від суду, на переконання суду, пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Так, у разі визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винними в інкримінованому їм злочині, останні повинні будуть понести суворе покарання, що передбачено статтею обвинувачення строком від 10 до 15 років позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинувачених переховуватись від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Судом також враховується об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність, зокрема свідка ОСОБА_13 , який судом ще не допитаний. За таких умов суд доходить висновку про достатню ймовірність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, обвинувачені можуть здійснити вплив на останнього з метою їх спонукання до ненадання показань або спотворення обставин, що йому відомі.

Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення нового кримінального правопорушення в період іспитового строку за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2018.

Вказані ризики є реальними і їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів, на яких наполягали обвинувачені та захисники, окрім раніше обраних.

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, характеризуючи даних про особи обвинувачених, заподіяної шкоди, суд приходить до висновку, що існуючі запобіжні заходи цілком відповідають обґрунтованості підозри, встановленим ризикам та особам обвинувачених .

Твердження сторони захисту, про те, що обвинувачені не переховуються від суду, виконують покладені обов`язки, не свідчить про те, що обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість пред`явленого обвинувачення та можливого призначення покарання, у разі доведення їх винуватості, не будуть переховуватися від суду, у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193, 194 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 24.03.2022 включно, та покласти обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою, утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками, не відлучатись з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 у нічний час строком до 24.03.2022 включно, та покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою, утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками, не відлучатись з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період з 22:00 години до 06:00 години без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

В задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо зміни раніше обраних запобіжних заходів – відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинувачених, який повинен негайно поставити на облік обвинувачених і повідомити про це суд.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

        ___________ ОСОБА_1         ___________ ОСОБА_2 __________ ОСОБА_3