Справа № 947/29099/21

Провадження № 1-кп/947/107/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2022 року Київський районний суд  м. Одеси, в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря   ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   у залі   суду  в  м.  Одесі  обвинувальний  акт у  кримінальному  провадженні,  внесеного до Єдиного реєстру  досудових розслідувань  за №12021162480000484 від 24.03.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28,ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.146. ч.2 ст.27,ч.3 ст. 28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.146,ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст. 189 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28,ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.146. ч.2 ст.27,ч.3 ст. 28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.146,ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст. 189 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст. 189 КК України.

Прокурор  просив суд продовжити відносно  обвинуваченого ОСОБА_9  запобіжний захід у вигляді  тримання під  вартою строком  на 60  днів,  посилаючись на  те,  що   ОСОБА_9 на території України не зареєстрований, не має постійного місця проживання, є громадянином іншої держави, у зв`язку з чим він може переховуватись від органів суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, оскільки він усвідомлює, що санкція ч.3 ст.146, ч.4 ст.189 КК України передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, а саме він володіє інформацією про їх проживання, не одружений, в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, у зв`язку з чим може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній ніде не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні злочину з корисливих мотивів. Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне  продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор просив суд  продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_10  запобіжний захід у вигляді  тримання під  вартою строком  на 60  днів,  посилаючись на  те,  що обвинувачений ОСОБА_10  є громадянином іншої держави, у зв`язку з чим він може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, оскільки він усвідомлює, що санкція ч.3 ст.146, ч.4 ст.189 КК України передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, а саме він володіє інформацією про їх проживання; в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, у зв`язку з чим може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу; може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній ніде не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні злочину з корисливих мотивів. Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне  продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор просив суд  продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді  тримання під  вартою строком  на 60  днів,  посилаючись на  те,  що   ОСОБА_11 на території України не зареєстрований, не має постійного місця проживання, є громадянином іншої держави, у зв`язку з чим він може переховуватись від органів суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, оскільки він усвідомлює, що санкція ч.3 ст.146, ч.4 ст.189 КК України передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, а саме він володіє інформацією про їх проживання, відсутні міцні соціальні зв`язки, у зв`язку з чим може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній ніде не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні злочину з корисливих мотивів.

Прокурор просив суд   продовжити  відносно  обвинуваченого   ОСОБА_12   запобіжний  захід  у вигляді  тримання під  вартою строком  на 60  днів,  посилаючись на  те,  що   ОСОБА_12 не проживає за місцем реєстрації, може переховуватись від суду з метою уникнення покарання ос кільки він усвідомлює, що санкція ч.3 ст.146, ч.4 ст.189 КК України передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, може незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, а саме він з ними з одного села та володіє інформацією про їх проживання, що він не одружений, в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, у зв`язку з чим може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній ніде не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні злочину з корисливих мотивів. Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне  продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор просив суд  продовжити відносно  обвинуваченого ОСОБА_13   запобіжний захід  у вигляді  тримання під  вартою строком  на 60  днів,  посилаючись на  те,  що ОСОБА_13  не проживає за місцем реєстрації, може переховуватись від суду з метою уникнення покарання оскільки він усвідомлює, що санкція ч.3 ст.146, ч.4 ст.189 КК України передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, може незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, а саме він з ними з одного села та володіє інформацією про їх проживання; не одружений, в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, у зв`язку з чим може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків

покладених на нього в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній ніде не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні злочину з корисливих мотивів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне  продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор просив суд  продовжити відносно  обвинуваченого ОСОБА_14   запобіжний захід у вигляді  тримання під  вартою строком  на 60  днів,  посилаючись на  те,  що   ОСОБА_14 є громадянином іншої держави, у зв`язку з чим він може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, оскільки він усвідомлює, що санкція ч.4 ст.189 КК України передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, може незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, а саме він володіє інформацією про їх проживання, відсутні міцні соціальні зв`язки, у зв`язку з чим може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні злочину з корисливих мотивів. Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне  продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_14 оскільки воно грунтується на припущеннях. Захисник зазначив, що відповідно до практики ЄСПЛ ризики не можуть бути оцінени абстрактно, тяжкість злочину, покарання не може слугувати підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так обвинувачений ОСОБА_14 має тимчасову посвідку на проживання в Україні, місце мешкання, на його утриманні перебуває дружина та 3-е неповнолітніх дітей, та батьки похилого віку, враховуючи зазначене ОСОБА_14 можливо обрати запобіжни захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , або визначити мінімальний розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження відносно ОСОБА_13 , ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики прокурором не доведені, прокурор не надав належні докази наявності ризиків на які він посилається. Обвинувачені мають постійне місце мешкання, ОСОБА_13 перебуваючі під дією запобіжного заходу у вигляді домашнього аршту від органів досудового розслідування не переховувався, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти  продовження відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що прокурором ризики не доведені та не обгрунтовані. Обвинувачений ОСОБА_9 має родину, є постійне місце мешкання, раніше не судимий, просила обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави.Так, обвинувачений ОСОБА_10 раніше не судимий, є родина, постійне місце мешкання, є рідний дядка ОСОБА_15 , який мешкає в місті Харків, тобто міцні соціальні зв`язки. Обвинувачений ОСОБА_10 тривалий час перебуває під вартою, у потерпілого відсутні тяжки тілесні ушкодження, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави. Захисник ОСОБА_6 зауважила, що відносно ОСОБА_11 можливо обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді застави.

Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 підтримали думку своїх захисників.

Суд, вислухавши думку  сторін кримінального  провадження,  дослідивши обвинувальний  акт, вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , є обґрунтованим та підлягає задоволенню. 

Згідно зі  ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри є підставою для позбавлення свободи, і прокурор має навести всі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 отримали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 22.11.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому  ОСОБА_9 , суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, та обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, раніше не судимий, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_9 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_9 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілих та свідків, переховуватись від суду,

може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_9 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому  ОСОБА_10 , суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, та обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, раніше не судимий, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_10 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_10 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілих та свідків, переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_10 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому  ОСОБА_11 , суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, та обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, раніше не судимий, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_11 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_11 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілих та свідків, переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_11 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому  ОСОБА_12 , суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він не мешкає за місцем місця реєстрації, не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_12 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_12 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілих та свідків, переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_12 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому   ОСОБА_13 , суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого,  його віку, майнового стану, міцності соціальних  зв`язків, що він  не одружений,  не працює, що вказує  на відсутність  постійного джерела  прибутку та  міцних соціальних  зв`язків,  та обвинувачується у вчиненні  тяжкого та особливо тяжкого  кримінальних правопорушень,  раніше судимий,  покарання не відбув, тяжкість покарання,  що загрожує у разі визнання ОСОБА_13  винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_13   перебуваючи на волі,  зможе продовжити злочинну діяльність,  незаконно впливати  на потерпілих та свідків,

переховуватись від суду,  може перешкоджати  кримінальному провадженню, суд приходить  до висновку,  що прокурором  доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної  поведінки обвинуваченого  ОСОБА_13  та запобігти  передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає доцільним продовжити відносно   ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому  ОСОБА_14 , суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, та обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, раніше не судимий, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_14 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_14 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілих та свідків, переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_14 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Розглядаючи доводи захисників, які не були підтверджені документально та обвинувачених щодо можливості зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, суд вважає, що наявність у обвинувачених місця мешкання, родини, не можливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченими дій, спрямованих на ухилення від суду та можливого покарання. Так з огляду на характер інкримінованих кримінальних правопорушень,  які відносяться  до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, чітким є переконання суду, що ані домашній арешт, ані інші більш м`які запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою не зможуть запобігти наведеним вище ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178,183,184,194,196,197,331,369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:  

Задовольнити клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Продовжити відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ ОСІ строком на 60 днів, тобто до 18.03.2022 року.  

Продовжити відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ ОСІ строком на 60 днів, тобто до 18.03.2022 року.  

Продовжити відносно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ ОСІ строком на 60 днів, тобто до 18.03.2022 року.  

Продовжити відносно ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ ОСІ строком на 60 днів, тобто до 18.03.2022 року.  

Продовжити відносно ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ ОСІ строком на 60 днів, тобто до 18.03.2022 року.  

Продовжити відносно ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ ОСІ строком на 60 днів, тобто до 18.03.2022 року

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала оскарженню до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів.

               Суддя                                         ОСОБА_1