РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року березня місяця 19 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді   Куриленка О.С

Суддів:    Синельщікової О.В., Яковенко Л.Г. з участю секретаря   Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до AT „Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.10.2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Звернувшись до суду з зазначеним позовом, ОСОБА_1 мотивував його тим, що 25 липня 2003 року ним з відповідачем було укладено договір страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, згідно якому відповідач приймав на себе зобов'язання відшкодування шкоди третім особам. В результаті ДТП, що мала місце 04.06.2004 року, автомобілю „Тайота", який належить ТОВ ТД „ТНК-Україна", завдано матеріальну шкоду. Винним в зазначеній ДТП постановою суду від 18.06.2004 року визнано позивача ОСОБА_1, який керував автомобілем ГАЗ 3110. Відповідно до договору страхування HACK „Оранта" було сплачено власнику а/м „Тайота" - ТОВ ТД „ТНК-Україна" страхове відшкодування в розмірі 14148, 17 гривень. 20 березня 2006 року Ялтинським міським судом з ОСОБА_1 на користь HACK „Оранта" стягнено 14293, 01 гривень за вимогами, заявленими на підставі ст.993 ЦК України. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача суму, сплачену ним у відшкодування збитків з урахуванням франшизи за договором, в розмірі 13783, 01 гривень, та 4000 гривень моральної шкоди.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.10.2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення. Вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення незаконне та необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Справа № 22- ц 915/2007 р.                        Головуючий

в першій інстанції Діденко Д.О.

Доповідач                Яковенко Л.Г.

2  

Судом встановлено, що 25 липня 2003 року між позивачем ОСОБА_1, та AT „Українська пожежно-страхова компанія" було складено договір страхування громадської відповідальності володарів транспортних засобів, згідно якому AT „Українська пожежно-страхова компанія" в особі Кримського республіканського Управління прийняла на себе зобов'язання по відшкодуванню шкоди третім особам.

. В результаті ДТП, яка мала місце 14.06.2004 року з вини позивача автомобілю „Тайота - Land Cruiser", що належить ТОВ ТД „ТНК-Україна" були завдані механічні пошкодження, а власнику майна - матеріальна шкода. Таким чином, у особи, яка відповідає за скоєне, виник обов'язок зазначену шкоду відшкодувати.

Згідно договору страхування між позивачем та AT „Українська пожежно-страхова компанія" відшкодування шкоди, завданої з вини позивача ТОВ ТД „ТНК-України" повинно бути зроблено страховиком AT „Українська пожежно-страхова компанія".

Ніхто не заперечував, що позивачем з цього приводу була подана відповідна заява і необхідні документи до AT „Українська пожежно-страхова компанія".

Але, належний ТОВ ТД „ТНК-Україна" транспортний засіб „Тайота -Land Cruiser"6yB застрахований в Національній акціонерній страховій компанії „Оранта", тому потерпілому - власнику застрахованого автомобіля було виплачено страхове відшкодування в розмірі 14 148, 17 гривень.

Керуючись статтею Закону України „Про страхування", п.2.2 ст.11 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає, що до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат, переходе право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідній за завдання шкоди.

Із матеріалів справи вбачається, що, керуючись зазначеними нормами Закону, HACK „Оранта" звернулась в AT „Українська пожежно-страхова компанія" з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Але в задоволенні претензії було відмовлено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що всі зазначені обставини свідчать про те, що AT „Українська пожежно-страхова компанія" було ознайомлено з документами, які обґрунтовують заявлені вимоги.

Таким чином, висновки суду про те, що AT „Українська пожежно-страхова компанія" не мала можливості ознайомитись з документами, які підтверджують розмір завданої потерпілому матеріальної шкоди, не відповідають дійсності.

Встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду від 20 березня 2006 року з позивача стягнуто на користь HACK „Оранта" в рахунок відшкодування шкоди 14 293, 01 гривні.

Позивач ОСОБА_1 фактично виконав рішення суду і сплатив у рахунок відшкодування шкоди зазначену грошову суму.

На письмове звернення в AT „Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування понесених позивачем витрат, пов'язаних з відмовою страховика від виконання обов'язків у зв'язку з договором страхування, ним було одержано відмову №1295 від 25.05.2006 року.

Справа № 22- ц 915/2007 р.                        Головуючий

в першій інстанції Діденко Д.О.

Доповідач                Яковенко Л.Г.

3

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що невиконання AT „Українська пожежно-страхова компанія" своїх обов'язків за договором страхування громадської відповідальності (поліс НОМЕР_1) йому завдана моральна шкода у розмірі витребуваних і виплачених ним HACK „Оранта"коштів з вичисленням визначеної договором франшизи -510 гривень, що складає 13783, 01 грн, оскільки відшкодування шкоди повинно бути здійснено страховиком

Колегія суддів вважає, що своїми незаконними діями AT „Українська пожежно-страхова компанія" позивачу ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода у розмірі 13 929, 34 гривень, тому що у зв'язку з порушенням боржником в зобов'язанні по відшкодуванню матеріальної шкоди завданої потерпілому особі, страховиком повинні були прийняті засобі для здійснення виплати страхового відшкодування. Однак, внаслідок необгрунтованої відмови, вимушений був виконати позивач,

В позові про відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити, так як такі вимоги не передбачені законом.

Необхідно стягнути з відповідача на користь позивача державне мито в розмірі 146, 33 гривень.

Всього треба стягнути з відповідача - AT „Українська пожежно-страхова компанія" на користь позивача ОСОБА_1 13929, 34 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та державне мито в розмірі 146, 33 гривень. В решті позову - відмовити.

Керуючись ст.ст.303-304, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.10.2006 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з AT „Українська пожежно-страхова компанія" на користь позивача ОСОБА_1 13929, 34 гривень матеріальної шкоди та державне мито в розмірі 146, 33 гривень.

В решті позову - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.