ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Херсон

єдиний унікальний номер справи: 647/2011/21

номер провадження: 22-ц/819/101/22

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.

суддів: Бездрабко В.О.,

Приходько Л.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2021 року, ухвалене у складі судді Корсаненкової О.О. в цивільній справі №647/2011/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

03 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду до ОСОБА_2 , з позовом, вимоги якого зменшила в ході розгляду справи та просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 56 518,00 грн.

Позовну заяву мотивувала тим, що вона з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 11.04.2009 року по 12.03.2018 рік. Від цього шлюбу вони мають спільну дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 02 квітня 2021 року з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 7000 грн. щомісячно, починаючи з 11.09.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 11 травня 2021 року та звернуто до примусового виконання.

03 червня 2021 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №65644921 з примусового виконання виконавчого листа №766/13984/20, виданого Білозерським районним судом Херсонської області від 25.05.2021 року.

На момент відкриття виконавчого провадження у відповідача утворилася заборгованість по сплаті аліментів за 9 місяців (з вересня 2020 року по травень 2021 рік), яку він станом на 30.07.2021 року не сплатив, хоча мав матеріальну можливість, оскільки 01.06.2021 року повернувся із-за кордону, де працював з жовтня 2020 року за контрактом на іноземного судновласника.

Позивачка вказувала, що відповідач за відсутності виключних обставин

(несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банком), та за наявності реальних можливостей, ухилявся від добровільного виконання рішення суду про стягнення аліментів, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів, а тому відповідно до ч.1 ст.196 СК України вона має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів до днях їх повного погашення.

Позивач вважає, що підстав, які б свідчили про відсутність вини відповідача у простроченні сплати заборгованості по аліментам немає, оскільки він був обізнаний про наявність судової справи про стягнення з нього аліментів на утримання їх спільної малолітньої дитини, та про результати її розгляду, а саме про те, що 02.04.2021 року суд ухвалив рішення про стягнення з відповідача аліментів, про пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання. Відповідач отримував постанову про відкриття виконавчого провадження і мав реальні матеріальні можливості погасити утворену заборгованість зі сплати аліментів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відсутня вина відповідача у виникненні заборгованості по аліментам, оскільки пов`язана із тривалим судовим розглядом справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (з 11.09.2020 року по 02.04.2021 рік), а не з протиправною поведінкою відповідача, який після надходження виконавчого листа на примусове виконання) з червня 2021 року почав регулярно платити як поточні аліменти, так і погашати виниклу заборгованість та вже станом на 01.10.2021 рік погасив її у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи.

25 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у сумі 56518 грн.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги заявниця посилається на те, що суд не врахував ту обставину, що обов`язок зі сплати заборгованості по сплаті аліментам у відповідача виник з 11.09.2020 року з огляду на положення ч.1 ст. 191 СК України, відповідно до яких аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На думку позивачки, суд дійшов помилкового висновку про те, що виникнення заборгованості по аліментам було пов`язано із тривалим судовим розглядом справи за її позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, тобто з 11.09.2020 року по 02.04.2021 року, а не з умисними та протиправними діями відповідача. Останнім не було надано жодного належного та допустимого доказу того, що заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Наголошує, що відповідач був зобов`язаний і мав реальні можливості щодо погашення заборгованості зі сплати аліментів, проте умисно, не маючи жодних законних підстав вдався до розстрочення/відстрочення сплати заборгованості до 01.10.2021 року, що негативно вплинуло на забезпечення інтересів дитини.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на постанову Великої Палата Верховного суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц, правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 13.12.2019 року у справі №752/10763/14-ц.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Грицак О.С., яка діє від імені ОСОБА_2 посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на ту обставини, що після відкриття виконавчого провадження, тобто з червня 2021 року по 01.10.2021 року ОСОБА_2 повністю погасив заборгованість по аліментам. На даний час регулярно та в повному обсязі сплачує аліменти на утримання дитини. Зазначає і про те, що після ухвалення судом рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь

ОСОБА_1 на утримання дитини та судових витрат, адвокат письмово зверталася до позивачки з проханням надати їй реквізити для сплати відповідачем аліментів та судових витрат на правову допомогу, однак поштову кореспонденцію з пропозицією надання реквізитів для сплати аліментів ОСОБА_1 не отримала, конверт із вказаним листом було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». На отриманий позивачкою лист з пропозицією сплати судових витрат на правничу допомогу, представнику відповідача відповіді не надала.

Нормативне обґрунтування розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року, з огляду на положення ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд даної справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, оскільки розмір ціни позову у даному випадку є меншим, а ніж сто розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб (227000,00 грн).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 12 березня 2018 року шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

02 квітня 2021 року рішенням Білозерського районного суду Херсонської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 грн. щомісячно, починаючи з 11.09.2020 року і досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2000 грн.

14 квітня 2021 року представник ОСОБА_2 адвокат Грицак О.С. надсилала на адресу ОСОБА_1 листа, у якому просила надати (повідомити) банківські реквізити для добровільного перерахування

ОСОБА_2 грошових коштів, присуджених на її користь, при цьому адвокат указала інформацію для листування з нею (а.с.46).

Втім вказана кореспонденція була повернута адвокату Грицак О.С. без вручення адресату ОСОБА_1 із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 47).

Також, 14.04.2021 року адвокат Грицак О.С. надсилала позивачці іншого листа, в якому просила надіслати (повідомити) банківські реквізити для добровільного перерахування ОСОБА_2 грошових коштів присуджених на користь позивачки за адвокатські послуги, адвокат указала власні способи та засоби для листування з нею (а.с. 58), вказаний лист ОСОБА_1 отримала

(а.с. 57).

25 травня 2021 року Білозерським районним судом Херсонської області на виконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 02 квітня 2021 року, яке набрало законної сили 11.05.2021 року, видано виконавчий лист у справі №766/13984/20 (а.с. 10).

03 червня 2021 року старшим державним виконавцем Бериславського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дробітьком Р.В. було відкрито виконавче провадження за №65644921 з примусового виконання виконавчого листа №766/13984/20, виданого 25.05.2021 року (а.с.11).

Відповідно до розрахунку старшого державного виконавця Дробітько Р. заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 на травень 2021 року становить 60666 грн 90 коп., станом на 06.08.2021 року заборгованість становила

54853,00 грн. Згідно цього ж розрахунку ОСОБА_2 сплатив на користь ОСОБА_1 у червні 2021 року 9813, 90 грн., у липні 2021 року - 10000 грн. (а.с. 33).

Розрахунком заборгованості станом на 01.09.2021 року державним виконавцем обраховано суму заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на рівні 51583 грн., зі змісту документа слідує, що у серпні 2021 року відповідач сплатив на користь позивачки аліменти у сумі 10000 грн. (а.с.48).

Станом на 01.11.2021 року заборгованість у ОСОБА_2 зі сплати аліментів за період з 11.09.2020 року по 31.10.2021 року відсутня, що підтверджується розрахунком заборгованості, оформленого державним виконавцем. (а.с. 75)

Ці ж відомості також підтверджуються і випискою з карткового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.06.2021 року по 01.10.2021 року, наданою нею до суду першої інстанції (а.с.64).

У власній заяві про зменшення розміру позовних вимог, ОСОБА_1 підтвердила суду ту обставину, що станом на 01.10.2021 року відповідачем повністю сплачена заборгованість по аліментам (а.с. 62-63).

Позиція та мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Закон України «Про охорону дитинства» в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, визначав охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дитини.

Статтею 180 Сімейного Кодексу встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За положеннями Сімейного Кодексу України, за рішенням суду аліменти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Та в будь-якому випадку цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц вказала на порядок нарахування пені за прострочення сплати аліментів, а саме - заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила стягнути неустойку за прострочені платежі по сплаті аліментів на малолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з вересня 2020 року по 01 жовтня 2021 року у розмірі 56518,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 02 квітня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 7000,00 грн, починаючи з 11.09.2020 року і до повноліття дитини, набрало законної сили з 11 травня 2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже обов`язок відповідача по сплаті аліментів за судовим рішенням та у відповідному розмірі настав з 11 травня 2021 року (часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили), і саме у цей день відповідач вже мав обов`язок сплатити і розмір заборгованості у повному об`ємі з метою належного виконання рішення суду та уникнення відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК України стосовно стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

Спір щодо розміру заборгованості у даній справі відсутній.

Апеляційний суд при визначені часу, з якого у відповідача виникла прострочка зі сплати аліментів, враховує, що обов`язок сплатити розмір заборгованості в повному об`ємі виник у відповідача з 11 травня 2021 року (часу набрання рішенням законної сили).

Отже нарахування пені за несплату аліментів відповідно до положень

ч.1 ст.196 СК України має нараховуватися з 11 травня 2021 року, а не з часу встановленого судом у рішенні суду з якого присуджені аліменти, як про те стверджує позивачка.

Апеляційний суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що у відповідача були відсутні банківські реквізити рахунку, на який можливо було б перераховувати аліменти, оскільки відповідач не позбавлений був можливості самостійно сплачувати аліменти в інший спосіб, аніж перерахування коштів на рахунок позивачки (шляхом поштового переказу).

Чинним законодавством передбачена презумпція вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання. У зв`язку з цим на неї покладається тягар доведення протилежного, однак, відповідач не спростував належним чином обставин позову, передбачених ст.196 СК України, які є підставою для покладення відповідальності зі сплати неустойки.

За викладених обставин, апеляційний суд вважає за необхідне самостійно здійснити розрахунок пені за несплату аліментів на утримання дитини з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду про застосування норм права у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16 (заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х1%), що становитиме:

- за вересень 2020 року - 4666,90 грн х 1% х 42 дні (оскільки 22.06.2021 року боржником було внесено платіж у розмірі 9813,90 грн, переплата якого склала 2813,90 грн, яка частково погашає заборгованість за вересень 2020 року) =1960,10 грн., залишок заборгованості в сумі 1853,00 грн боржником фактично сплачено 16.07.2021 року, оскільки ним внесено платіж в розмірі 10000,00 грн, переплата якого склала 3000,00 грн, яка повністю погашає залишок заборгованості (1853х1%х25 днів)=463,00 грн. Всього за вересень 2020 року пеня складає - 2423,10 грн;

- за жовтень 2020 року - 7000,00 грн х1%х67 днів (оскільки 16.07.2021 року боржником внесено платіж в сумі 10000,00 грн, переплата якого складала 3000,00 грн, якою частково в сумі 1147,00 грн погашалася заборгованість за жовтень 2020 року) = 4690,00 грн.; залишок заборгованості в сумі 5853,00 грн боржник частково в сумі 3000,00 грн сплатив 17.08.2021 року, оскільки ним було внесено платіж в сумі 10000,00 грн.(5853,00х1%х99 днів) =5794,47 грн., залишок заборгованості в сумі 2853,00 грн боржником сплачено 10.09.2021 року, оскільки ним сплачено 10000,00 грн, переплата 10000,00 грн повністю погашала залишок заборгованості в розмірі 2853,00 х1%х123 дні) =3509,19 грн. Всього за жовтень 2020 року розмір пені становить - 13993,66 грн;

- за листопад 2020 року - 7000,00 грн х1%х 123 дні (оскільки переплата здійснена в вересні 2021 року в сумі 7000,00 грн повністю погашала заборгованість) = 8610,00 грн.;

- за грудень 2020 року - 7000,00 грн х1%х143 дні =10010,00 грн;

- за січень 2021 року - 7000,00 грнх1%х143 дні =10010,00 грн;

- за лютий 2021 року -7000,00 х1%х143 дні =10010,00 грн;

- за березень 2021 року - 7000,00 х1%х143 дні = 10010,00 грн;

- за квітень 2021 року - 7000,00 грн х1%х143 дні =10010,00 грн;

- за травень 2021 року пеня не нараховується, оскільки аліменти сплачені в червні 2021 року.

Загальний розмір пені за прострочення відповідачем сплати аліментів за період з 11 травня 2021 року по 01.10.2021 рік складається з сум розмірів пені, обчислених за кожним місячним (періодичним) платежем та становить 75077,26 грн згідно з розрахунком наведеним вище.

Виходячи з положень ч.1 ст.196 СК України, враховуючи принцип диспозитивності загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 56518,00 грн.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про часткову обгрунтованність доводів апеляційної скарги та про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 56518,00 грн.

ОСОБА_1 , позивач у справі звільнена від сплати удового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги , пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 2270,00 грн

Крім того, із наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що позивач понесла витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги в сумі 2500,00 грн, які відповідно до положень ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.367,374,376 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі

56518,00 грн., та 2500 грн. у якості витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2270 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий Л.В.Базіль

Судді: В.О. Бездрабко

Л.А. Приходько