Справа № 523/10368/20

Провадження №2/523/1322/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2022 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в порядку загального позовного провадження в місті Одесі цивільну справу за позовом -

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), Державного підприємства «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-б), Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (65102, м. Одеса, вул. 1-а Сортувальна, буд. 36-Г), третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12) про визнання недійсними проведених 29.11.2017 року електронних торгів з примусової реалізації нежитлового приміщення перукарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , -

За участю представників: позивачки ОСОБА_1 - адвоката Сухорукової М.Я. , відповідача ОСОБА_3 - адвоката Радулова В.В.

Установив:

10 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК», про визнання недійсними проведених 29.11.2017 року електронних торгів з примусової реалізації нежитлового приміщення - перукарні в буд. АДРЕСА_5 . (л.с.2-21 т.1), які просить задовольнити в повному обсязі. Також, позивачкою подано заяву щодо визнання поважними причини пропуску спеціального строку позовної давності л.с.109-11 т.2.

Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем ДП «СЕТАМ» порушено правила ст. 43 Закону України «Про іпотеку», не повідомлено позивача про день, час, і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна. При цьому, позивачем оскаржені підготовчі дії державного виконавця щодо проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна .

Згідно ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2019 року по справі №523/3695/18 , визнано неправомірними дії державного виконавця Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської Марії Григорівни щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, скасовано постанову державного виконавця від 29.05.2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності, визнано звіт ТОВ «Сейв Компані» про оцінку нерухомого майна таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і використанню від 15.06.2017 року. Також, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.02.2019 року встановлені обставини щодо відсутності службових повноважень (компетенції) державного виконавця Свідерської Марії Григорівни за виконавчими провадженнями №472242095, №47242009 станом на 27.10.2017 року з проведення будь-яких виконавчих дій, ухвалення постанов, укладання правочинів в межах зазначених виконавчих проваджень, в тому числі при складанні Акту про проведення електронних торгів від 21.12.2017 року; що організатором торгів порушені строки проведення електронних торгів та самостійно були внесені зміни до заявки на реалізацію арештованого майна, розміщено недостовірну інформацію по лоту щодо об`єкту нерухомості та відомостей щодо зберігача майна.

Відповідачем подано ДП «СЕТАМ» 25.08.2020 року подано до суду відзив на позовну заяву (л.с.127-142 т.1) , в якому вказало, що позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що електронні торги відбулися з дотриманням норм чинного на момент проведення торгів законодавства; що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки її права проведенням торгів порушені не були; що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна; що ціна продажу, встановлена Звітом про оцінку майна, що був виготовлений ТОВ «Сейв Компані» не відповідає ринковій з підстав врахування оцінювачем факту арешту і примусової реалізації майна, вимушених умов продажу тощо; що відповідачем було здійснено усі необхідні, передбачені законодавством дії з повідомлення ОСОБА_1 про дату, час торгів та початкову ціну лоту шляхом публікації оголошень про проведені електронні торги в газетах «Одеські вісті» та «Чорноморські новини»; що підставою для визнання електронних торгів недійсними є виключно встановлення порушень Порядку реалізації арештованого майна.

У відзиві також зазначено, що оскільки постанова Верховного Суду по справі №523/863/18 за позовом ОСОБА_2 від 01.04.2020 року про визнання електронних торгів недійсними є остаточною, то вже встановлено усі обставини, які є предметом позову у даній справі, такі обставини не підлягають доказуванню, а позовна заява не підлягає задоволенню. Також Державне підприємство «СЕТАМ» просить суд застосувати до позовних вимог ОСОБА_1 спеціальні строки позовної давності, передбачені Законом України «Про іпотеку», оскільки торги відбулися 29.11.2017 року, а з позовними вимогами позивач звернувся лише 10.07.2020 року.

Інші відповідачі та третя особа процесуальним правом надати відзив не скористались. Будь-яких нерозглянутих клопотань, заяв зазначених сторін матеріали справи не містять.

01.02.2021р.позивачем ОСОБА_1 року надано відповідь на відзив (л.с.193-201 т.1, л.с.50-58 т.2).

Ухвалою суду від 14.06.2021 року підготовче засідання закрито та призначено судовий розгляд по суті позову.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сухорукова М.Я. на судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на його задоволенні в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 11.01.2022р. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вважає позов обґрунтованим, просив вимоги задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Радулов В.В. на судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач Державне підприємство «СЕТАМ» в своєму відзиві позов не визнано повністю, просив відмовити повністю та розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач Другий Суворовський відділ ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з,явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК» в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

З,ясував обставини справи, проаналізував матеріали справи, суд робить висновок про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

29 травня 2008 року укладено тристоронній договір іпотеки між АКІБ «УКРСИББАНК», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . За яким, іпотекодавці передали в іпотеку наступне майно - перукарню за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 74,3 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2 та трьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 71,8 кв.м.

Умовами договору встановлено, що предметом іпотеки є сукупність нерухомого майна - квартири, що належить ОСОБА_1 на праві власності за адресою: АДРЕСА_6 та перукарні, що належить на праві власності ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 .

Пунктом 1.3. договору іпотеки визначена загальна ринкова вартість Предмета Іпотеки, яка є сумою ринкової вартості квартири та перукарні.

Рішенням Суворовського районного суду по справі №523/16431/13-ц від 16.01.2014 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованість в сумі 46842,00 доларів США та судові витрати в сумі 1720,50 грн.

Рішенням Суворовського районного суду по справі №523/17044/13-ц від 13.03.2014 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованість в сумі 65937,16 доларів США та 39682,22 грн.

Публічному акціонерному товариству «УКРСИББАНК» на підставі судових рішень №523/16431/13-ц та №523/17044/13-ц були видані 16.01.2014 року та 13.03.2014 року виконавчі документи.

Старшим державним виконавцем другого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ Шевчук О.Ю. 21.04.2015 року зазначені виконавчі документи були прийняті до виконання, про що ухвалені постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№47242009 за виконавчим листом №523/170044/13 та виконавчого провадження ВП№472242095 за виконавчим листом №523/16431/13 щодо боржника ОСОБА_2 .

Державним виконавцем Суворовського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерською М.Г. ухвалено постанову від 17.05.2017 року про опис та арешт майна боржника - нежитлового приміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_4 .

Постановою державного виконавця Суворовського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської Марії Григорівни від 29.05.2017 року призначено експертом суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» та зобов`язано експерта надати звіт про визначення вартості майна боржника.

Суворовським відділом ДВС міста Одеса ГТУЮ Одеської області направлено 05.09.2017 року до Одеської філії Державного підприємства «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна за адресою: АДРЕСА_4 .

За змістом заявки на реалізацію арештованого майна від 05.09.2017 року в графі «відомості про майно, яке передається на реалізацію» та графі «розмір нежилої площі» вказана площа нежитлового приміщення 74,3 кв.м., в графі «площа кожної кімнати» зазначено площу, що сумарно дорівнює загальній площі 74,3 кв.м.

До заявки на реалізацію арештованого майна від 05.09.2017 року були надані додатки, в тому числі: копія іпотечного договору, де вказана площа приміщення 74,3 кв.м.; копія технічного паспорту, де вказана площа приміщення 74,3 кв.м.; копія постанови державного виконавця про призначення експерта, де вказана площа приміщення 141,1 кв.м.; копія витягу з звіту з оцінки майна, де вказана площа приміщення 141,1 кв.м.; інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де вказана площа приміщення 141,1 кв.м.

Як вбачається із протоколу №290917 проведення електронних торгів, підписаного посадовою особою Державного підприємства «СЕТАМ» 17.10.2017 року, торги не відбулися.

29.11.2017 року відбулися відповідно до протоколу №300165 електронні торги з реалізації арештованого майна - нежитлового приміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_4 , переможцем торгів було визнано єдиного зареєстрованого учасника ОСОБА_3 .

Державним виконавцем Другого Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерською Марією Григорівною було складено та підписано Акт державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 21.12.2017 року, в зазначеному Акті вказано, що він є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, а саме: нежитлове приміщення перукарні, загальною площею 141,1 м. кв., за адресою: АДРЕСА_4 переможця торгів ОСОБА_3 .

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 22.06.2018 року по цивільній справі №523/863/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», Другого Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області, третя особа ПАТ «Укрсиббанк», про визнання недійсними проведених 29.11.2017 року електронних торгів з примусової реалізації належного ОСОБА_2 нежитлового приміщення перукарні, загальною площею 141,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , оформлені протоколом №300165 від 29.11.2017 року, залишені без задоволення.

В мотивувальній частині зазначеного рішення вказано, що на час розгляду справи по суті не існує судового рішення, яким визнані дії державного виконавця під час проведення виконавчих дій неправомірними. Позивачка до моменту реалізації майна не оскаржувала дії державного виконавця, а також визначення вартості чи оцінки майна. Враховуючи, що на час складення даного рішення не існує судового рішення, яким підтверджено невідповідність оцінки нерухомого майна, а також, що таких вимог позивачка не заявляла, то твердження позивачки, що оцінка майна не відповідає його реальній вартості судом не приймається до уваги.

Постановою Верховного Суду від 01.04.2020 року по справі №523/863/18 (провадження №61-17932св19, оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.04.2020 року) касаційні скарги Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» та державного підприємства «СЕТАМ» задоволені, постанову Одеського апеляційного суду Одеської області від 22.08.2019 року скасовано, рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 22.06.2018 року залишено в силі. Колегією зазначено, що встановлені судом першої інстанції обставини не свідчать про наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а також про порушення прав і законних інтересів ОСОБА_2 внаслідок проведення прилюдних торгів. Отже, наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними ОСОБА_2 не доведено.

При цьому судом зазначено, що ОСОБА_1 позовні вимоги у цій справі не заявляла, а також суд не вирішував позовні вимоги щодо неї.

10.07.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про визнання недійсними проведених 29.11.2017 року електронних торгів з примусової реалізації нежитлового приміщення перукарні по АДРЕСА_4 , посилаючись на обставини, які встановлені судовими рішеннями вже після ухвалення рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 22.06.2018 року.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 14.02.2019 року по справі №523/186/19 визнано дії начальника другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Шевченко Євгенія Олександровича неправомірними в частині винесення доручення від 29.11.2017 року про передачу виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, визнано дії державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської Марії Григорівни неправомірними в частині ухвалення постанови від 30.11.2017 року про прийняття виконавчих проваджень у зв`язку із реорганізацією відділу, визнано неправомірним та скасовано доручення від 29.11.2017 року про передачу виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого начальника другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Шевченко Євгенія Олександровича, визнано неправомірною та скасовано постанову від 30.11.2017 року про прийняття виконавчих проваджень у зв`язку із реорганізацією відділу державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської Марії Григорівни.

В мотивувальній частині ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 14.02.2019 року по справі №523/186/19 встановлені обставини щодо відсутності службових повноважень (компетенції) державного виконавця Свідерської Марії Григорівни за виконавчими провадженнями №472242095, №47242009 станом на 27.10.2017 року з проведення будь-яких виконавчих дій, ухвалення постанов, укладання правочинів в межах зазначених виконавчих проваджень, в тому числі при складанні Акту про проведення електронних торгів від 21.12.2017 року.

Вищевказане судове рішення було об`єктом апеляційного дослідження і залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17.07.2019 року.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2019 року по справі №523/3695/18 визнано неправомірними дії державного виконавця Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської М.Г. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» для проведення незалежної оцінки нерухомого майна, визнано неправомірною і скасовано постанову державного виконавця Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерської М.Г. від 29.05.2017 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані», визнано звіт ТОВ «Сейв Компані» про оцінку нерухомого майна таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і використанню від 15.06.2017 року. Так, суд встановив, що фізична особа ОСОБА_5 одночасно здійснює повноваження одноособового виконавчого органу (керівника) в юридичній особі ТОВ «Юридична фірма Дельта М» (що виступає представником стягувача АТ «УКРСИББАНК» за довіреністю) і юридичній особі ТОВ «Сейв Компані», що дає підстави дійти висновку про неможливість участі у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані», який відповідно до вимог ч.4 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний був заявити самовідвід (абз.11с.4 ухвали). Також, встановлено, що між замовником Суворовським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» та платником АТ «УКРСИББАНК» (оскільки таку оплату гарантовано стягувачем в заяві про призначення експерта від 18.05.2017 року) не укладений договір на проведення оцінки майна в порушення вимог статті 10 закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (абз.8, 11 с.6 ухвали), суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» виконано звіт про оцінку майна від 15.06.2017 року без укладення договору відповідно до закону, без отримання сплати від замовника Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, при цьому державним виконавцем Свідерською М.Г. прийнято звіт про оцінку майна для виконання. (абз.11 с.7 ухвали), Другим Суворовським ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області не надано до суду жодних доказів належного повідомлення скаржника ОСОБА_2 про результати визначення вартості майна (абз.12 с.7 ухвали).

Відповідно до ч.4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно до ч.5 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути в загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ч.2 статті 54 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

ОСОБА_1 позовні вимоги у справі №523/863/18 не заявляла, також суд не вирішував позовні вимоги щодо неї, не була залучена сторонами по справі або судом першої інстанції у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

На підставі наведених норм законодавства , суд вважає, що обставини справи, встановлені судовим рішенням по справі №523/863/18, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого ОСОБА_1 до сторін по справі №523/10368/20 і можуть бути можуть бути спростовані позивачем в загальному порядку.

Так само, обставини, встановлені ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 14.02.2019 року по справі №523/186/19 та ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2019 року по справі №523/3695/18 могли бути спростовані в загальному порядку відповідачами ОСОБА_3 та Державним підприємством «СЕТАМ», які не були сторонами по справам №523/186/19, №523/3695/18, шляхом надання до суду відповідних доказів, або реалізації свого процесуального права на подання заяв про забезпечення або витребування таких доказів, якщо вони існують, но недоступні відповідачам, проте такі обставини ними не спростовані.

Тому суд вважає, що такі обставини, що встановлені судовими рішеннями за участю відповідача ОСОБА_2 , відповідача Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі та третьої особи Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК», які ухвалені відповідно до Розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», та які набрали законної сили, не потребують доказування, тобто є преюдиціальними.

Обставини, встановлені ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 14.02.2019 року по справі №523/186/19 та ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2019 року по справі №523/3695/18 є новими, що виникли після ухвалення 22.06.2018 року Суворовським районним судом міста Одеси по цивільній справі №523/863/18.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) зроблено висновок, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року у справі№ 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).

Відповідач Державне підприємство «СЕТАМ» посилається на пункти 19.1. та 45 постанови Верховного Суду від 02.05.2018 року по справі №910/10136/17, що підставою для визнання електронних торгів недійсними є виключно встановлення порушень Порядку реалізації арештованого майна.

Проте правовий висновок Верховного Суду викладений в пунктах 43, 44 зазначеної постанови, відповідно до якого Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 року у справі №6-116цс12, та постановах Верховного Суду, зокрема, від 14.02.2018 року у справі №490/5475/15, від 02.05.2018 року у справі №910/10136/17, від 27.04.2021 року у справі № 504/2824/17, від 29.04.2021 року у справі №725/6276/19.

Відповідно до ч.5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Таким чином дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні, можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх оскаржено та визнано незаконними в порядку і строки, визначені Розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», або якщо строки були поновлені судом в порядку п.2 статті 449 ЦПК України.

Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначені Порядком реалізації арештованого майна.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.05.2019 року по справі №678/301/12 (провадження № 14-624цс18) вказала, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2019 року по справі №523/3695/18 визнано звіт ТОВ «Сейв Компані» про оцінку нерухомого майна таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і використанню від 15.06.2017 року, тобто з дня його складення. За висновком рецензента №08/10 від 08.10.2018 року про достовірність оцінки майна, звіт про оцінку майна ТОВ «Сейв Компані» від 15.06.2017 року класифікується за ознакою абз.4 п.67 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Суд приходить до висновку, що проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і використанню, та виготовлений суб`єктом оціночної діяльності в порушення вимог ч.4 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, є порушенням установленого законодавством порядку такої реалізації.

Відповідно до ч.3 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Згідно ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2019 року по справі №523/3695/18, проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який був нечинним, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до звіту ТОВ «Сейв Компані», вартість оцінки перукарні дорівнювала 1591856,00 гривень. В той же час відповідно до незалежної оцінки нерухомого майна за звітом ТОВ «Восток-оценка», наданого позивачем, ринкова вартість об`єкту оцінки встановила 3760315,00 гривень.

Відповідач Державне підприємство «СЕТАМ» зазначає, що ціна продажу, встановлена Звітом про оцінку майна, що був виготовлений ТОВ «Сейв Компані» не відповідає ринковій з підстав врахування оцінювачем факту арешту і примусової реалізації майна, вимушених умов продажу тощо. Проте відповідно до ч.3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Отже, доводи відповідача не відповідають вимогам закону і суд вважає доведеною невідповідність ціни продажу, встановленою Звітом про оцінку майна, що був виготовлений ТОВ «Сейв Компані», ринковій на день визначення вартості майна.

Як вбачається, до заявки на реалізацію арештованого майна від 05.09.2017 року до Державного підприємства «СЕТАМ» державним виконавцем Свідерською Марією Григорівною в додатках надано було копію іпотечного договору.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній на час проведення торгів, не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Таким чином, посадові особи організатора торгів були обізнані про існування договору іпотеки, укладеного між іпотекодержателем Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» та іпотекодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , проте в порушення статті 43 Закону України «Про іпотеку» письмово не повідомили ОСОБА_1 про проведення прилюдних торгів, в порушення приписів закону не було надіслано ОСОБА_1 нотаріально засвідчену копію Акту про реалізацію предмета іпотеки.

Посилання відповідача Державне підприємство «СЕТАМ», що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки її права порушені не були, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наступним.

Позивачка ОСОБА_1 є солідарним боржником (поручителем) за зобов`язаннями ОСОБА_2 , що встановлено рішеннями Суворовського районного суду по справі №523/16431/13-ц від 16.01.2014 року та по справі №523/17044/13-ц від 13.03.2014 року.

Відповідно до тристороннього договору іпотеки від 29.05.2008 року, укладеного в забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 , предметом Іпотеки є сукупність нерухомого майна - квартири, що належить ОСОБА_1 на праві власності та перукарні, що належить на праві власності ОСОБА_2 , при цьому загальна ринкова вартість предмета іпотеки, визначена як сума ринкової вартості квартири та перукарні.

В даному випадку примусово реалізована на торгах частина предмета іпотеки - приміщення перукарні, за ціною, яка значно нижча за ринкову, чим порушується справедлива рівновага майнових інтересів як обох боржників, так і стягувача. Суд вважає, що за таких умов солідарний боржник (поручитель) та іпотекодавець ОСОБА_1 матиме особистий і надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Передача майна на реалізацію включає в себе етап надання виконавцем організатору торгів відомостей про майно, яке підлягає реалізації за процедурою, визначеною Порядком реалізації арештованого майна (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1301/29431, далі - Порядок).

Відповідно до п.2 частини II Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби.

Заявка державного виконавця на реалізацію арештованого майна від 05.09.2017 року містить відомості про зберігача майна ОСОБА_2 , також вказані адреса зберігача і її контактний телефон. Сумарна площа окремих приміщень була вказана за заявкою і дорівнювала у сумі 74,3 кв.м.: коридори - 9,3 м.кв.; 2,6 м.кв.; зали - 12,6 м.кв.; 12,6 м.кв.; веранда - 8,6 м.кв.; кабінети- 6,3 м.кв.; 10,0 м.кв.- підсобні приміщення: приміщення - 4,7 м.кв.; 5,5 м.кв.; вбудована шафа - 0,5 м.кв.; туалет- 1,6 м.кв. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби. Організатор перевіряє повноту заповнення заявки.

Як вбачається з наданих позивачем роздруківок з сайту Державного підприємства «СЕТАМ», була розміщена інформація, що не відповідає наданій державним виконавцем, вказана контактна особа зберігача - представник ПАТ "УкрСиббанк" Халявка Олексій Олександрович і його контактний телефон зв`язку, також виправлено інформацію заявки щодо загальної площі приміщення: змінено площу перукарні з 74,3 кв.м. на 141,1 кв.м.

В порушення п.4 частини II Порядку посадовими особами Державного підприємства «СЕТАМ» були самостійно внесені зміни, що привело до розміщення недостовірної інформації по лоту щодо об`єкту нерухомості.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.06.2021 року по справі №200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зазначила, що всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця, повинні міститися в інформаційному повідомленні про електронні торги. Зокрема, у такому повідомленні повинна міститися вичерпна інформація про майно, яке продається.

Розміщені на сайті Державного підприємства «СЕТАМ» змінені та невідповідні заявці державного виконавця відомості про майно свідчать про порушення організатором торгів процедури передачі майна на реалізацію.

Акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 21.12.2017 року підписаний державним виконавцем Другого Суворовського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Свідерською Марією Григорівною, постанову якої від 30.11.2017 року про прийняття виконавчих проваджень у зв`язку із реорганізацією відділу визнано неправомірною та скасовано ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 14.02.2019 року по справі №523/186/19, встановлені обставини щодо відсутності службових повноважень (компетенції) державного виконавця Свідерської Марії Григорівни за виконавчими провадженнями №472242095, №47242009 станом на 27.10.2017 року з проведення будь-яких виконавчих дій, ухвалення постанов, укладання правочинів в межах зазначених виконавчих проваджень, в тому числі при складанні Акту про проведення електронних торгів від 21.12.2017 року, що свідчить про порушення продавцем Другим Суворовським відділом ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області процедури оформлення результатів торгів.

За змістом частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 року у справі №465/650/16-ц (провадження №14-356 цс 18) та від 23.01.2019 року у справі №522/10127/14-ц (провадження №14-428 цс 18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, тобто правочин.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, установлених частиною першою статті 215 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі №6-2988 цс 15).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 року у справі №6-1884цс15, від 13.04.2016 року у справі №6-2988цс15 та від 22.02.2017 року у справі №6-2677цс16, головною умовою, яку повинні встановити суди при вирішенні питання про визнання прилюдних торгів недійсними, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Судом встановлено як недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, що вплинули на результат торгів, так і порушення цим прав і законних інтересів позивача ОСОБА_1 , при цьому враховано обставини, встановлені ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 14.02.2019 року по справі №523/186/19 та ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2019 року по справі №523/3695/18.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно і всебічно дослідивши матеріали справи і надані докази, заслухавши думку сторін на судовому засіданні, суд прийшов висновку, що доводи позової заяви ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження і є обгрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідач Державне підприємство «СЕТАМ» просить суд застосувати до позовних вимог ОСОБА_1 спеціальні строки позовної давності, передбачені Законом України «Про іпотеку», оскільки торги відбулися 29.11.2017 року, а з позовними вимогами позивач звернувся лише 10.07.2020 року.

Однак, позивачка в своїй заяві просить визнати поважними причини пропуску спеціального строку позовної давності л.с.109-11 т.2. Позивача посилається щодо наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали своєчасне подання позову, які полягають у порушенні відповідачем Державне підприємство «СЕТАМ» вимог статті 43 Закону України «Про іпотеку» у встановлений законом спосіб письмово повідомити іпотекодавця ОСОБА_1 про проведення прилюдних торгів, в подальшому в порушення вимог статті 47 Закону України «Про іпотеку» не було надіслано ОСОБА_1 нотаріально засвідчену копію Акту про реалізацію предмета іпотеки, що унеможливило своєчасне звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Тобто, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, проте таке право виникло у ОСОБА_1 за наслідками скасування Верховним судом 01.04.2020 року по справі №523/863/18 постанови Одеського апеляційного суду Одеської області від 22.08.2019 року про визнання недійсними електронних торгів і набранням чинності з 01.04.2020 року рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову у зв`язку з тим, що наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними ОСОБА_2 не доведено.

При цьому вбачається, що повний текст постанови Верховного суду оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.04.2020 року, а позов до суду подано ОСОБА_1 -10.07.2020 року , саме в межах тримісячного строку з моменту виникнення у неї права на позов і можливості реалізувати захист свого порушеного права, оскільки за наявністю постанови Одеського апеляційного суду Одеської області від 22.08.2019 року про визнання недійсними електронних торгів права ОСОБА_1 порушені не були.

Суд, надаючи оцінку доводам сторін щодо застосування строку позовної давності, дійшов до наступного висновку.

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

У справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що існувала на час проведення торгів, іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до положень частини 5 статті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважним причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом зазначеної статті позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Оскільки закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку пропуску строку позовної давності, то дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог. До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. Також вагомою підставою для поновлення строку позовної давності є те, що особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, після спливу загального або спеціального строку позовної давності.

Таким чином, фактичний пропуск строку позовної давності не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки за наявності поважних причин такого пропуску, право позивача підлягає захисту.

Отже, суд прийшов до висновку, що у зв`язку з неповідомленням відповідачем Державне підприємство «СЕТАМ» іпотекодавця ОСОБА_1 про проведення та результати електронних торгів в порушення ст. ст.43, 47 Закону України «Про іпотеку», що спричинило оскарження в судовому порядку результатів електронних торгів іншою особою, без залучення в суді першої інстанції ОСОБА_1 третьою особою, до моменту прийняття остаточного рішення по справі №523/863/18, набравшего законної сили, позивач ОСОБА_1 не мала правової можливості для звернення з даним позовом, а звернулась за захистом порушеного права в межах тримісячного строку з моменту виникнення права на позов, що є поважними причинами такого пропуску, тому суд визнає поважними причини пропуску позивачем спеціального строку позовної давності і порушене право позивача ОСОБА_1 підлягає захисту у порядку, встановленому ЦК України.

На підставі вище наведеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та доведеними, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4-7,10,11-13,17-18,76-81,89,95,109,131,141,137,223,259, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), Державного підприємства «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-б), Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (65102, м. Одеса, вул. 1-а Сортувальна, буд. 36-Г), третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12) про визнання недійсними проведених 29.11.2017 року електронних торгів з примусової реалізації нежитлового приміщення перукарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . - задовольнити.

Визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» 29 листопада 2017 року за лотом №246531 з примусової реалізації нежитлового приміщення - перукарні, загальною площею 141,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , за результатами яких, згідно протоколу №300165, переможцем став Учасник №4 - ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складно повне рішення.

Складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як 10 днів (ч.6ст259 ЦПК України).

Повний текст виготовлено 20 січня 2022р.

Суддя