Судове рішення #13370489

   

                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


18 січня 2011 р.  Справа № 2а-14145/10/0470



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого судді Ільков В.В.  

при секретаріБіленькій О.Ю.

за участю:

представника позивача -

представника відповідача - Кучеренко К.Ю.

Коваленка М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙДІНГ" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «САЙДІНГ»  про стягнення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було вказано, що внаслідок наявності у відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «САЙДІНГ» заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, позивачем було винесено рішення № 646 від 14.09.2010р., яким відповідачу була нарахована фінансова санкція та пеня. Однак, внаслідок того, що в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачем не було в повному обсязі сплачено визначену рішенням суму штрафних санкцій та пені до настання останнього строку їх сплати, у нього виникла прострочена заборгованість на загальну суму 16319,01 грн., в тому числі фінансові санкції – 3374,87 грн., пеня – 12944,14 грн. (з урахуванням уточнень позовних вимог, які були прийняті судом).

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що виробничу діяльність підприємство припинило 01.05.2009 року. Протягом 2009 – 2010 років всі зобов’язання відповідача перед Пенсійним фондом України були погашені, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).

Статтею 15 Закону №1058-IV передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідач – товариства з обмеженою відповідальністю «САЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 31158471)  зареєстроване як юридична особа  20.11.2000р.  рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради. Даний факт підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ за № 4841, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач є страхувальником, який повинен сплачувати страхові  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  № 1058-IV від 09.07.2003р. (в редакції з внесенням змін законом № 2388-IV/2388-17 від 01.07.2010р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  № 1058-IV від 09.07.2003р. (в редакції з внесенням змін законом № 2388-IV/2388-17 від 01.07.2010р.) встановлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Крім того, п. 13 вищезазначеної статті  визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

На виконання вимог п. 13  ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська було винесено рішення № 646 від 14.09.2010р., яким застосована до відповідача фінансова санкція у розмірі 4023,96 грн. та нарахована пеня у сумі 15425,59 грн. Зазначене рішення отримано відповідачем 16.09.2010р., що підтверджується підписом директором товариства з обмеженою відповідальністю «САЙДІНГ»  Коваленко М.О. на цьому рішенні.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідачем частково було погашено суму нарахованих фінансових санкцій та пені, внаслідок чого сума боргу була зменшена і становить 16319,01 грн., в тому числі фінансові санкції – 3374,87 грн., пеня – 12944,14 грн., що підтверджується довідкою від 07.12.2010 року.

У процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог відповідач неодноразово зазначав, що не згоден правильністю нарахування фінансових санкцій та пені, однак, поряд з цим, на питання суду зазначив, що рішення про № 646 від 14.09.2010р., яким відповідачу була нарахована фінансова санкція та пеня, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржував.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем добровільно не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

 Керуючись  ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «САЙДІНГ» про  стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «САЙДІНГ на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська заборгованість у сумі 16319 (шістнадцять тисяч триста дев’ятнадцять) грн. 01 коп.

 

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21.01.2011 року.



Суддя                       

В.В Ільков

 


                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація