Справа №2-61/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Пшонка P.M.
при секретарі Лемеш Т.О.
Тищенко І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держрозрахункової стоматологічної поліклініки № 1 Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2005 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів з тих підстав, що вона проходила протезування в держрозрахунковій поліклініці № 1 Дніпровського району м. Києва, головним лікарем якої був ОСОБА_2 Врач-протезист ОСОБА_4 вказаної поліклініки неодноразово відмовляв їй в прийомі, не завжди виконував повний об»єм робіт, в зв»язку з чим протезування виконувалось замість одного місяця, 66 днів.
В зв»язку з тим, що технологія протезування неодноразово порушувалась, з»ємний бюгельний протез був непридатний до використання, в зв»язку з чим були пошкоджені раніш здорові зуби.
З цього приводу, позивач в листопаді 2001 року звернулась до головного лікаря поліклініки ОСОБА_2 зі скаргою на затягування строків протезування та порушення технологічного процесу в наслідок чого бюгельний протез мав дефекти та почалось запалення зуба № 7.
ОСОБА_2 не перевірив викладені у скарзі факти, а лише задовольнився поясненнями врача-протезиста, чим порушив ст.5 Закону України «Про звернення громадян».
Бездіяльність ОСОБА_2 змусила позивача звернутись в липні 2002 року в Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів з заявою про захист своїх порушених прав.
19.08.2002 року в держрозрахунковій поліклініцй № 1 Дніпровського району м. Києва, сталося засідання за участю представників Головного Київського міського управління у справам захисту прав споживачів, які дали припис щодо сплати позивачу вартості бюгельного протезу, станом на серпень 2002 року.
Незважаючи на це, представники поліклініки категорично відмовились обговорювати питання про порушення процесу протезування та запалення зуба № 7 , мотивуючи відмову тим, що медичну картку позивача було викрадено 14.08.2002 року, а тому факти викладені позивачем перевірити нема змоги.
В зв»язку з тим, що наслідки неякісного протезування своєчасно не були виправлені, в січні 2003 року у позивача почалося тривале гнойне запалення зуба № 7.
Неправомірні дії відповідачів заподіяли позивачу моральні та фізичні страждання та негативно відобразились на здоров»ї позивача.
В судовому засіданні позивач пояснила, що відповідачами їй було спричинена матеріальна шкода яка полягає в тому, що сума необхідна для виправлення моста, внаслідок порушення технології при його встановленні, внаслідок запалення зуба № 7, своєчасно не змогла усунути в наслідок порушення Закону України «Про звернення громадян» дорівнює
2
1 567,44 гривні. Гроші витрачені на консультацію з цього приводу дорівнюють суму в розмірі 16,80 гривень, витрати на копіювання документів дорівнюють суму в розмірі 72 гривні, загальна сума матеріальної шкоди заподіяної позивачу неправомірними діями відповідачів складає 1 656,24 гривні. Вказану суму матеріальної шкоди на думку позивача слід стягнути з відповідача ОСОБА_3, який не надав звіт роботи комісії від 14.08.2002 року, не надав позивачу письмову відповідь на її скаргу.
Моральну шкоду позивач визначає в розмірі 10 000 гривень, яку слід розподілити між відповідачами, а саме з держрозрахункової поліклініки № 1 Дніпровського району м. Києва, слід стягнути 15 % від суми, що дорівнює 1 500 гривень в зв»язку з тим, що вона не забезпечила зберігання медичної картки позивача, в зв»язку з чим відповідачі не стали відповідно розглядати її скаргу, не провела відповідного розслідування її зникнення.
З відповідача ОСОБА_2 слід стягнути 10 % із заявленої суми, що дорівнює 1 000 гривень в зв»зку з тим, що позивач не отримала від нього відповіді на її скаргу, яку вона направляла в листопаді 2001 року.
З відповідача ОСОБА_3 сляд стягнути 75 % від вказаної суми, що дорівнює 7 500 гривень в зв»язку з тим, що останній був завідуючим ортопедичним відділенням поліклініки в серпні 2002 року, під час засідання комісії за скаргою позивача. ОСОБА_3 на комісії ніякий заперечень проти її скарги не надав, відповідно до документів скаргу не перевірив, звіт не склав. Відповіді на поставлені питання про порушенні технології протезування, про негативні наслідки дії протезу на передні зуби, про порушення строків протезування не надав.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі та пояснив, що відповідь, яку намагалась отримати від нього позивач повинно було їй надати Головне Київське міське управління у справам захисту прав споживачів, оскільки вона зверталась до них зі своїм зверненням. Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що вимоги позивача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивач не надала жодного доказу щодо заявлених позовних вимог.
Представник відповідача держрозрахункової поліклініки № 1 Дніпровського району м. Києва, в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку. Суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Суд, вислухавши покази сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, щ набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 червня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держрозрахункової стоматологічної поліклініки № 1 Дніпровського району м. Києва, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у вказаному позові було відмовлено.
Як встановлено в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, в липні 2001 року позивачці був наданий комплекс стоматологічних послуг держрозрахунковою поліклінікою № 1 Дніпровського району м. Києва, який включав в себе - виготовлення зубного бюгельного протезу та мосту на 5,6 та 7 зуби. Позивачка сплатила кошти за проведення даних робіт. Відповідач видав позивачу гарантійний термін на 1 рік.
Медична картка ОСОБА_1 була викрадена разом з особистими речами лікаря ОСОБА_4
08.06.2002 року позивачка отримала консультативний висновок кафедри ортопедичної стоматології, згідно якого вказується на незадовільний стан виготовленого бюгельного протезу та рекомендовано його переробити.
3
За скаргою позивачки Головне управління у справах захисту прав споживачів 19.08.2002 року зробило перевірку на підприємстві відповідача та склало акт № 0011233, згідно якого встановлено, що на момент перевірки бюгельний протез, який мала ОСОБА_1 на підприємстві відповідача не виробляється за такою технологією. Також було виявлено порушення - відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про назви нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати послуги.
За дані правопорушення на відповідача був накладений штраф.
В подальшому після проведення перевірки, відповідачем в добровільному порядку було відшкодовано позивачу суму вартості бюгельного протезу.
Позивачка просила суд відшкодувати матеріальні витрати пов»язані які вона понесла з тим, що була змушена звертатися після проходження лікування у відповідача за виготовленням нових коронок, мосту та протезу. Однак, в ході судового розгляду справи не було надано суду доказів спричинення матеріальної шкоди яка полягає в виготовленні і встановленню коронок, мосту та протезу, які вона понесла.
Також було встановлено відсутність причинного зв»язку між виконаною роботою по наданню стоматологічних послуг які полягали в виготовленні і встановленні коронок, мосту та наслідками які відображені в медичній документації позивача ( запалювальний процес 7 зубу).,
Ухвалою колегії суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва вказане рішення залишено без змін.
Як встановлено під час розгляду вказаної справи, позивачкою не надано доказів, що недоліки бюгельного протезу є результатом неякісного його виготовлення відповідачем. Будь-яких доказів щодо причинного зв»язку між наданням стоматологічних послуг відповідачем у 2001 році і зверненням з приводу запалення 7 зубу станом на січень-лютий 2003 року позивачкою не надано.
Також ОСОБА_1 не довела обґрунтованість своїх вимог щодо неякісного виготовлення мосту 6, 6 та 7 зубів.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, позивач не надала жодних доказів вини відповідачів, а отже позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись 10,60,61,169,209,212,213,214,215,218„294 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до Держрозрахункової стоматологічної поліклініки № 1 Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.