ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/313/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області
до: громадянина Узбекистану ОСОБА_1
про: примусове видворення за межі України
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області до громадянина Узбекистан ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України.
Позов мотивовано тим, що гр. Узбекистану ОСОБА_1 перебуває на території України на нелегальному становищі та ухиляється від добровільного виїзду з території України.
Ухвалою суду від 02 лютого 2011 року провадження по справі відкрито.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з"явився, однак надав суду письмову заяву щодо розгляду справи за його відсутності. В заяві зазначив, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.
Враховуючи те, що від обох сторін по справі надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Гр. Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на територію Україну 24.10.10 р. через КПП “Сімферополь”. В імміграційній картці при перетині кодону вказав гостьову мету приїзду.
При проведенні заходів, направлених на протидію нелегальній міграції, відповідач був виявлений працівниками СГІРФО Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області.
Встановлено, що відповідач займався торговельною діяльністю, змінив статус свого перебування в Україні. Власного житла не має, приймаюча сторона в Україні відсутня, законних джерел доходу не має.
Відтак за порушення міграційного законодавства України, на підставі ч. 2 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішенням начальника Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 11.01.2011 року громадянин Узбекистану ОСОБА_1 був видворений з України у добровільному порядку та виставлено заборону стосовно подальшого в’їзду в Україну терміном на 6 (шість) місяців.
Проте, відповідач у визначений термін територію України не залишив, рішення про видворення не оскаржив, ухиляється від добровільного виїзду з України, продовжує злісно порушувати положення ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.
Відповідач перебуває на території України нелегально, існує за рахунок тимчасових заробітків, постійного місця проживання не має, приймаюча сторона відсутня. Мету свого перебування на території України пояснити не може, окрім швидких заробітків. Таким чином, було встановлено, що відсутні законні підстави для подальшого його перебування на території України.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
На підставі ст.ст. 112, 136 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї – небудь права, свободи чи інтереси.
На підставі вищевикладеного, зважаючи на відсутність приймаючої сторони, постійного місця проживання, законних підстав для перебування на території України, враховуючи, що відповідач не заперечував проти заявленого позову, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Видворити в примусовому порядку за межі України громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: