24.01.2011

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ас-42/2011р.              Головуючий у першій

                                                                                 інстанції Лемешко А.С.

Категорія 88                                                              Доповідач в апеляційній

                                                                                 інстанції Зотов В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя  в складі:          

    головуючого   - Зотова В.С.,

    суддів        - Птіціної В.І., Єфімової В.О.,

    при секретарі – Одажиу Л.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 19 лютого 2010 року, по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни”, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року позивач звернулась до суду з позовом до  Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя про  стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни”.

Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя від від 19 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язано нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя просить скасувати постанову суду,  як ухвалену без урахування факту відсутності певних коштів і фінансування на виплату державних соціальних гарантій, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає.

    Судом першої інстанції встановлено, вбачається з матеріалів справи, що позивач є пенсіонером за віком, має статус дитини війни, відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів  України”,  мінімальний  розмір  пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня – 470грн., з 1 квітня – 481грн., з 1 липня – 482грн., з 1 жовтня 498грн.

Відповідно до ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили  працездатність встановлений на рівні 573грн.

     Судом встановлено, що у 2009 р. УПФУ  Ленінського району в  м.Севастополі дітям війни виплачувало підвищення до пенсії на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у розмірі 49,8 гривні (10 % мінімальної пенсії за віком).

Суд вірно оцінив те, що після прийняття рішення №10-рп/2008 ніяких змін до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” не вносилося, дія цієї статті на 2009 рік не зупинялася та те, що з даним позовом позивач звернувся лише у лютому 2010р., тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав та не надала суду доказів поважності причин його пропуску та обґрунтовано ухвалив постанову про задоволення вимог та стягнення на користь позивача недосплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період лютого 2009 року по 31.12.2009 року.

Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої ст.198,ч.1 ст.200, статтями  205, 206   Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія  суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя – відхилити.

Постанову Ленінського районного суду  м. Севастополя від 19 лютого 2010 року  - залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановленні статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий :                                                          В.С. Зотов

Судді:                                                                    В.О. Єфімова

                                                                    В.І. Птіціна